Рішення № 41803741, 04.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24369/14 04.12.14Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин»

до Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України»

про стягнення заборгованості в розмірі 51 967 гривень 13 копійок

Представники:

від Позивача: Пляшечник В.Г. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Дуплеца І.В. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство «Київський інститут земельних відносин» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 51 967 гривень 13 копійок.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 11 жовтня 2013 року між Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» (Виконавець) та Державною установою «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» (Замовник) було укладено Договір на розроблення документації із землеустрою №614/252, відповідно до умов якого Замовник зобов'язався замовити, прийняти та оплачувати роботи, а Виконавець зобов'язався з дотриманням вимог законодавства, виконати комплекс робіт (далі- Роботи) з підготовки матеріалів та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Державній установі «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд на вул. Миколи Амосова, 5 у Солом'янському районі м. Києва. Як зазначає Позивач, він своєчасно виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується актом здачі - приймання від 22.11.2013 року на суму в розмірі 64 394 гривень 45 копійок. Однак, за вказаним Договором Державною установою «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» частково сплачено грошові кошти лише у розмірі 21 093 гривень 98 копійок. Таким чином, заборгованість Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» перед Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» становить 43 300 гривень 47 копійок. Отже, Позивач просить Суд стягнути з Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» борг у розмірі 43 300 гривень 47 копійок. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору, Позивач просить суд стягнути з Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» інфляційні у розмірі 7 329 гривень 60 копійок та 3% річних у розмірі 1 337 гривень 06 копійок.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/24369/14, судове засідання призначено на 20.11.2014 р.

20.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім в судовому засіданні.

Також, 20.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.11.2014 року.

20.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.11.2014 року.

В судовому засіданні 20.11.2014 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку щодо зобов'язання Відповідача надати докази на підтвердження сплати грошових коштів Комунальному підприємству «Київський інститут земельних відносин» за виконані роботи за Договором №614/252 від 11.10.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києві від 20 листопада 2014 року відкладено розгляд справи на 04 грудня 2014 року.

20 листопада 2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.11.2014 року, які долучені до матеріалів справи.

28 листопада 2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло заперечення на відзив Відповідача, в якому просить Суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

04 грудня 2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірених копій реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 28.01.2014 року №1 та №2.

В судовому засіданні 04.12.2014 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

В судовому засіданні представник Відповідача надав усні пояснення по суті спору та просив Суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 04 грудня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

11 жовтня 2013 року між Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» (Виконавець) та Державною установою «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» (Замовник) було укладено Договір на розроблення документації із землеустрою №614/252, відповідно до умов якого Замовник зобов'язався замовити, прийняти та оплачувати роботи, а Виконавець зобов'язався з дотриманням вимог законодавства, виконати комплекс робіт (далі- Роботи) з підготовки матеріалів та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Державній установі «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд на вул. Миколи Амосова, 5 у Солом'янському районі м. Києва.

Відповідно до пункту 1.2 Договору загальна вартість робіт, згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (Додаток №3), становить 64 394 гривень 45 копійок, у тому числі ПДВ 10 732 гривень 41 копійок. У разі зміни обсягу робіт ціна Договору змінюється, про що складаються додаткові угоди до Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору Замовник сплачує Виконавцю вартість робіт в сумі 64 394 гривень 45 копійок, у тому числі ПДВ 10 732 гривень 41 копійок протягом 10 днів з дня приймання виконаних робіт згідно з актом приймання - передачі виконаних робіт та накладною.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що Замовник гарантує Виконавцю, що вартість робіт вказаних в пункті 1.2 Договору передбачена планом бюджетного фінансування, а також гарантує достовірність наданої Виконавцю інформації та документів і несе відповідальність за їх достовірність.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов Договору на розроблення документації із землеустрою №614/252 від 11.10.2013 року Позивач виконав комплекс робіт, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актом приймання - передачі робіт згідно з Договором №614/252 від 11.10.2013 року у розмірі 64 394 гривень 45 копійок. Як зазначає Позивач, заборгованість Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» перед Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» становить 43 300 гривень 47 копійок. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору, Позивач просить суд стягнути з Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» інфляційні у розмірі 7 329 гривень 60 копійок та 3% річних у розмірі 1 337 гривень 06 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору на розроблення документації із землеустрою №614/252 від 11.10.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,

переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як становлено Судом, на виконання умов Договору на розроблення документації із землеустрою №614/252 від 11.10.2013 року Позивач виконав комплекс робіт, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актом приймання - передачі робіт згідно з Договором №614/252 від 11.10.2013 року у розмірі 64 394 гривень 45 копійок, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Як вбачається з виписок по рахунку Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України», 27.12.2013 року Управлінням Державної казначейської служби України в Солом'янському районі м. Києва було сплачено грошові кошти у розмірі 21 093 гривень 98 копійок.

Таким чином, залишились несплаченими виконані й прийняті Відповідачем роботи за Договором на розроблення документації із землеустрою №614/252 від 11.10.2013 року на суму в розмірі 43 300 гривень 47 копійок, що також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2014 року, за яким заборгованість Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» перед Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» становить 43 300 гривень 47 копійок, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» в розмірі 43 300 гривень 47 копійок за Договором на розроблення документації із землеустрою №614/252 від 11.10.2013 року.

Суд не приймає заперечення Відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування на сплату наявної заборгованості за Договором на розроблення документації із землеустрою №614/252 від 11.10.2013 року в розмірі 43 300 гривень 47 копійок з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Так, постановою Верховного Суду України від 15.05.2012 року по справі №11/446 встановлено, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а тому, в даному випадку, Суд не приймає до уваги посилання Відповідача щодо відсутності бюджетних коштів для настання у Відповідача його грошового договірного зобов'язання з проведення розрахунків з Позивачем.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 43 300 гривень 47 копійок - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 03.12.2013 р. по 01.12.2014 р. у розмірі 1 337 гривень 06 коп. та інфляційні за період грудень 2013 р. - листопад 2014 р. у розмірі 7 329 гривень 60 копійок.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за виконані й прийняті роботи за Договором на розроблення документації із землеустрою №614/252 від 11.10.2013 року за загальний період прострочки з 03.12.2013 р. по 01.12.2014 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню в повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 1 337 гривень 06 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 03.12.2013 року по 01.12.2014 року.

Крім того, Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за період грудень 2013 року - листопад 2014 року у розмірі 7 329 гривень 60 копійок підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, з Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» на користь Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» підлягає стягненню борг у розмірі 43 300 гривень 47 копійок, інфляційні в сумі 7 329 гривень 60 копійок та 3% річних в розмірі 1 337 гривень 06 копійок.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ М. АМОСОВА, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 02011947) на користь Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» (03035, м.Київ, ВУЛИЦЯ УРИЦЬКОГО, будинок 35, корпус 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 35620372) борг у розмірі 43 300 (сорок три тисячі триста) гривень 47 (сорок сім) копійок, інфляційні в сумі 7 329 (сім тисяч триста двадцять дев'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок та 3% річних в розмірі 1 337 (одна тисяча триста тридцять сім) гривень 06 (шість) копійок.

3. Стягнути з Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ М. АМОСОВА, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 02011947) на користь Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» (03035, м.Київ, ВУЛИЦЯ УРИЦЬКОГО, будинок 35, корпус 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 35620372) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин