Рішення № 41803802, 04.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2014 р. Справа № 914/4132/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів, Яворівський район, Львівська область,

про стягнення 36462,27 грн.

За участю представників:

від позивача - Козак Н.В. - представник,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 37,37 грн. втрат від інфляційних процесів, 30222,55 грн. пені, 6202,35 грн. трьох відсотків річних. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 13/3597-БО-21 від 01.02.2013р. купівлі-продажу природного газу, а також нормами ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 21.11.2014р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 21.11.2014р. не виконав, витребуваних судом доказів не подав.

Враховуючи відсутність клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ч. 3 ст. 549, ч. 2 ст. 625, ст. 629 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим до виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

01.02.2013р. між сторонами у справі укладено договір про закупівлю природного газу № 13/3597-БО-21 (надалі - Договір). Згідно п. 1.1. Договору продавець (позивач) зобов'язується поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору. Додатковою угодою № 1 від 16.01.2014р. до Договору викладено п.п. 1.2., 3.1. Договору в іншій редакції, а саме сторони дійшли згоди про те, що продавець (позивач) передає покупцю (відповідачу) в період з 01.01.2013р. по 30.04.2013р. природний газ в обсязі до 220,057 тис. куб. м, а загальна сума вартості природного газу за Договором становить разом з ПДВ 1025847,63 грн.

Згідно актів приймання-передачі природного газу від 28.02.2013р. на суму 127330,65 грн., від 28.02.2013р. на суму 340726,28 грн., від 31.03.2013р. на суму 400923,28 грн., від 30.04.2013р. на суму 156867,42 грн. позивачем відповідно до Договору передано відповідачу імпортований природний газ спожитий у січні-квітні 2013 року на загальну суму 1025847,63 грн.

Відповідно до 4.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Згідно з п. 7.3. Договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1. Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та як вбачається з долучених до неї документів, основний борг сплачено відповідачем у повному обсязі, однак з порушенням строку, встановленого в п. 4.1. Договору. Відтак, позивачем у відповідності з ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7.3. Договору заявлено до стягнення 37,37 грн. втрат від інфляційних процесів, 30222,55 грн. пені та 6202,35 грн. трьох відсотків річних. Позовна вимога про стягнення 37,37 грн. втрат від інфляційних процесів є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі. Вимога ж позивача про стягнення пені та трьох відсотків річних у вказаному вище розмірі підлягає задоволенню частково - в сумі 29814,57 грн. пені та 6118,03 грн. трьох відсотків річних, оскільки позивачем не взято до уваги того факту, що день фактичної оплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені та трьох відсотків річних (такий висновок суду відповідає висновкам, викладеним у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Львівська, буд. 19, ідент. код юридичної особи 07930854) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідент. код юридичної особи 20077720) 37,37 грн. втрат від інфляційних процесів, 29814,57 грн. пені, 6118,03 грн. трьох відсотків річних та 1802,33 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.