КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/91/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Безименної Н.В., Пилипенко О.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «АК «Перлина» про застосування заходів реагування, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «АК «Перлина» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2014 року,
В С Т А Н О В И В :
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося у суд із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «АК «Перлина», в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень відповідача за адресою: м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 16.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, зважаючи на наступне.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що встановлені в ході перевірки ПрАТ «АК «Перлина» порушення пожежної безпеки являються підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи в приміщеннях, що підлягали перевірці.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.
Судом встановлено, що ПрАТ «АК «Перлина» є власником нежилого будинку, розташованого в м. Києві по вул. Стратегічне шосе, 16, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 23.12.2011 №974-В, виданим ГУ Комунальної власності м. Києва КМДА, та витягом із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, копія якого наявна в матеріалах справи.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, позивачем, на підставі наказу від 12.12.2013, проведено позапланову перевірку додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки. Об'єктом перевірки виступали приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 16. За підсумками перевірки Голосіївським райуправлінням ГУ ДСНС України у м. Києві складено акт від 16.12.2013 року №1008 та зафіксовано ряд порушень правил та норм пожежної безпеки, а саме:
1) п. 4.2.6 НАПБ А.01.001-2004, яка полягає в тому, що відповідачем не проведено перевірку стану вогнезахисної обробки (просочення) дерев'яних та металевих каркасних конструкцій горища будівлі зі складанням акта перевірки (акт про виконані роботи не підписаний представниками органів державного пожежного нагляду);
2) п. 4.3.1 НАПБ А.01.001.2004 і табл. 4 ДБН В.1.1-7-2002, яке полягає у тому, що відповідачем не надані документи на металеві сходи типу С3 з другого поверху щодо межі вогнестійкості не менше ніж RE30;
3) п. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004 і п. 6.11 ДБН В.1.1-7-2002, яке полягає у тому, що між сходовими маршами не передбачено проміжок завширшки не менше ніж 75 мм у просторі;
4) п. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004 і п. 5.40 ДБН В.1.1-7-2002, яке полягає у тому, що зовнішні сходи типу С3 в будівлі розміщені на відстані менше 1 м від віконних прорізів;
5) п. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004 і п. 5.27 ДБН В.1.1-7-2002, яке полягає у тому, що висота проходів на шляхах евакуації з підвального приміщення менше 2-х метрів;
6) п. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004 і п. 5.30 ДБН В.1.1-7-2002, яке полягає у тому, що на шляхах евакуації з підвального поверху влаштовані сходові марші з різною шириною проступів та різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу;
7) п. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004 і п. 5.26 ДБН В.1.1-7-2002 та СНиП 2.04.05-91, яке полягає у тому, що коридори в підвальному поверсі, які не мають природного освітлення, не обладнані спеціальною системою димовідведення.
Враховуючи результати перевірки, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося у суд з вимогою застосувати заходи реагування на виявлені порушення шляхом зупинення подальшої експлуатації приміщень ПрАТ «АК «Перлина» за адресою: м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 16.
Суд першої інстанції дійшов висновку про достатність підстав для задоволення позову.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів виходить із наступного.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (абз. 2 ст. 1 Закону).
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (абз. 3 ст. 1 Закону).
Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 4 вказаного Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Зі змісту частин 6, 7 статті 7 Закону, зокрема, слідує, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити відомості згідно цього Закону.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту. Також цей Кодекс визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно із ч. 3 ст. 55 вказаного Кодексу забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 67 цього Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 статті 68 Кодексу встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у вигляді шкоди життю чи здоров'ю людей, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення.
Апелянт зазначає, що виявлені контролюючим органом порушення правил пожежної безпеки були усунуті ним, а частина є необґрунтованими та фактично були відсутні.
Обговорюючи виявлене позивачем порушення з боку відповідача вимог п. 4.2.6 НАПБ А.01.001-2004, яке полягає в тому, що відповідачем не проведено перевірку стану вогнезахисної обробки (просочення) дерев'яних та металевих каркасних конструкцій горища будівлі зі складанням акта перевірки (акт про виконані роботи не підписаний представниками органів державного пожежного нагляду), колегія суддів зазначає, що цим пунктом Правил пожежної безпеки в Україні передбачено, що дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисній обробці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, вбудованих меблів, стелажів, якщо в будівельних нормах не зазначені інші вимоги. Пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок повинні негайно усуватись.
Після виконання вогнезахисних робіт підрядною організацією за участю замовника має бути складений акт про виконані роботи. Після закінчення термінів дії обробки (просочення) та у разі втрати або погіршання вогнезахисних властивостей обробку (просочення) треба повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки (просочення) слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.
Колегія суддів зауважує, що приведеними нормами, усупереч висновкам акта перевірки, не визначено, що акт перевірки стану вогнезахисної обробки (просочення) має бути підписаний представниками органів державного пожежного нагляду.
Матеріали справи свідчать про те, в приміщеннях, які були предметом перевірки позивача, у 2006 році проведено вогнезахисту обробку металевих конструкцій, в тому числі, горищного приміщення, що підтверджується актом контролю якості виконаних робіт №57/1-1-Ю від 22.11.2006, складеним та підписаним представниками підрядної організації, відповідача та ГУ МВС України м. Києва, скріпленим їх печатками. Колегія суддів зауважує, що згідно цього акту гарантійний термін експлуатації несучих металевих конструкцій, оброблених вогнезахисною сумішшю, - 5 років.
Окрім того, у 2009 році на замовлення відповідача проведена вогнезахисна обробка дерев'яних конструкцій даху об'єкта, що підтверджується актом виконання від 03.03.2009 б/н, підписаним представниками та скріплений печатками виконавця та відповідача, а також уповноваженого представника ГУ МНС України в м. Києві. Також, проведеною експертизою правильності і повноти виконання протипожежних вимог в проектно-кошторисній документації з виконання робіт з вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій в приміщеннях відповідача Головним управління МНС України в м. Києві порушень діючих нормативних актів не виявлено, що підтверджується експертним висновком від 26.01.2009 №16/1/210.
Також, слід зазначити, що в ході перевірки позивачем не встановлено передбачених приведеними нормами обставин, які можуть свідчити про порушення правил пожежної безпеки, а саме: пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок, так само як і не зазначається позивачем про втрату чи погіршання вогнезахисних властивостей обробки (просочення).
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про безпідставність та недоведеність вказаного порушення з боку відповідача.
Обговорюючи виявлене позивачем порушення з боку відповідача вимог п. 4.3.1 НАПБ А.01.001.2004 і табл. 4 ДБН В.1.1-7-2002, яке полягає у тому, що відповідачем не надані документи на металеві сходи типу С3 з другого поверху щодо межі вогнестійкості не менше ніж RE30, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 4.3.1 НАПБ А.01.001.2004 передбачено, що евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.
Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.
Якщо евакуаційні виходи і шляхи евакуації з будівель, які є пам'ятниками архітектури й історії, неможливо привести у відповідність до вимог будівельних норм, то їх експлуатація дозволяється за наявності узгодженої проектної документації з органами державного пожежного нагляду відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
Таблиця 4 ДБН В.1.1-7-2002 визначає межі вогнестійкості будівельних конструкцій будинку і межі поширення вогню по цим конструкціям, в тому числі стін, колон, сходових площадок, косоурів, сходів, балок, маршів сходових кліток, перекриття міжповерхового, елементів суміщених покриттів (плитки, настили, прогони, балки, ферми, арки, рами).
Згідно пункту 2.10 ДБН В.1.1-7-2002 показником вогнестійкості є межа вогнестійкості конструкції, що визначається часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів конструкції: втрати несучої здатності (R); втрати цілісності (Е); втрати теплоізолювальної спроможності (І).
Згідно вказаної таблиці 4 вимоги до будівельних конструкцій за показниками RE висуваються лише до елементів суміщених покриттів: плит, настилів, прогонів, в той час як для сходів враховується лише показник R (втрати несучої здатності). Відтак, позивач безпідставно вимагав у відповідача підтвердження на металеві сходи щодо межі вогнестійкості не менше ніж RE30.
До того ж, колегія суддів наголошує, що порушення приведених норм могло би бути встановлене лише за умови доведення факту невідповідності зазначених металевих сходів показникам вогнестійкості. Проте, матеріали справи не містять доказів цієї обставини.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при повторній експертизі проектної документації відповідача з реконструкції будинку по вул. Стратегічне шосе, 16 у м. Києві Головним управлінням МНС України в м. Києві будь-яких порушень вимог пожежної безпеки не виявлено, що підтверджується листом від 29.10.2007 №16/5/6627.
Разом з тим, реконструкція вказаного нежитлового буднику проведена у відповідності до розробленої проектної документації, в тому числі в частині заходів пожежної безпеки, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації від 27.07.2009, погодженим, зокрема, представником органу державного пожежного нагляду, а також свідоцтвом №2600000195 від 28.08.2009 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
Наведені обставини підтверджують те, що при дослідженні проектної документації на реконструкцію будівлі позивачу було відомо про заплановані проектні рішення та будівельні конструкції.
Колегія суддів звертає увагу також на те, що відповідачем надано докази введення в експлуатацію системи автоматичної установки пожежної сигналізації, системи димовидалення, системи внутрішнього пожежегасіння, що підтверджується відповідними актами про приймання їх в експлуатацію, що здійснювалось, зокрема, за участю представника органу державного пожежного нагляду.
Враховуючи викладене, обговорюючи наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи з експлуатації приміщень відповідача у зв'язку із виявленими позивачем порушеннями, колегія суддів зазначає, що таке зупинення є виключним заходом, направленим на відвернення очевидної загрози життю та здоров'ю людей.
У контексті наведеного, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі пов'язується із настанням обставин, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Матеріалами справи не підтверджується вчинення ПрАТ «АК «Перлина» порушень нормативно-правових актів, які можуть спричинити виникнення в перевірених позивачем приміщеннях пожежі. Такі порушення як недодержання вимог щодо ширини проміжку між сходовими маршами та відстані зовнішніх сходів від вікон, незначне (як вбачається з матеріалів справи - приблизно 3 см) відхилення від допустимої висоти проходу на шляху евакуації, а також несуттєва різниця у висоті сходинок сходового маршу, на переконання колегії суддів, не являються такими, що створюють очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки вони не відносяться до першопричин займання та розповсюдження вогню.
Окрім того, судова колегія враховує те, що до апеляційного суду позивачем надано докази проведення в листопаді 2014 року вогнезахисної обробки металевих та дерев'яних конструкцій, що знаходяться на даху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 16, а також виконання робіт з монтажу клапана димовидалення в підвальному приміщенні цієї будівлі - договори №53/204 від 14.11.2014 та №59/2014 від 17.11.2014, укладені з ТОВ «НВФ «Пожтехгруп» та акти приймання-передачі зазначених робіт, а також фотознімки замурованих віконних прорізів, впритул з якими розміщені сходи типу С3.
Наведені обставини свідчать про добросовісність позивача.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову шляхом зупинення експлуатації відповідачем приміщень за адресою: м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 16, оскільки деякі порушення, які зазначено в акті перевірки, є необґрунтованими, частина - усунута позивачем, а решта - не пов'язані зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, які прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АК «Перлина» задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2014 року скасувати.
У задоволенні позову Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя Н.В. Безименна суддяО.Є. Пилипенко
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Безименна Н.В.
Пилипенко О.Є.
Судове рішення № 41804000, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/91/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: