Рішення № 41813946, 03.12.2014, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/9084/13-ц

Провадження № 2/265/406/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

при секретарі Федоровій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння в натурі, -

В С Т А Н О В И В :

05 грудня 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, про розподіл домоволодіння в натурі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником ? частини жилого будинку по АДРЕСА_1, а також власником 1/2 частини земельної ділянки, загальною площею 0,0458 гектарів, на якій розташований вказаний будинок на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, інша ? частини вказаного будинку та земельної ділянки належить відповідачу. Спірний будинок має загальну площу - 93,9 кв.м. та складається із чотирьох житлових кімнат, кухні та підсобних приміщень, жила площа складає - 55 кв.м. Посилалась на те, що наразі між нею та відповідачем виник спір з приводу користування та володіння спірним будинком, добровільно досягти згоди про розподіл жилого будинку в натурі вони не можуть. Відповідач користується всім будинком та перешкоджає позивачці користуватися належним їй майном. Відповідно до висновків будівельно-технічної експертизи від 11 лютого 2013 року, поділ спірного жилого будинку можливий. Просила розділити в натурі спірний будинок, виділивши їй ? частину спірного будинку у вигляді двох жилих кімнат 1-3 та 1-4 площею відповідно -19,3 кв.м. та 8,1 кв.м.; частину кухні 1-1 площею - 8,0 кв.м.; передню1-1 площею - 11,2 кв.м., загальною корисною площею - 46,6 кв.м., а також підсобні приміщення: сарай літ. Б-1, Г-1; 1/2 частки вбиральні літ. В-1; 1/2 замощення та 1/2 огорожі № 1-3, дійсної інвентарної вартістю 70729 гривень, що складає 51/100 частки. Виділити відповідачу дві житлові кімнати 2-3, 2-4 площею відповідно - 8,5 кв.м. та 19.1 кв.м.; передню 2-2 площею -11,3 кв.м.; коридор 2-1 площею - 7,0 кв.м.; частину кухні 1-1 площею -1,4 кв.м., загальною площею -47,3 кв.м., , а також підсобні приміщення: льох літ. А 1/п; ганок з козирком літ. а-1; 1/2 вбиральні літ.В-1; 1/2 огорожі № 1-3; 1\2 замощення, дійсної інвентарної вартістю 68423 гривень, що складає 49/100 частки. Для вирівнювання частин стягнути з неї користь відповідача 1153 гривні.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та надала пояснення аналогічні викладеним в позовні заяві, просила позов задовольнити, додатково пояснила що згодна виплатити відповідачу компенсацію за відступ від ідеальних часток та покласти гроші на депозит суду. Зазначила, що в спірному будинку на теперешній час проживає відповідач.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги не визнає, пояснив, що запропонований позивачкою варіант поділу спірного будинку порушує його права, оскільки передбачає проведення переобладнання, покладає на нього обов'язок переобладнання кухні, жилої кімнати, коридору, пристрій санвузла, при цьому в експертизі не визначена вартість робіт по переобладнанню, взагалі не згоден робити перепланування за свій рахунок, оскільки не має такої матеріальної можливості, не згоден і з розміром компенсації за відступ від ідеальних часток, оскільки компенсація була розрахована експертом не за ринковими цінами. Вказав, що в висновку експерта для перепланування пропонується демонтувати перегородку між приміщеннями 1-1 та 2-1 , яка є несучої, що є не допустимим. Крім того, зазначав, що з 1985 року користується тією частиною жилого будинку, яку позивачка просить виділити їй, що також порушує його права, як власника.

Представник відповідача ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності, в судовому засідання проти задоволення позову заперечувала та надала пояснення аналогічні поясненням відповідача.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 лютого 2011 року Четвертою Маріупольською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 2-369 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 16 лютого 2011 року, належить ? частина житлового будинку АДРЕСА_1 з належними господарчими та побутовими будівлями і спорудами. (а.с. 64)

Відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 11 вересня 2006 року Четвертою Маріупольською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2657 та в Маріупольському бюро технічної інвентаризації за № 15754737, належить інша ? частина вказаного житлового будинку. (а.с.57-58)

Судом також встановлено, що спірний будинок розташовано на земельній ділянці загальною площею 0,00458 гектарів, 1/2 частина якої належить позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 12 лютого 2011 року Четвертою Маріупольською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 2-370 та зареєстрованому в Маріупольському управлінні земельних ресурсів 11 липня 2011 року. Інша 1/2 частини вказаної земельної ділянки належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії № 202513 виданого Маріупольським управлінням земельних ресурсів 03 липня 2007 року.

На вказаній земельній ділянці відповідно до технічного паспорту, виготовленого Маріупольським бюро технічної інвентаризації 30 листопада 2010 року, розташовано: жилий будинок літ. А-1, який має загальну площу 98,2 кв.м. та складається із кухні площею 9,4 кв.м., двох передніх площею 11,2 кв.м. та 11,3 кв.м. чотирьох жилих кімнат площею - 19,3 кв.м.,8,1 кв.м., 8,5 кв.м.,19,1 кв.м., коридору площею 7,0 кв.м. та підсобних приміщень: льоху літ. А 1/п, нежитлової прибудови літ.А-1, ганку з козирком літ.а-1, сараю Б-1, вбиральні В-1, огорожі № 1-3 та замощення.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно зі ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

За змістом п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнання приміщення в ізольовані квартири.

Відповідно до висновків будівельно - технічної експертизи від 11 лютого 2013 року, дійсна інвентаризаційна вартість всіх побудов та споруд, розташованих по вулиці Калузької, 23 в місті Маріуполь становить 139151 гривень; за висновком цієї експертизи поділ вказаного домоволодіння можливий за умови перепланування та перебудови. На розгляд суду надано варіант поділу даного домоволодіння на дві частини з відхиленням від ідеальних частин с переобладнанням, виділивши першому співвласнику ? частину спірного будинку у вигляді двох жилих кімнат 1-3 та 1-4 площею відповідно -19,3 кв.м. та 8,1 кв.м.; частину кухні 1-1 площею - 8,0 кв.м.; передню 1-1 площею -11,2 кв.м., загальною корисною площею - 46,6 кв.м., а також підсобні приміщення: сарай літ. Б-1, Г-1; 1/2 частки вбиральні літ. В-1; ? замощення та 1/2 огорожі № 1-3, дійсної інвентарної вартістю 70729 гривень, що складає 51/100 частки. Другому співвласнику пропонується виділити дві житлові кімнати 2-3, 2-4 площею відповідно - 8,5 кв.м. та 19.1 кв.м.; передню 2-2 площею -11,3 кв.м.; коридор 2-1 площею - 7,0 кв.м.; частину кухні 1-1 площею -1,4 кв.м., загальною площею -47,3 кв.м.,, а також підсобні приміщення: льох літ. А 1/п; ганок з козирком літ. а-1; 1/2 вбиральні літ.В-1; 1/2 огорожі № 1-3; 1/2 замощення, дійсної інвентарної вартістю 68423 гривень, що складає 49/100 частки. Компенсація другом співвласнику за відхилення від вартості ідеальної 1/2 частки складає 1153 гривні дійсної інвентаризаційної вартості.

Для поділу домоволодіння за вказаним варіантом необхідно зробити наступні переобладнання: встановити глуху перегородку в приміщенні 1-1 на відстані 0,72 метри до її вісі від перегородки між приміщеннями 1-1 та 2-1. Перегородку з дверним прорізом (існуючу) між приміщеннями 1-1 та 2-1 демонтувати. Влаштувати перегородку з дверним прорізом в приміщенні 2-1 для організації санвузла для частини другого співвласника, як зазначено в додатку №1. В приміщенні 2-3 організувати кухню для частини другого співвласника. Закласти віконний проріз між приміщеннями 1-2 та 1-1, 2-2 та 2-1. Влаштувати дверний проріз на торцевій стіні приміщення 1-1 та прибудувати к цій стіні тамбур для організації входу в частину першого співвласника, як зазначено в додатку №1. Влаштувати замість віконного дверний проріз між приміщеннями 1-3 та сараєм літ. Г-1. У сараї літ. Г-1 влаштувати санвузол для частини першого співвласника. ( а.с.10-16)

Відповідно до рішення Орджонікідзевської районної адміністрації за № 367 від 27 листопада 2013 року, про можливість перепланування житлового будинку по вулиці Калузькій, 23, колегія визнала можливим перепланування вказаного житлового будинку згідно з пропозицією судового експерта від 11 лютого 2013 року щодо розділу будинку. Після прийняти судом рішення про виділення в користування кожному із співвласників приміщення житлового будинку, відповідно до чинного законодавства їм, необхідно оформити документацію для виконання робіт пов'язаних з розділом.

Як вбачається з висновку будівельної - технічної експертизи розподіл інженерного переобладнання та комунікацій відповідно до запропонованого експертом варіанту поділу спірного домоволодіння не визначався.

Допитаний в судовому засідання судовий експерт ОСОБА_5 пояснив, що розподіл комунікацій експертом не визначався, оскільки це повноваження експлуатаційних служб міста.

Згідно з листом Орджонікідзевської районної адміністрації від 18 листопада 2014 року зазначено, що з Орджонікідзевською районної адміністрацією питання схеми інженерних мереж не узгоджується, після визначення судом розподілу приміщень будинку кожний співвласників зобов'язаний звернутися до підприємств, які постачають відповідні комунальні послуги для отримання технічних умов, на підставі яких буде розроблений проект для будівництва інженерної мережі.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що будь - яких дозволів на переобладнання частини житлового приміщення для влаштування перегородки для облаштування двох санвузлів, влаштування кухні, прибудови тамбуру, сторони не отримували та будь - яких доказів про те, що такий дозвіл може бути виданий не надали.

Згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який є чинний на час розгляду справи, повноваженнями на видачу дозволів про перепланування та переобладнання наділені органи державного архітектурного контролю.

Сторони до зазначених органів за час розгляду справи не зверталися, незважаючи на те, що судом їм було роз`яснено їх право на таке звернення та відповідно подачу документів, виготовлених за результатами такого звернення.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права і обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприє здійсненю їхніх прав у випадках, встановленим цим Кодексом.

Разом з тим, чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено таких повноважень суду, як самостійне витребування доказів.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, сторони не надали суду будь-яких доказів про можливість отримання відповідних дозволів.

Крім того, судом встановлено, що відповідач щодо запропонованого експертом поділу будинку заперечував, оскільки немає матеріальної можливості влаштувати таке складне переобладнання, як зазначено в експертизі від 11 лютого 2013 року, мотивував також тим, що запропонований варіант поділу спірного домоволодіння значно порушує його права, оскільки він фактично проживає в тій частині приміщень, які позивачка просить виділити їй, крім того компенсація вартості за відступ від ідеальних часток визначена не за ринковими цінами, зазначав також, що демонтувати перегородку між приміщеннями 1-1 та 2-1, як то запропоновано в висновку експерта неможливо, оскільки ця перегородка є несучою стіною.

Позивачка також не заперечувала у судовому засіданні про те, що без визначених експертом переобладнань поділ спірного домоволодіння в натурі неможливий.

Як пояснив у судовому засіданні експерт ОСОБА_5, він не може визначити вартість усіх необхідних переобладнань, тому як в його компетенцію входить тільки оцінка будівельних робіт, а стосовно переобладнань, які потребують необхідних дозволів спеціальних служб, вартість робіт та проектів визначається безпосередньо цими службами.

Окрім того, згідно з ч. 5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Суд враховує, що поділ приміщення в натурі є одним із способів припинення права спільної часткової власності та, що виділена частина приміщення стає самостійним об`єктом права приватної власності.

Оскільки внаслідок поділу спірного житлового приміщення, відповідно до варіанту запропонованому у будівельно - технічній експертизі від 11 лютого 2013 року, відповідач позбавляється можливості використовувати виділене йому приміщення до переобладнання (відсутність кухні, санвузла, окремого опалення), що є порушенням права власності, а належних та допустимих доказів про те, що таке переобладнання відповідатиме будівельним, санітарним, протипожежним нормам та відповідач отримає дозвіл на демонтування перегородки в приміщеннях 1-1- та 2-1 та влаштування перегородки з дверним прорізом, для влаштування санвузла та кухні, сторони не надали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до варіанту запропонованому у будівельно - технічній експертизі від 11 лютого 2013 року, поділ спірного домоволодіння на дві частини можливий тільки з відхиленням від ідеальних часток.

Вимоги позивачки про виділення їй в натурі частини будинку, яка перевищує площу, що припадає на частку позивачки у праві власності на будинок, порушують права відповідача, оскільки відповідно до загальних засад цивільного законодавства є неприпустимим позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Суд також враховує ту обставину, що відповідач відмовляється від компенсації вартості частки у спільному майні, що в розрізі вимог ст.365 ЦК України позбавляє суд можливості припинити його право власності на частину жилого будинку, хоч і не значну.

Аналізуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння АДРЕСА_1, в натурі.

Приймаючи до уваги, що суд відмовляє позивачці у задоволенні позову, за положеннями ст.88 ЦПК України, понесені нею судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а в ході судового розгляду справи позивачкою було сплачено грошову суму в якості депозиту у розмірі 1153 гривень, які було внесено за квитанцією №10004/0459 від 13 січня 2013 року на р/р: 37317004001000 територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, суд вважає за необхідним вирішити питання щодо повернення їй сплаченої грошової суми за депозитом по вказаній цивільній справі.

Керуючись ст. ст. 88, 213-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння в натурі, - відмовити.

Зобов'язати Державну казначейську службу України у місті Маріуполі повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, сплачену нею грошову суму в якості депозиту по цивільній справі у розмірі 1153 (одна тисяча сто п'ятдесят три) гривень, які було внесено квитанцією №10004/0459 від 13 січня 2013 року на р/р: 37317004001000; одержувач коштів: територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області; код одержувача (код за ЄДРПОУ): 26288796; банк одержувача: ГУ ДКCУ в Донецькій області; код банку одержувача (МФО): 834016.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.С. Адамова