Рішення № 41804159, 09.12.2014, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/989/14-ц

Провадження №2/157/250/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2014 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гордійчука В.М.,

за участю секретаря Вавдіюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про відшкодування вартості навчання у зв'язку із достроковим звільненням з органів внутрішніх справ,

встановив:

14 липня 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом в якому зазначає, що 12 серпня 2008 року відповідача було зараховано на навчання до Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ.

Вказаному навчальному закладу Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 року № 729-р присвоєно ім'я Едуарда Олексійовича Дідоренка, а Розпорядженням від 27 липня 2011 року № 727-р Донецький державний інститут виділено зі складу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка та віднесено до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.

12 серпня 2008 року між Донецьким юридичним інститутом Луганського державного університету внутрішніх справ УМВС України у Волинській області та відповідачем було укладено договір про підготовку фахівця у вказаному навчальному закладі.

Пунктом 2.3.6 названого договору передбачено, що в разі відрахування з інституту чи звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення навчання і встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п. 3 договору ОСОБА_1 зобов'язувався відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Однією з підстав такого відшкодування є відмова від подальшої служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування витрат проводиться за договором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, Головним управлінням або Управлянням МВС та особою.

20 липня 2012 року наказом №212 о/с Донецького юридичного інституту відповідач був відряджений для подальшого проходження служби у розпорядження УМВС України в Волинській області у зв'язку із закінченням Донецького юридичного інституту.

За час навчання ОСОБА_1 витрачено коштів у сумі 39226,01 грн.

Оскільки відповідач не проходив строкової військової служби до вступу до Донецького юридичного інституту МВС України, то витрати, які підлягають відшкодуванню, згідно розрахунку становлять 28315,35 грн., що включає витрати на грошове, продовольче, медичне, речове забезпечення і витрати на оплату комунальних послуг в Донецькому юридичному інституті МВС України.

21 січня 2013 року відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ України за п. 64 «Ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.

Після звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 добровільно вартість свого навчання не відшкодував, що відповідно до п. 6 Постановив Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 1313 та п. 4.4 Договору є підставою стягнення такої вартості в судовому порядку.

Просить стягнути з відповідача до державного бюджету на користь Донецького юридичного інституту вартість його утримання у цьому навчальному закладі в сумі 28315,35 грн. та 243,60 грн. судових витрат за сплату судового збору.

Представник позивача на розгляд справи не з'явилася, подавши заяву, де просить справу розглянути без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, будучи належним чином повідомлені про час і місце слухання, повторно у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли.

У зв'язку з цим суд, відповідно до ст. 224 ч.1 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, враховуючи відсутність заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи, вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

Судом установлено, що наказом Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (далі ДЮІЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка) від 08 серпня 2008 року № 123 о/с ОСОБА_1 було зараховано курсантом 1-го курсу вказаного навчального закладу (а.с. 9).

Між ДЮІЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка та відповідачем було укладено договір про підготовку фахівця у цьому навчальному закладі від 12 серпня 2008 року (а.с. а.с. 10-11) (далі Договір).

Наказом ДЮІЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка № 212 о/с від 20 липня 2012 року (а.с. 14) лейтенант міліції ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням цього навчального закладу з 20 липня 2012 року був відряджений у розпорядження УМВС України у Волинській області для подальшого проходження служби.

Наказом УМВС України у Волинській області № 17 о/с від 17 січня 2013 року (а.с. 16) лейтенанта міліції ОСОБА_1 було звільнено з органів МВС України за пунктом 64 „Ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 р. N 114.

За умовами укладеного Договору було визначено обов'язки сторін, згідно яких Виконавець зобов'язався забезпечити теоретичну та практичну підготовку, видати документ про освіту тощо. Замовник зобов'язувався забезпечити проходження практики та стажування, призначити випускника на посаду, інформувати ДЮІЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка про звільнення особи протягом трьох років після закінчення навчання тощо, а Особа зобов'язувалася виконувати в повному обсязі навчальну програму, сумлінно ставитися до навчання, після закінчення навчання прибути до місця призначення, приступити до виконання службових обов'язків, відпрацювати не менше трьох років тощо.

Також згідно п.2.3.6 Договору ОСОБА_1 зобов'язувався у разі звільнення з органів внутрішніх справ до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п.3 договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Оскільки відповідач був звільнений на підставі п. 3 вищевказаного договору, є підстави для відшкодування ним фактичних витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.

Наведене передбачено і ст. 18 п. 7 Закону України «Про міліцію».

Згідно п. 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 01.03.2007, № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Як убачається із розрахунку фактичних витрат на навчання курсантів 4-го курсу факультету безпеки дорожнього руху Донецького юридичного інституту згідно з вимогами наказу МВС України від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» (а.с. 13), сума витрат на навчання 2011/2012 н.р. становить 7568,29 грн., загальна суму витрат на навчання - 39226,01 грн.

Сума, що підлягає відшкодування, згідно розрахунку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період його навчання (а.с. 12), складає 28315,35 грн., оскільки відповідач не проходив строкової військової служби до вступу до ДЮІЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка.

Задовольняючи позов, суд стягує з відповідача в користь позивача понесені останнім судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 243,60 грн. (а.с. 1) та, відповідно до ст. 2 п. 1 п.п. 1 Закону України «Про судовий збір», враховуючи розмір ціни позову - 28315,35, 1 відсоток від якої становить 283,15 грн., стягує різницю недоплаченого судового збору в користь держави, яка становить 39,55 грн. (283,15 грн. - 243,60 грн.).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 224-226 ЦПК України, Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 01.03.2007, № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», ст. 18 ч. 7 Закону України «Про міліцію» суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до державного бюджету на користь Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на рахунок ГУ ДКСУ в Донецькій області: МФО 834016, ЄДРПОУ 08571423, р/р 31250201400675, вартість його утримання у цьому навчальному закладі в сумі 28315 (двадцять вісім тисяч триста п'ятнадцять) гривень 35 копійок та 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави 39 (тридцять дев'ять) гривень 55 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційних скарг в 10-ти денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: В. М. Гордійчук