Ухвала суду № 418047, 11.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“11” жовтня 2006 р. Справа №5/14-9/1

к/с № К-6653/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Нечитайла О.М.

Суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Буряк І.В.

за участю представників:

позивача: Іваночка М.В. (довіреність від 23.09.2005 р. №1)

відповідача: не зявився

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005 р.

та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02-07.02.2005 р.

у справі №5/14-9/1

за позовом Благодійної організації «Фонд підтримки науки»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.02.-07.02.2005 р. (суддя Данко Л.С.) позов Благодійної організації «Фонд підтримки науки» (далі позивач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено повністю: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 03.12.2004 р. №0005742333/04-23-6/23949511/24069; стягнуто з ДПІ у Галицькому районі м. Львова на користь позивача 85 грн. держмита та 18 грн. витрат за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005 р. (Головуючий Бобеляка О.М., суддів Краєвської М.В., Орищин Г.В.) рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.-07.02.2005 р. по справі №5/14-9/1 залишено без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова без задоволення.

Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подала касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005 р. та рішення Господарського суду від 01.02.-07.02.2005 р. по справі №5/14-9/1 повністю та прийняти нове рішення, яким залишити в силі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 03.12.2004 р. №0005742333/04-23-6/23949511/24069.

Вищий господарський суд України ухвалою від 02.11.2005 р. відповідно до ст. 210 Кодексу адміністративного судочинства України та розділу VII«Прикінцеві та перехідні положення» передав за підвідомчістю до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова по справі №5/14-9/1.

Відповідач в касаційній скарзі вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме п.2.8, 2.9, 3.4 Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. №72, якими встановлено переліміт каси, за рахунок того, що Шукель О.Б. знаходилась у відрядженні з 06.10. по 31.10.2003 р. та фізично отримати гроші з каси не могла згідно видаткового касового ордеру №10 від 22.10.2003 р. на суму 979, 42 грн. Переліміт каси з 22 по 31.10.2003 р. за 7 днів становить 6736,94 грн., хоча ліміт каси організації становить 17,00 грн.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на правильність встановлення обставин справи та застосування норм матеріального права Господарським судом Львівської області та Львівським апеляційним господарським судом., оскільки позивач дотримувався Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Відповідач же, в свою чергу, не надав доказів на спростування вимог та доказів позивача на момент прийняття рішення господарськими судами.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно п. 1.2 Постанови Правління Національного банку України від 19.02.2001р. № 72 «Про затвердження Положення про ведення касових операційц у національній валюті України» (надалі Постанова № 72 (зі змінами та доповненнями), ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня;

З змістом п. 2.8 вказаної Постанови № 72, ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можуть зберігати в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси.

Згідно до положення пунктів 3.1., 3.3 Постанови № 72 передбачено, що видача готівки з кас підприємства проводиться за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями за підписом керівника і головного бухгалтера або, які на це уповноважені.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали висновки перевіряючих про наявність понадлімітної готівки у касі, виходячи із того, що підзвітна особа не могла отримати за видатковим касовим ордером від 22.10.2003р. № 10 готівкові кошти у розмірі 979,42, оскільки у цей час перебувала у відрядженні.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, встановлено необгрунтваність вказаного висновку, оскільки він спростовується первинними бухгалтерськими та звітно-обліковими документами, які фіксують операції з обігу готівкових коштів на підприємстві.

Натомість порушення позивачем порядку ведення касових операцій, що передбачений постановою № 72 господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Відповідно до вимог ч.3 п. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 р. №429, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 р. за №1023/7311, з наступними змінами та доповненнями, не допускається відображення в акті перевірки субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства (наприклад, «приховування обєкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо).

За таких обставин судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про обгрунтованість правової позиції господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо висновку про невідповідність даних спірного акту перевірки фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства України.

Інших порушень нормативно-правових приписів чинного законодавства України, що могли стати підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України, дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій в повному обсязі зясовані обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.-07.02.2004 р. по справі №5/14-9/1 судовою колегієя вищого адміністративного суду України не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.-07.02.2004 р. по справі №5/14-9/1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.-07.02.2004 р. по справі №5/14-9/1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.М. НечитайлоСудді(підпис)К.В. Конюшко(підпис)Л.В. Ланченко(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. Степашко

З оригіналом вірно

Суддя О.М. Нечитайло