Постанова № 41814413, 04.12.2014, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8321/14-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонный суд Запорізької області

у складі- головуючого- судді Пустовіт З.П.

при секретарі -Гоноболіній О.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача Огуз І.А., Сарабєєвої Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Бердянської міської ради про визнання недійсним та скасування розпоряджень міського голови, поновлення на роботі, оплаті вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у жовтні 2014 року звернулася до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Бердянської міської ради, в якому просила визнати недійсними та скасувати розпорядження міського голови №18-кс від 23.07.2014 року та №19-кс від 08.08.2014 року про оголошення їй догани, а також розпорядження №277-к від 04.09.2014 року про її звільнення, поновивши їй строк для звернення до суду з позовом, пов'язаним з оскарженням звільнення з публічної служби, поновити її на посаді начальника Управління комунальної власності Бердянської міської ради, зобов'язати відповідача виплатити їй заробітну плату за період вимушеного прогулу. В обґрунтування позову посилалася на те, що вона працювала на посаді начальника Управління комунальної власності Бердянської міської ради з 22 березня 2011 року. 23.07.2014 року розпорядженням міського голови №18-кс їй було оголошено догану за нібито неналежне виконання завдань та функцій Управління комунальної власності та здійснення повноважень орендодавця комунального майна без відповідного рішення сесії Бердянської міської ради. 08.08.2014 року розпорядження міського голови №19-кс їй знову було оголошено догану за нібито неналежне виконання посадових обов'язків, а 04.09.2014 року вона була звільнена за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором, ст.40 п.3 КЗпП України згідно розпорядження №277-к. Підставою в розпорядженні міського голови «Про оголошення догани ОСОБА_4» від 23.07.2014 року №18-кс указано лист в.о. начальника юридичного відділу Сарабєєвої Н.О. від 02.06.2014 року №640 про те, що нібито будь-яких рішень про встановлення орендної плати в розмірі 1,00 грн. на рік та внесення змін до договору з СК «Першотравневець» Бердянська міська рада не приймала, та її пояснювальна записка від 11.07.2014 року. Рахунок №997 на здійснення оплати СК «Першотравневець» орендної плати був виписаний 14.03.2012 року. Якщо вважати, що порушення мало місце та воно було виявлено міським головою 02.06.2014 року, відтак останнім днем застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани був день 02.07.2014 року, а оскаржуване розпорядження прийнято з пропуском місячного строку. Шестимісячний строк з моменту вчинення правопорушення (якщо вважати правопорушенням виписку рахунку) сплив 13.09.2012 року. Крім цього, на її переконання, відсутній і сам факт вчинення правопорушення. 14 травня 2003 року між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради та СК «Першотравневець» було укладено договір оренди комунального майна №767 за адресою: АДРЕСА_1, предметом якого була передача в оренду спортивному клубу вбудованого приміщення площею 579,6 кв.м., що є частиною будівлі центру культури і дозвілля «Софіт», зі сплатою орендної плати в розмірі 1,00 грн. в рік на весь строк дії договору. Крім цього, 3 лютого 2003 року між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради та СК «Першотравневець» було укладено договір оренди комунального майна №4 (нова редакція) за адресою: АДРЕСА_2, предметом якого була передача в оренду дитячому спортивному клубу підвального приміщення житлового будинку площею 166, кв.м. (потім площа була зменшена до 128,87 кв.м.), з оплатою орендної плати також в розмірі 1,00 грн. в рік. Існує угода про продовження договорів оренди від 07.11.2006 року, в п.4 якої прописано продовження договорів оренди спортивного залу ДК «Софіт» та клубу «Борець» до 2030 року з орендною платою 1,00 грн. на рік., яка затверджена рішенням міської ради №23 від 09.11.2006 року та яке є чинним і підлягає виконанню посадовими особами Бердянської міської ради. Крім цього, особисто міський голова у своєму кабінеті наказав їй не змінювати орендну плату для СК «Першотравневець». Після чого 13.03.2012 року Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради був виписаний рахунок №997 СК «Першотравневець» з орендною платою на рік - 1,20 грн. Згідно бухгалтерських довідок по нарахуванню орендної плати та взаєморозрахунках з орендарями комунальної власності сектором бухгалтерського обліку та звітності Управління комунальної власності Бердянської міської ради, нараховувалася орендна плата СК «Першотравневець» виключно тільки в розмірі 1.20 грн. та жодного разу не змінювалася протягом взаємовідносин з оренди майна з 1998 року по теперішній час. По запитам контролюючих органів неодноразово Управлінням комунальної власності надавалися на перевірку оригінали та копії договорів оренди, однак ніяких зауважень не було і порушень законодавства перевірками не встановлено. Управління комунальної власності щомісячно надає інформацію по всім договорам оренди комунального майна в юридичне управління, проведеною ревізією фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 року по липень 2013 року Бердянською ОДПІ також зауважень по цих питаннях та порушень не виявлено. Незаконним є і розпорядження №19-кс від 08.08.2014 року, в якому догана оголошена за нездійснення дій, направлених на фактичне повернення користувачем УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області нерухомого майна по АДРЕСА_3, що є об'єктом комунальної власності. УДАІ ГУМВС України безоплатно користувалося будівлею і гаражами за вказаною адресою на умовах позички по договору від 10.12.2003 року №10-10/7, однак відповідно до ст.19 ЗУ «Про оренду державного і комунального майна» за користування об'єктом з травня 2011 року орендар повинен вносити орендну плату. Вона неодноразово доповідала щодо необхідності узаконити орендні відносини шляхом направлення чисельних листів на адресу начальника УДАІ та начальника Бердянського МВ ГУВМС України в Запорізькій області. Після чого управління ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області повернуло балансоутримувачу - КП «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради майно по АДРЕСА_3 згідно акту прийому-передачі від 05.04.2013 року, проте після підписання акту приміщення не звільнило. Вона, як керівник Управління комунальної власності, продовжувала вживати дії, спрямовані на врегулювання орендних відносин, повідомивши начальника Бердянського МВ ГУМВС листами від 06.06.2013 року №1657 та від 30.07.2013 року №2137 про відсутність договірних відносин, необхідності їх узаконення, а в разі невиконання вимог - Управління змушене буде звертатися до Господарського суду Запорізької області з позовом про їх виселення. А тому звинувачення її у нездійсненні дій, спрямованих на фактичне повернення приміщення за адресою: АДРЕСА_3 є безпідставним, а оголошена догана є незаконною. Оскаржуваним розпорядженням міського голови №277-к від 04.09.2014 року її було звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків. Вважає, що відповідачем було проігноровано п.10.1 Колективного договору щодо проведення перевірки для всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, пов'язаного із службовою діяльністю, встановлення вини, її ступеня. Про проведення перевірки видається відповідне розпорядження, так само як і затвердження висновків перевірки. Однак ніякі перевірки не призначалися, а надані нею пояснення ігнорувалися. В порушення ч.3 ст.149 КЗпП України, відповідачем не було враховано, що за 35 років загального стажу, в тому числі понад 21 рік на керівних посадах, жодного разу до неї не застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, за 3,5 роки роботи в Управлінні комунальної власності Бердянської міської ради на посаді начальника вона неодноразово отримувала від міського голови грамоти. З приводу оскарження розпорядження №277-к від 04.09.2014 року вона вперше звернулася до суду 30.09.2014 року, при цьому посилань на норми ЦПК України позов не містив, проте у відкритті провадження було відмовлено із зазначенням того, щ позов подано в порядку цивільного судочинства. Оскільки вона звернулася до суду в місячний строк, вважає, що строк звернення до суду їй має бути продовжений судом.

У судовому засіданні представник позивача за договором про надання правової допомоги ОСОБА_1 підтримала позов із зазначених у ньому підстав, доповіла суду обставини, зазначені в ньому та просила задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача за довіреностями Огуз І.А. та Сарабєєва Н.О. заперечували проти задоволення позову, оголосивши письмові заперечення, в яких послалися на те, що розпорядження міським головою винесені відповідно до вимог законодавства. Догана позивачу згідно розпорядження №18-кс від 23.07.2014 року була оголошена за безпідставну видачу рахунків на оплату орендної плати за приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, орендар СК «Першотравневець». Управління комунальної власності Бердянської міської ради здійснює свої повноваження відповідно до Положення про Управління комунальної власності Бердянської міської ради, рішень міської ради. Між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради «орендодавцем» з однієї сторони та СК «Першотравневець» «орендарем» з іншої сторони, 03.02.2003 року укладено договір оренди комунального майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Крім цього, 14.05.2003 року між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради «орендодавцем» з однієї сторони та СК «Першотравневець» «орендарем» з іншої сторони укладено договір оренди комунального майна, розташованого за адресою: м.Бердянськ, АДРЕСА_1. Додатковою угодою від 15.05.2009 року встановлено орендну плату в розмірі 1796,36 грн. х І інф. за першим договором та 11179,60 грн. х І інф. за другим договором. Проте додатковими угодами до договорів, укладеними на підставі рішень Бердянської міської ради від 28.01.2010 року №33, від 30.12.2010 року №26 сплата орендної плати в розмірі 1,00 грн. у рік повинна була продовжуватися до 31.12.2011 року включно. Починаючи з 01.01.2012 року міська рада будь-яких рішень щодо встановленого іншого, ніж визначено Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку орендної плати для СК «Першотравневець» не приймала. Угода, на яку посилається позивач, укладена між Бердянською міською радою та СК Першотравневець» від 07.11.2006 року, відповідно до якої міськрада зобов'язалася забезпечувати продовжити договори оренди приміщень спортивного залу ДК «Софіт» та клубу «Борець» до 2030 року з орендною платою - 1 грн. на рік лише за умови укладення договору купівлі-продажу стадіону, проте укладений договір купівлі-продажу згодом було розірвано. Начальник управління комунальної власності несе персональну відповідальність за виконання функціональних обов'язків згідно до чинного законодавства, зокрема, за невиконання покладених на Управління завдань і нездійснення ним своїх функцій. Посилання позивача на пропуск строків застосування дисциплінарного стягнення є безпідставним, оскільки лист в.о. начальника юридичного управління від 02.06.2014 року №640 не вказує на виявлення будь-якого проступку, а лише зазначає про необґрунтоване виставлення рахунків на оплату СК «Першотравневець» у розмірі 1,00 грн. Крім того, позивач з 16.06.2014 року по 26.06.2014 року знаходилася у відпустці, пояснення нею надане лише 11.07.2014 року, про що свідчать її неодноразові службові записки про перенесення строку надання пояснень. Розпорядженням №19-кс від 08.08.2014 року позивачу було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків (за нездійснення дій, направлених на фактичне повернення користувачем УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області нерухомого майна по АДРЕСА_3, що є об'єктом комунальної власності), яке перебувало у нього в оренді за договором безоплатного користування від 10.12.2003 року. Строк дії вказаного договору з урахуванням додаткової угоди встановлено до 31.12.2011 року. Акт приймання-передачі об'єкту договору безоплатного користування було підписано 05.04.2013 року, проте станом на момент винесення догани приміщення фактично не було повернуто наймачем, тобто начальник Управління комунальної власності не здійснила жодних дій, направлених на відновлення порушень інтересів територіальної громади, в тому числі у відповідності до Положення про управління та своєї посадової інструкції. Про наявність вказаних обставин нею письмово повідомлено міського голову лише 15.07.2014 року. Тому оскаржуване розпорядження №19-кс від 08.08.2014 року винесене в межах наданих повноважень, у спосіб, встановлений законом та у межах строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Розпорядженням №277-к від 04.09.2014 року позивача було звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків. Приводом для винесення вказаного розпорядження стало, зокрема порушення трудової дисципліни та вчинення дисциплінарних проступків, стягнення за які не скасовані та не втратили свої сили. Так, начальником Управління комунальної власності Бердянської міської ради направлено на адресу в.о. міського голови заяву ФОП ОСОБА_7 про оренду нерухомого майна з порушенням порядку, встановленого Законом України «Про оренду державного та комунального майна»: питання винесено на розгляд комісії міської ради до закінчення 10-деннго строку з моменту розміщення офіційного оголошення про оренду вказаного майна та наданого для направлення заяв потенційними орендарями. Крім цього, приміщення, яке відповідно до проекту рішення заплановане для передачі ФОП ОСОБА_7, станом на теперішній час знаходиться в оренді ФОП ОСОБА_8 та не підлягає передачі в наступну оренду до припинення договору оренди з попереднім орендарем. Вказані обставини не були доведені позивачем до відома депутатської комісії з питань управління комунальною власністю, у зв'язку з чим комісією було прийнято рішення про підготовку відповідного проекту рішення щодо передачі майна в оренду. Інформація щодо вищезазначених обставин була надіслана позивачем лише після візування з відповідними зауваженнями юридичним управління відповідного проекту рішення.

Заслухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено та підтверджено копією трудової книжки, що позивач з 22.03.2011 року була призначена на посаду начальника Управління комунальної власності Бердянської міської ради як така, що пройшла за конкурсом, з присвоєнням 9-го рангу посадової особи місцевого самоврядування згідно розпорядження міського голови від 18.03.2011 року №119-к.

Того ж дня ОСОБА_4 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування та ознайомилися з посадовою інструкцією начальника Управління комунальної власності Бердянської міської ради, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 131-132) , копією посадової інструкції (а.с. 49-52).

Розпорядженням міського голови від 23 липня 2014 року №18-кс (а.с.53) за неналежне виконання покладених на Управління завдань та функцій, за здійснення повноважень Орендодавця комунального майна без відповідного рішення сесії Бердянської міської ради (за безпідставну видачу рахунків на оплату орендної плати за приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 (орендар СК «Першотравневець») позивачу було оголошено догану.

Як вбачається з розпорядження, підставою для його винесення став лист в.о. виконувача обов'язків начальника юридичного управління Сарабєєвої Н.О. від 02.06.2014 року №640, пояснювальна записка начальника Управління комунальної власності Бердянської міської ради ОСОБА_4 від 11.07.2014 року.

Судом з'ясовано, що в листі №640 від 02.06.2014 року на ім'я міського голови юридичне управління повідомило про те, що між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради «орендодавцем» з однієї сторони та СК «Першотравневець» «орендарем» з іншої сторони, 03.02.2003 року укладено договір оренди комунального майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Крім цього, 14.05.2003 року між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради як «орендодавцем» з однієї сторони та СК «Першотравневець» як «орендарем» з іншої сторони укладено договір оренди комунального майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Додатковою угодою від 15.05.2009 року встановлено орендну плату в розмірі 1796,36 грн. х І інф. за першим договором та 11179,60 грн. х І інф. за другим договором. Додатковими угодами до договорів, укладених на підставі рішень Бердянської міської ради від 28.01.2010 року №33, від 30.12.2010 року №26 плата орендної плати в розмірі 1 грн. у рік повинна була продовжуватися до 31.12.2011 року включно. Починаючи з 01.01.2012 року міська рада будь-яких рішень щодо встановленого іншого, ніж визначено Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку орендної плати для СК «Першотравневець» не приймала. З угоди, укладеної 07.11.2006 року між Бердянською міською радою та СК Першотравневець», відповідно до якої міськрада зобов'язалася забезпечувати продовжити договори оренди приміщень спортивного залу ДК «Софіт» та клубу «Борець» до 2030 року з орендною платою - 1 грн. на рік, неможливо чітко визначити, що в угоді мова йде саме за згадані вище договори оренди.

Як видно з наданої довідки про нараховану та отриману орендну плату по орендатору СК «Першотравневець» (а.с. 161-164) 13.03.2012 року було виставлено рахунок №997 на оплату орендної плати в розмірі 1,20 грн. та оплачено орендарем суму орендної плати 15.03.2012 року, 09.01.2013 року виставлено рахунок №185 на оплату орендної плати в розмірі 1,20 грн., яку сплачено 21.02.2013 року та 11.03.2014 року виставлено рахунок №714 на сплату 1,20 грн. орендної плати, яку оплачено 05.05.2014 року.

Відповідно до розділу 7 Положення про Управління комунальної власності Бердянської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням 21 сесії міської ради V скликання від 17 травня 2007 року №19, начальник Управління про діяльність Управління звітує на сесії міської ради не менше як 1 (один) раз на рік, тобто, суд вважає, що про оплату орендної плати орендарем СК «Першотравневець» в розмірі 1,00 гривня на рік, міському голові відомо, починаючи з 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України догана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника за порушення трудової дисципліни.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та в порядку, встановленому статтями 148 - 149 цього ж Кодексу.

Згідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ч.1 ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноваженим ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення.

В оскаржуваному розпорядженні від 23.07.2014 року №18-кс взагалі не вказано, які саме рахунки на сплату орендної плати були видані (номер рахунку та дата) без відповідного рішення сесії.

На переконання суду, догана згідно розпорядження міського голови №18-кс від 23.07.2014 року було оголошена всупереч вимогам ст.148 КЗпП України, з порушенням місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення. Навіть допустивши, що міському голові стало відомо про порушення ОСОБА_4 трудової дисципліни лише 02.06.2014 року з листа юридичного управління, останнім днем для застосування дисциплінарного стягнення мало би бути число 13 липня 2014 року, без врахуванням часу перебування позивача у відпустці в період з 16 по 26 червня 2014 року, втім догана була оголошена лише 23 липня 2014 року. Представники відповідача посилалися в своїх поясненнях на те, що позивач сама вчасно не написала пояснення з приводу допущеного порушення, однак Кодексом законів про працю України не передбачено продовження цього строку через затягування порушником дисципліни написання письмового пояснення.

Крім цього, суд вважає, що був відсутнім і сам факт вчинення дисциплінарного проступку з боку позивача, враховуючи, що договорами оренди комунального майна, укладеними між Управлінням комунальної власності та СК «Першотравневець» у 2003 році, орендну плату було визначено в 1,00 грн. в рік на строк дії договору оренди. Додатковою угодою від 15 травня 2009 року, укладеною між орендодавцем та орендарем до договору оренди комунального майна від 14.05.2003 року №767, розташованого за адресою: м.Бердянськ, АДРЕСА_1, п.3.1 договору оренди було викладено в новій редакції та визначено орендну плату згідно Методики станом на 01.04.2009 року в розмірі 11179,60 грн. х І інф. Додатковою угодою від 15 травня 2009 року, укладеною між орендодавцем та орендарем до договору оренди комунального майна від 03.02.2003 року б/н, розташованого за адресою: м.Бердянськ, АДРЕСА_2, п.3.1 договору оренди було викладено в новій редакції та визначено орендну плату згідно Методики станом на 01.04.2009 року в розмірі 1796,46 грн. х І інф., однак додатковими угодами, укладеними у 2010р, 2011 роках, орендну плату було встановлено так само в розмірі 1,00 грн. з посиланням на відповідні рішення Бердянської міської ради «Про встановлення розміру орендної плати». Тобто, додаткові угоди від 15 травня 2009 року носили формальний характер. Крім цього, не можна не приймати до уваги й додаткову угоду від 07.11.2006 року, укладену між СК «Першотравневець» та Бердянською міською радою (а.с.66 зворот), відповідно до п.4 якої Бердянська міська рада зобов'язалася продовжити договори оренди приміщень спортивного залу ДК «Софіт» та клубу «Борець» до 2030 року з орендною платою -1 гривня за рік, яка затверджена рішенням десятої сесії V скликання Бердянської міської ради №23 від 09 листопада 2006 року. При цьому вказане рішення міської ради є чинним, до того ж ані в рішенні Бердянської міської ради про затвердження згаданої угоди, ані в самій угоді немає жодних застережень щодо наслідків розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі (стадіон «Торпедо»). Тому суд не може прийняти як беззаперечні твердження представників відповідача про неналежне виконання позивачем покладних на управління завдань і функцій і видачу рахунків на сплату орендної плати за приміщення, розташовані по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 (орендар СК «Першотравневець») за відсутності відповідного рішення сесії Бердянської міської ради, бо таке рішення все-таки є: №23 від 09.11.2006 року ті ніким не скасоване чи визнане нечинним.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про протиправність винесеного розпорядження міського голови №180-кс від 23.07.2014 року, тому вона підлягає скасуванню.

Судом також встановлено, що розпорядженням міського голови №19-кс від 08.08.2014 року (а.с.105) позивачу була оголошена догана за неналежне виконання посадових обов'язків (за нездійснення дій, направлених на фактичне повернення користувачем УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області нерухомого майна, що є об'єктом комунальної власності). Підставою для оголошення догани вказано: пояснювальні записки ОСОБА_4 від 25.07.2014р. №1603, №1605, лист в.о начальника юридичного управління Сарабєєвої Н.О. від 07.08.2014 року №1004.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представниками сторін, що відповідно до договору безоплатного користування від 10.12.2013 року №10-10/7 та додаткової угоди до нього від 24 березня 2011 року (а.с.172) між територіальною громадою м.Бердянська та Управлінням ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області було укладено договір, відповідно до якого орендарю на умовах безоплатного користування було надано будівлю та гаражі площею 597,00 кв.м., розташованих за адресою: м.Бердянськ, АДРЕСА_3, який було продовжено до 10.12.2011 року.

Судом з'ясовано, що після закінчення строку договору Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради на адресу тимчасово виконуючого обов'язки начальника та начальника УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області неодноразово направлялися листи №598 від 13.02.2012 року, №1266 від 03.04.2012р., №58 від 09.01.2013 року, №859 від 19.03.2013 року з повідомленням про необхідність врегулювати орендні відносини по комунальному майну по АДРЕСА_3 та про те, що чинним законодавством не передбачено можливість передачі комунального майна в користування на пільгових умовах. Після підписання акту здачі-приймання від 05.04.2013 року, підписаного начальником УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області та директором КП «Міськспецексплуатація», Управління комунальної власності ще два рази: вих. №1657 від 06.06.2013 року та вих.№ 2137 від 30.07.2013 року повідомляло начальника Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області про відсутність договірних відносин, необхідності їх узаконити з попередженням в разі невиконання зверненням до Господарського суду Запорізької області.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Положення про Управління комунальної власності Бердянської міської ради, затвердженого рішенням Бердянської міської ради від 17.05.2007 року №19, основними завданнями Управління є, зокрема, організація виконання рішень з питань управління комунальною власністю територіальної громади з метою його доцільного, економічного і ефективного використання. Управління в межах покладених на нього завдань і повноважень здійснює контроль за збереженням та ефективним використанням майна, що передане у господарське відання, оперативне управління юридичних осіб міської комунальної власності.

Відповідно до п.2.1 п.2.2 посадової інструкції начальника Управління комунальної власності Бердянської міської ради, начальник Управління повинен дотримуватися трудової дисципліни, чітко, своєчасно і кваліфіковано виконувати наступні посадові обов'язки: здійснювати організацію Управління комунальної власності Бердянської міської ради та його керівництво з метою забезпечення якісного виконання поставлених завдань, здійснювати контроль за виконанням законодавства, рішень міської ради та виконавчого комітету, розпоряджень міського голови, своїх наказів і розпоряджень

Згідно дог п.4,1,4.2 посадової інструкції начальник Управління несе персональну відповідальність за виконання функціональних обов'язків згідно чинного законодавства за невиконання покладених на Управління завдань і нездійснення ним своїх функцій, за нечітке та несвоєчасне виконання посадової інструкції.

Як вбачається з Положення. Управління наділене правом від власного імені звертатися до судових установ з правами сторони в процесі по захисту права комунальної власності територіальної громади міста та своїх порушених прав та інтересів (розділ 4 Положення), втім її начальник, в обов'язки якого (п.2.4 посадової інструкції) входить представлення інтересів Управління в судах загальної юрисдикції, не в повній мірі використала свої обов'язки та можливості щодо фактичного повернення нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_3, що перебувало в користуванні УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, та після закінчення строку дії договору оренди на протязі півтора року займалася лише перепискою з керівництвом УДАІ та МВ ГУМВС України в Запорізькій області щодо необхідності узаконити орендні правовідносини.

Тому, на думку суду, позивачу було оголошено догану правомірно відповідно до розпорядження №19-кс від 08.08.2014 року з дотриманням процедури накладення дисциплінарного стягнення. Суд при цьому не приймає до уваги твердження представника позивача щодо порушення відповідачем процедури притягнення до відповідальності, а саме: п.10.1 Колективного договору, без проведення службової перевірки, враховуючи, що позивач у своїй роботі підпорядковується безпосередньо міській раді та міському голові, який праві застосовувати до неї дисциплінарні стягнення. Колективний же договір, на який посилається позивач, укладений між трудовим колективом та самим керівництвом Управління комунальної власності Бердянської міської ради, схвалений на загальних зборах трудового колективу ( протокол від 15.01.2009 року №1), а тому регулює відносини тільки між сторонами договору. Втім до дисциплінарної відповідальності притягувався сам начальник Управління комунальної власності, а тому п.10.1 Колективного договору не підлягає застосуванню в даному випадку.

Щодо останнього розпорядження міського голови №277-к від 04.09.2014 року, яким позивача було звільнено з займаної посади, то, на переконання суду, воно не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у справах про звільнення у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Стаття 234 КЗпП України передбачає можливість поновлення судом строків, передбачених ст. 233 КЗпП України, у разі пропуску їх з поважних причин.

З позовної заяви вбачається, що позивач за оскарженням розпорядження №277-к від 04.09.2014 року звернулася до суду вчасно, 30.09.2014 року, без посилань на норми процесуального права, однак канцелярією суду її позов був зареєстрований в порядку цивільного судочинства, внаслідок чого їй було відмовлено у відкритті провадження по справі, що змусило її подати адміністративний позов після отримання відповідної копії ухвали. За таких обставин, суд вважає, що строк був пропущено з поважних причин та вважає за можливе його поновити.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 22 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Зокрема, у справі про звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України суд повинен з'ясувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати у зв'язку з вчиненням його систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 згаданої постанови, за передбаченими п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.

Роботодавець під час розгляду справи повинен довести правильність застосування всіх попередніх дисциплінарних стягнень та факт вчинення працівником нового порушення трудових обов'язків, якими він обґрунтував наказ про звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписи ст.71 КАС України встановлюють, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з загальних засад притягнення особи до юридичної відповідальності, винна особа повинна нести передбачену законом відповідальність за винні конкретні дії.

Тому для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідач повинен був у розпорядженні №277-к від 04.09.2014 року зазначити, які саме нормативні чи розпорядчі акти, що встановлюють службові обов'язки, порушено ОСОБА_4 без поважних причин, коли саме чи в який період вчинено дисциплінарний проступок та в чому він конкретно полягав.

Як видно з самого тексту оскаржуваного розпорядження, в ньому зазначене лише загальне формулювання: за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором, п.3 ст.40 КЗпП України. Проте підставою звільнення може бути лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи винне невиконання працівником без поважних причин покладених на нього посадових обов'язків, за наявності застосованого й такого, що не втратило силу дисциплінарного стягнення, а не фактична сукупність застосованих заходів дисциплінарного стягнення.

Лише під час дачі пояснень представниками відповідача суду стало зрозуміло суть порушення, яке ставилося в провину ОСОБА_4, а саме: порушення норм Закону України «Про оренду державного і комунального майна» щодо направлення нею службовою від 13.08.2014 року на ім'я в.о. міського голови заяви фізичної особи-підприємця про оренду нерухомого майна з порушенням встановленого Законом порядку: без дотримання 10-денного строку з моменту розміщення офіційного оголошення про оренду вказаного майна та для направлення заяв потенційними орендарями. Крім цього позивачем не було доведено до відома депутатської комісії з питань управління комунальною власністю, що вказаний об'єкт нерухомості ще перебував в оренді іншої фізичної особи-підприємця, через що комісією було прийнято рішення про підготовку відповідного проекту рішення щодо передачі майна в оренду без врахування вказаних обставин.

Проте, як уже зазначалося судом вище, ці підстави повинні були бути зазначені в самому розпорядженні як суть правопорушення з посиланням на норми Закону, Положення про Управління комунальної власності та посадову інструкцію, за їх відсутності розпорядження від 04 вересня 2014 року № 277-к «Про звільнення ОСОБА_4» не відповідає закону, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім цього, на тверде переконання суду, відповідач при обранні заходу дисциплінарного стягнення, в порушення ч.3 ст.149 КЗпП України не враховував ступінь тяжкості вчиненого проступку, відсутність шкоди та попередню роботу ОСОБА_4, яка щорічно нагороджувалася грамотами та почесними грамотами й більше 20 років перебувала на керівних посадах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивача було незаконно звільнено з займаної посади, а тому протиправне розпорядження підлягає скасуванню, а позивач- поновленню на попередній посаді.

Відповідно до частин 1, 2 статті ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки Управління комунальної власності №2713 від 18.11.2014 року, середньоденна заробітна плата позивача складає 236,94 грн., вимушений прогул з 05.09.2014 року по 04.12.2014 року становить 65 робочих днів, тому середній заробіток, який підлягає стягненню, визначається як добуток середньоденної заробітної плати на кількість днів вимушеного прогулу і становить 15401,10 грн. (236,94 х 65). Враховуючи, що представник позивача допустила помилку в підрахунку кількості робочих днів, визначивши їх в кількості 64 дні, проте не уточнювала при цьому позовні вимоги в цій частині, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму, визначену судом.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.256 КАС України постанова в частині поновлення на посаді та стягнення присудженої середньої заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5094,32 грн. підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 69-71, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.40, 147-149, 233-235 КЗпП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_4 до Бердянської міської ради про визнання недійсним та скасування розпоряджень міського голови, поновлення на роботі, оплаті вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Бердянського міського голови Бакая О.А. №18-кс від 23 липня 2014 року «Про оголошення догани ОСОБА_4.».

Поновити ОСОБА_4 процесуальний строк для звернення до суду з позовом, пов'язаним з оскарженням звільнення з публічної служби.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Бердянського міського голови Бакая О.А. №277-к від 04 вересня 2014 року про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника Управління комунальної власності Бердянської міської ради.

Поновити ОСОБА_4 на посаді начальника Управління комунальної власності Бердянської міської ради з 5 вересня 2014 року.

Стягнути з Бердянської міської ради (код ЄДРПОУ 20525153) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 5 вересня 2014 року по 4 грудня 2014 року за 65 робочих днів в розмірі 15401 (п'ятнадцять тисяч чотириста одну) гривню 10 коп. з відрахуванням з цієї суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5094,32 грн. за відрахуванням з цієї суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Бердянської міської ради судовий збір в дохід держави в сумі 1827,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бердянський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду З.П.Пустовіт