Рішення № 41807943, 04.12.2014, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14997/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року

Рівненський міський суд Рівненської області:

в складі судді Сидорука Є.І.

при секретарі Патій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нього, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нього.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25 квітня 2011 року між ним та ОСОБА_2 укладений договір позики на умовах оплатного користування. Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору предметом позики є грошові кошти в сумі 1 470 000 гривень, які у відповідності до п.4.2 Договору передані ним особисто відповідачу у день його укладення. Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначено, що позика надається строком на 2 місяці та підлягає поверненню до 25.06.2011 року. Проте, у вказані строки відповідач позику не повернув, відсотки за користування нею не сплатив. Сума заборгованості складає 1 675 800 грн. Пунктом 5.2 Договру визначено, що при порушенні відповідачем строку повернення позики, він повинен сплатити на його поточний рахунок штраф в розмірі 3 % від розміру позики за кожен місяць прострочення. Також пунктом 5.4 Договору передбачено обов'язок відповідача у разі порушення строку сплати відсотків більше ніж на 10 робочих днів сплатити штраф у розмірі 7% від суми неповернутої позики. У зв'язку з зазначеними порушеннями за договором позики відповідач має заборгованість 3 542 700 грн. У відповідності до п.1.3 Предметом застави даної позики є об'єкт нерухомості: нежитлове приміщення (будівля кафе) загальною площею 281,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка на якій знаходиться дане приміщення з прилеглою територією. Згідно п 5.3 Договору позики при порушенні Позичальником строку повернення позики, вказаний предмет застави переходить у власність Позикодавця.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяву чи клопотання про перенесення розгляду справи не подавав, заперечень проти позову до суду не надходило.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 25 квітня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики на умовах оплатного користування.

Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору предметом позики є грошові кошти в сумі 1 470 000 гривень, які у відповідності до п.4.2 Договору передані ним особисто відповідачу у день його укладення. Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначено, що позика надається строком на 2 місяці та підлягає поверненню до 25.06.2011 року.

Проте, у вказані строки відповідач позику не повернув, відсотки за користування нею не сплатив. У зв'язку з порушенням за договором позики відповідач має заборгованість 3 542 700 грн.

У відповідності до п.1.3 Предметом застави даної позики є об'єкт нерухомості: нежитлове приміщення (будівля кафе) загальною площею 281,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка на якій знаходиться дане приміщення з прилеглою територією.

Згідно п 5.3 Договору позики при порушенні Позичальником строку повернення позики, вказаний предмет застави переходить у власність Позикодавця.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.2 ст.589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має граво задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За правилами ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інще не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 5 ст. 590 ЦК України якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 5.3 Договору звернення стягнення на предмет застави відбувається шляхом переходу права власності на предмет застави до Позичальника, тобто до ОСОБА_1

Частина 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» передбачає, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Враховуючи викладене, заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 61, 88, 212 - 218, 225, 294, 296 Цивільного Процесуального Кодексу України суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нього - задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет застави за Договором позики на умовах оплатного користування, укладеним в м. Рівне 25.04.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме на об'єкт нерухомості: нежитлове приміщення (будівля кафе) загальною площею 281,2 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій знаходиться дане приміщення з прилеглою територією, шляхом визнання права власності на нього за ОСОБА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського

міського суду Сидорук Є.І.