Ухвала суду № 41805954, 09.12.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/3093/14-к Головуючий у 1-й інст. Верозуб О. А.

Категорія ч.3 ст.185 КК України Доповідач Мельничук Н. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Апеляційний суд Житомирської області у складі колегії:

головуючого Мельничук Н.М. суддів: Городиського С.С. та Крижанівського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Кашенко Л.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014060090000456 щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Борисполя Київської області, українця, громадянина України, із незакінченою вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, мешканця АДРЕСА_4, неодноразово судимого, востаннє 01.07.2005 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України на 4 років позбавлення волі; 09.10.2007 року постановою Березанського міського суду Київської області, на підставі ст. 82 КК України, невідбуту частину покарання замінено на 1 рік 3 місяці обмеження волі; постановою Ірпінського міського суду Київської області від 01.02.2008 року звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 16 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурора Селюченко І.І. захисника ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

в апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2 просить вирок змінити, призначити більш м'яке покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі із застосуванням ст.ст. 66, 69 КК України. Посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості та особі обвинуваченого, який щиро кається, активно сприяв слідству, добровільно частково відшкодував завдані збитки, має неповнолітню дитину на утриманні.

Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 жовтня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Обрано обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Взято обвинуваченого ОСОБА_1 під варту із залу суду.

Початок строку відбування покарання обчислюється з 13.10.2014 року. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 12 498 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 1860,60 грн. судових витрат за проведені експертизи.

За обставин, встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, 28.04.2014 року, ОСОБА_1, з метою вчинення крадіжки чужого майна, приїхав з м. Житомира, де він проживає, до м. Новоград -Волинського Житомирської області. Обідньої пори, ОСОБА_1 прийшов до квартири ОСОБА_4, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, де, пересвідчившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, за допомогою заздалегідь заготовленого металевого розвідного ключа та викрутки, зламав серцевину врізного замка вхідних дверей квартири, відкривши які, проник всередину. Перебуваючи в приміщенні даної квартири, ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно викрав гроші в сумі 1000 грн., які лежали на полиці шафи в кімнаті квартири, після чого з викраденими грошима залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на вказану суму.

Після цього, того ж дня, о 15 годині, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, прийшов до квартири АДРЕСА_5, де, пересвідчившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишать непоміченими, таким же способом, зламавши замка, відкрив двері та проник до квартири. Перебуваючи в приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно викрав грошей та речей на загальну суму 12 498,02 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріального збитку на вказану суму.

Крім того, 28.05.2014 року, ОСОБА_1, з метою вчинення крадіжки чужого майна, приїхав до м. Новоград- Волинського Житомирської області і о 12 годині, прийшов до квартири АДРЕСА_2, де, пересвідчившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, і вони залишаться непоміченими, за допомогою заздалегідь заготовленого розвідного ключа та викрутки, які ОСОБА_1 привіз із собою, зламав замка у вхідних дверях вказаної квартири, відкривши які, проник всередину.

Перебуваючи в приміщенні зазначеної квартири, ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно викрав гроші в сумі 170 грн. та речі, які належать ОСОБА_5, після чого з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 1305 грн..

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_2, обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши вирок суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Доводи апеляції про суворість призначеного ОСОБА_1 покарання колегія суддів вважає безпідставними.

Суд 1-ї інстанції призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України, наближене до мінімального, з урахуванням ступеню суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, які відноситься до категорії тяжких злочинів, даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, на шлях виправлення не став, вину визнав, щиро розкаявся, не працює, на утриманні ОСОБА_1 має неповнолітню дитину, а також, що обвинувачений вчинив 3 епізоди умисних злочинів які відносяться до категорії тяжких, жодному з потерпілих заподіяну шкоду не відшкодував.

Таким чином, покарання ОСОБА_1 призначено згідно з вимогами ст. 65 КК України, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Доводи апеляційної скарги про призначення покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст.69 КК України задоволенню не підлягають, оскільки застосування положень ст.69 КК України передбачає наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Призначене покарання ОСОБА_1 не є явно несправедливим із-за його суворості, а є обґрунтованим.

Підстави для зміни вироку за мотивами, викладеними у апеляційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С у д д і: