Ухвала суду № 41821154, 09.12.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/12171/14

Провадження № 4-с/750/96/14

У Х В А Л А

09 грудня 2014 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :

головуючого судді Литвиненко І.В.,

при секретарі Кравченко І. В.,

за участю представника заявника, субєкта оскарження,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства Облтеплокомуненерго на рішення та дії старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Облтеплокомуненерго звернулось до суду зі скаргою, в якій просило визнати незаконними дії старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_1, що виразились у відмові у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-3311/06, виданого 24.03.2008 року, щодо стягнення з ОСОБА_2 690,43 грн. заборгованості за посуги у сфері теплопостачання та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ та просило зобовязати старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_1 усунути порушення вимог Закону України Про виконавче провадження та прийняти виконавчий документ до виконання. Вимоги скарги обґрунтовував тим, що державним виконавцем вчиненні порушення ст.. 47, 22, 23, 25 ЗУ Про виконавче провадження.

Представник заявника просив задовольнити подану скаргу.

Субєкт оскарження просив відмовити у задоволенні скарги, подав письмові заперечення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає доводи скарги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

24.03.2008 року Деснянським районним судом м. Чернігова видано виконавчий лист № 2-3311 на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2006 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Облтеплокомуненерго заборгованість за послуги у сфері теплопостачання та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду Деснянським районним судом м. Чернігова в сумі 720,43 грн. (а.с. 6). Виконавчий лист предявлявся стягувачем до виконання 17.04.2008 року, 22.01.2009 року, 20.08.2009 року, 29.03.2010 року, 17.01.2011 року, 22.08.2012 року,21.02.2013 року, 14.11.2013 року, 19.06.2014 року та 13.11.2014 року. Постановами державного виконавця від 17.11.2008 року, 13.04.2009 року, від 23.11.2009 року, 23.07.2010 року, 19.04.2012 року, 19.10.2012 року, 30.05.2013 року, 16.04.2014 року, 22.08.2014 року виконавчий лист повертався стягувачу у звязку із тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуте стягнення і здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку майна виявились безрезультатними. В постанові від 22.08.2014 року державним виконавцем вказано, що виконавчий документ може бути повторно предявлений в строк до 22.08.2015 року (а. с. 15)

13.11.2014 року стягувач знову предявив виконавчий лист на виконання та 18.11.2014 року субєкт оскарження виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, на підставі ст.. ст.. 22, 23, 24, пункту 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження, а саме: пропущення строку предявлення виконавчого документу до виконання,

Відповідно до статті 25 Закону України „Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній до 09 березня 2011 року) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути предявлені до виконання протягом трьох років.

Згідно зі ст. 22 Закону України Про виконавче провадження ( в редакції, чинній з 09.03.2011 року) строк предявлення виконавчих листів, як інших виконавчих документів, встановлюється протягом року.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про виконавче провадження та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, предявляються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно ст. 23 вказаного Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист № 2-3311/06, щодо стягнення з ОСОБА_2 690,43 грн. заборгованості за посуги у сфері теплопостачання та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 720,43 грн, був виданий Деснянським районним судом м. Чернігова 24.03.2008 року, а Закон України Про виконавче провадження в новій редакції набув чинності 09 березня 2011 року.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України Про виконавче провадження в редакції, чинній до 09 березня 2011 року.

Заперечення субєкта оскарження про те, що строк не відновлюється, а поновлюється, а тому враховуються періоди, коли виконавчий лист не перебував на виконанні до загального строку предявлення виконавчого листа до виконання, не заслуговують на увагу, оскільки в законі чітко визначено, що після предявлення виконавчого документа до виконання, строк його предявлення до виконання переривається, а до нового строку , час що минув до переривання строку не зараховується. Отже після предявлення виконавчого листа № 2-3311/06 19.06.2014, строк предявлення виконавчого листа до виконання перервався і у відповідності до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» був встановлений з дня його повернення 22.08.2014 року, а оскільки до нового строку не зараховується, час, що минув до переривання строку (тобто до 19.06.2014 року), стягувач мав право предявити до виконання виконавчий лист до 23.08.2017 року. Зважаючи на викладене та враховуючи, що дії державного виконавця щодо відмови у відкриття провадження виразились фактично у винесення незаконної постанови, постанова старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 18.11.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-3311/06 має бути визнана незаконною, як така, що не відповідає вищенаведеним нормам матеріального закону, оскільки предявлення виконавчого листа до виконання відбулося в межах строку визначеного законодавчо.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права і свободи, отже суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 208-210, 293, 383-388 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 18.11.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-3311/06, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 24.03.2008 року щодо стягнення з ОСОБА_2 690,43 грн. заборгованості за посуги у сфері теплопостачання та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 720,43 грн.

Зобовязати старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_1 вирішити питання про відкриття виконачого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-3311/06, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 24.03.2008 року щодо стягнення з ОСОБА_2 690,43 грн. заборгованості за посуги у сфері теплопостачання та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 720,43 грн, відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя