Рішення № 41812590, 03.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/6943/14 Головуючий І інстанції - Стригуненко В.М.

Справа №610/2333/14-ц Доповідач - Сащенко І.С.

Категорія: сімейні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.,

при секретарі - Стрельченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 15 липня 2014 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи: УДАІ ГУМВС України в Харківській області, УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання договорів недійсними, визнання права власності в порядку поділу спільного сумісного майна, скасування свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання договорів недійсними, визнання права власності в порядку поділу спільного сумісного майна, скасування свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

В обґрунтування позову посилалася на те, що під час шлюбу з відповідачем ОСОБА_5 за спільні кошти були придбані автомобілі Lexus GS 300 і Honda Accord, які були зареєстровані за відповідачем. ОСОБА_5 без її згоди продав автомобілі відповідачам ОСОБА_6 і ОСОБА_3 Компенсації половини вартості проданих автомобілів вона не отримала.

У судове засідання позивачка, відповідачі, треті особи та їх представники не з'явилися.

Заочним рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 15 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 автомобілі Lexus GS 300, 2006 року випуску та Honda Accord 2.0, 2008 року випуску.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Lexus GS 300, 2006 року випуску, укладений 17.11.2011 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 через комісіонера - приватне підприємство торговельна фірма «ПОЛЮС».

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Honda Accord 2.0, 2008 року випуску, укладений 08.09.2010 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 через комісіонера - Торгівельну фірму «Автолюбитель».

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину автомобіля Lexus GS 300, 2006 року випуску та на 1/2 частину автомобіля Honda Accord 2.0, 2008 року випуску та відновлено їх державну реєстрацію за ОСОБА_5

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, на незаконність та необґрунтованість судового рішення, невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що автомобіль Honda Accord 2.0, 2008 року був проданий під час перебування сторін у шлюбі зі згоди позивачки, яка була присутня при укладенні договору та отриманні грошей.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, визнаючи за нею право власності на половину спірних автомобілів та інше суд першої інстанції виходив з того, що зазначене рухоме майно було відчужено під час перебування у шлюбі без її згоди.

Проте повністю погодитись з такими висновками судова колегія не може з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було зареєстровано 26.07.2002 року ( т. 1 а.с. 12 ).

Автомобіль Honda Accord 2.0, 2008 року випуску було зареєстровано в УДАІ ГУМВСУ в Х/о 01.04.2008 року, Lexus GS 300, 2006 року випуску - 07.09.2011 року, власником транспортних засобів в свідоцтвах про реєстрацію вказаний ОСОБА_5 ( т. 1 а.с. 123 ).

Частиною 1 ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

07.09.2010 року автомобіль Honda Accord був знятий з обліку в органах ДАІ для реалізації. 08.09.2010 року ОСОБА_5 через комісіонера - Торгівельну фірму «Автолюбитель» продав вказаний автомобіль ОСОБА_3 з подальшою реєстрацією в органах ДАЇ на нового власника, сума продажу 400 грн. ( т. 1 а.с. 123-125, 104-108 ).

09.11.2011 року автомобіль Lexus GS 300 був знятий з обліку в органах ДАІ для реалізації. 17.11.2011 року ОСОБА_5 через комісіонера - Приватне підприємство торговельну фірму «ПОЛЮС» продав вказаний автомобіль ОСОБА_6 з подальшою реєстрацією в органах ДАЇ на нового власника, сума продажу 117676,79 грн. ( т. 1 а.с. 123-125, 104-108 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Згідно з ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Частиною 2 ст. 65 цього Кодексу передбачено, що при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого із подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язок для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використовується в інтересах сім'ї.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою і шостою ст. 203 ЦК України, зокрема правочин не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14.07.2014 року шлюб між сторонами розірвано, судом встановлено, що сімейні відносини між ними припинено у квітні 2011 року, з цього ж часу сумісного господарства вони не ведуть.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів на підтвердження того, що договір продажу автомобіля Honda Accord 2.0, 2008 року випуску був укладений не в інтересах сім»ї, кошти від продажу спірного автомобіля не були внесені в сімейний бюджет позивачкою та її представником не надано.

Зважаючи на те, що автомобіль Honda Accord 2.0, 2008 року випуску був проданий 08.09.2010 року - тобто, під час перебування позивачки та відповідача у шлюбі за суму 400 грн. ( згідно договору ), підстав для повернення його попередньому власнику, відновлення реєстрації та проведення його розподілу немає.

Що стосується автомобіля Lexus GS 300, 2006 року випуску, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спірний автомобіль є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5 та врахував, що його відчуження відбулося в той час, коли сторони не проживали спільно та не вели сумісного господарства ( Автомобіль продано 17.11.2011 року, спільне господарство сторони припинили вести в квітні 2011 року ).

Таким чином, рішення суду в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на ? частину автомобіля Lexus GS 300, 2006 року випуску, визнання його спільною сумісною власністю, визнання недійсним договору купівлі-продажу цього автомобіля, поновлення реєстрації є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування в цій частині не вбачається.

Рішення суду в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на ? частину автомобіля Honda Accord 2.0, 2008 року випуску та інше, що стосується цього автомобіля - підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3; 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Заочне рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 15 липня 2014 року - змінити.

В частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_4 і ОСОБА_5 автомобіля Honda Accord 2.0, 2008 року випуску, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля Honda Accord 2.0, 2008 року випуску, укладеного 08.09.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 через комісіонера - приватне підприємство торговельна фірма «ПОЛЮС» №313423313, визнання за ОСОБА_4 права власності на ? частину цього автомобіля, відновлення його державної реєстрації та стягнення з ОСОБА_3 судового збору - скасувати і в позові в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді