Постанова № 41803947, 25.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2014 р. Справа№ 910/14843/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар Бурдейна Н.В.

за участю представників:

від позивача - Потреба С.М. (представник за довіреністю)

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "ПриватАгро"

на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р.

у справі №910/14843/14 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "ПриватАгро"

до приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 32092,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "ПриватАгро" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 31192,60 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача 900 грн. витрат на правову допомогу та 1827 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 15.01.2013 року в м. Лубни по вул. Радянській відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Skoda, д.н. 0750, який перебуває на балансі автогосподарства УМВС України в Полтавській області, під керуванням Комарова Олександра Миколайовича та автомобіля марки ВАЗ-21214, д.н. ВІ6537ВВ з причіпом д.н. ВІ0182ХР, власником якого є приватне сільськогосподарське підприємство "ПриватАгро", під керуванням Манойленка Олега Миколайовича. Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 3 квітня 2013 року Комарова Олександра Миколайовича у відповідності до ст. 124 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Відповідно до звіту № 0702 про незалежну оцінку майна: (визначення розміру матеріального збитку) 15.02.2013 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-21214, д.н. ВІ6537ВВ, в результаті його пошкодження в ДТП складає 31192,60 грн. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Skoda, д.н. 0750, на момент ДТП, застрахована у приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут", згідно полісу № АВ/6818918. Спір виник внаслідок того, що відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 32092,60 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.07.2014 року порушено провадження у справі, призначено розгляд справи; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у справі №910/14843/14 в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не надано будь-яких доказів, що пошкоджений автомобіль ВАЗ-21214, д.н. ВІ6537ВВ відремонтований та ним оплачено пошкоджені запчастини та послуги за ремонт.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, приватне сільськогосподарське підприємство "ПриватАгро" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у справі №910/14843/14 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Гончаров С.А., Тарасенко К.В.) від 30.10.2014 р. прийнято апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "ПриватАгро" на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у справі №910/14843/14 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 25.11.2014 р. апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "ПриватАгро" на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у справі №910/14843/14 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2014 року

В судове засідання апеляційної інстанції представники відповідача, третьої особи не з'явилися.

Оскільки явка представників сторін, третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників відповідача, третьої особи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у справі №910/14843/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

15.01.2013 року в м. Лубни по вул. Радянській відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Skoda, д.н. 0750, який перебуває на балансі автогосподарства УМВС України в Полтавській області, під керуванням Комарова Олександра Миколайовича та автомобіля марки ВАЗ-21214, д.н. ВІ6537ВВ з причіпом д.н. ВІ0182ХР, власником якого є приватне сільськогосподарське підприємство "ПриватАгро", під керуванням Манойленка Олега Миколайовича.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою №9143032 від 08.08.2013 року, виданою ВДАІ Лубенського МВ УМВС.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області №539/984/13-п від 03.04.2013 року Комарова Олександра Миколайовича у відповідності до ст. 124 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. При цьому в постанові встановлено, що вина Комарова Олександра Миколайовича у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується постановою про закриття кримінального провадження, доданою до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки Skoda, д.н. 0750 встановлена у судовому порядку.

Колегією суддів встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Skoda, д.н. 0750, на момент ДТП, застрахована у приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут", згідно полісу №АВ/6818918. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 22.1. "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до звіту №0702 про незалежну оцінку майна: (визначення розміру матеріального збитку) 15.02.2013 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-21214, д.н. ВІ6537ВВ, в результаті його пошкодження в ДТП складає 31192,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2013 р. приватним сільськогосподарським підприємством "ПриватАгро" на адресу приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" надіслано заяву-повідомлення від 16.09.2013 р. про настання страхової події. До вказаної заяви додані додаткові документи (перелік яких викладено в описі вкладення у цінний лист, в якому надіслано заяву-повідомлення (а.с.50)).

Виходячи зі змісту п. 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент направлення заяви) страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження прийняття відповідачем за наслідками розгляду заяви від 16.09.2013 р. рішення.

15.01.2014 р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив останнього направити на адресу позивача письмове повідомлення про прийняте рішення за наслідками розгляду заяви від 16.09.2013 р.

Проте відповідачем дана вимога не виконана, страхове відшкодування не сплачено, в зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 31192,60 грн.

Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.2 ст.224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено та підтверджено відповідними доказами вину третьої особи у здійсненні ДТП, розмір завданої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, і вини, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 31192,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати витрат на правову допомогу в розмірі 900 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до складу судових витрат входять, зокрема, витрати по оплаті послуг адвоката.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В матеріалах справи міститься копія договору про надання юридичних послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Потреби С.М., платіжне доручення №3788 від 17.04.2014 р. про здійснення попередньої оплати за послуги в розмірі 900,00 грн.

Колегія суддів вважає, що витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 900 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "ПриватАгро" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. у справі №910/14843/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, б.10/5 літ.А, код ЄДРПОУ 31093336) на користь приватного сільськогосподарського підприємства "ПриватАгро" (37700, Полтавська область, смт. Орлиця, вул. Миру, б.46, код ЄДРПОУ 32413243) 31192 (тридцять одну тисячу сто дев'яносто дві) грн. матеріальної шкоди, 900 (дев'ятсот) грн. витрат на правову допомогу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на користь приватного сільськогосподарського підприємства "ПриватАгро" 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №910/14843/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко