Вирок № 41811994, 08.12.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4915/14-к

Номер провадження 1-кп/629/444/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремінь М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12014220380001945 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Дьолога В.В.,

- захисту -обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 02 вересня 2014 року близько 15-30 години, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до приміщення будівлі Корпусу допоміжних цехів № 2 (КДЦ-2), яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» та розташована на його території за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Свободи, б. 4/4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з метою наживи, з корисливого мотиву, впевнившись, що за його діями не спостерігають сторонні особи та охоронці вказаного підприємства, через не обладнаний склом та захисною решіткою віконний отвір першого поверху вказаної будівлі КДЦ-2, проник в його приміщення, звідки намагався викрасти брухт чорного металу загальною вагою 15 кілограмів, вартість якого складає 24 гривні, брухт бронзи загальною вагою 2,5 кілограми, вартість якого складає 67 гривень 50 копійок та брухт міді вагою 1,5 кілограми, вартість якого складає 78 гривень, а всього намагався викрасти майна на загальну суму 169 гривень 50 копійок. Виконавши усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з вищевказаним майном, покинувши приміщення будівлі КДЦ-2, не зміг довести свій злочинний намір до кінця з незалежних від його волі обставин, а саме внаслідок того, що біля місця скоєння злочину був затриманий охоронцем ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод». Своїми діями ОСОБА_1 спричинив ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» матеріальну шкоду на суму 169 гривень 50 копійок.

Обвинувачений винним себе в скоєнні злочинів визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєному ним злочині.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, погодився з правовою кваліфікацію своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці

обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням до приміщення.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, раніше перебував на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «вживання алкоголю зі шкідливими наслідками», не одружений, не працює, має середню освіту, за місцем проживання характеризується формально - посередньо.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України -призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у вигляді 3 (триох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2955 від 08.09.2014 року в розмірі 195 гривень 60 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- брухт чорного металу у вигляді урни для сміття, зливного бачка унітаза та деформованого листа загальною вагою 15 кілограмів; брухт міді у вигляді кусків деформованого дроту, загальною вагою 2,5 кілограмів; брухт бронзи у вигляді втулки з отворами (фланця), вагою 1,5 кілограми та полімерний мішок білого кольору, які передані представнику потерпілого ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» ОСОБА_3 згідно зберігальної розписки, залишити ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод».

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова