ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
09 грудня 2014 року 09:40 № 826/17084/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., за участі секретаря судового засідання Бабич Г.Ю.,
за участі:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 14.02.2014 р.)
від відповідача: Грабовський С.В. (довіреність від 06.06.2014 р. № 2/16-785), Лисенко-Біловицький В.В. (довіреність від 17.03.2014 р. № 2/16-356),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_4до:Управління державної охорони Українипро:визнання протиправним і скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_4 з позовом до Управління державної охорони України в якому, з урахуванням заяви від 09.12.2014 р., позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення УДО України, оформлене протоколом від 07.08.2014 р. № 4, в частині зняття ОСОБА_4 з квартирного обліку;
- зобов'язати УДО України вчинити дії - поновити ОСОБА_4 на квартирному обліку в УДО України в списку громадян, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень в УДО України з дати первинної реєстрації - з 31.03.2010 року;
- зобов'язати УДО України вчинити дії - поновити ОСОБА_4 в списку громадян, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень в УДО України за порядковим номером, за яким ОСОБА_4 значився в списку позачерговиків УДО України станом на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про зняття ОСОБА_4 з квартирного обліку від 07.08.2014 р.
Позивач не погоджується з рішенням та просить його скасувати, вчинити вказані вище дії.
Відповідач проти позову заперечив, вважаючи вимоги необґрунтованими. Зокрема, зазначається, що спірне рішення ґрунтується на тому, що позивач був засуджений. Та обставина, що його звільнено від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком не є тотожнім умовному засудженню, а відтак рішення прийнято з дотриманням норма законодавства. При цьому, відповідач посилається на положення ст. 40 ЖК України, відповідно до яких громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.12.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач зазначає та відповідачем не заперечується, що позивач проходив військову службу в УДО України з 1999 року по травень 2008 року та перебував на квартирному обліку понад сім років, а саме з 16 грудня 2005 року.
У серпні 2007 року під час проходження військової служби позивач отримав тяжку черепно-мозкову травму, перелом основи черепу, забій головного мозку. Надалі, як зазначає позивач, у липні 2008 року йому призначено третю групу інвалідності. У травні 2008 року у зв'язку з отриманням травми вимушений був звільнитися за станом здоров'я. На дату звільнення загальна вислуга складала 12 років 10 місяців та 10 днів.
Рішенням житлово-побутової комісії Управління від 31.03.2010 р. (протокол № 1), яке затверджене розпорядженням голоси Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 01.07.2010 р. № 377 позивача переведено до списку позачерговиків. Станом на 01.01.2011 р. позивач перебував у списках позачерговиків під № 19. Позивача про наведене було повідомлено листом УДО України від 21.01.2011 р. № 1/19-170.
Станом на 01.01.2013 р. позивач значився у вказаному списку під номером 1 відносно чого позивач посилається на протокол засідання житлово-побутової комісії УДО України від 29.05.2013 р. № 4. Згідно із цим протоколом його знято з обліку, але у подальшому згідно з протоколом № 1 від 03.02.2014 р. скасовано попереднє рішення в частині, що стосується позивача.
При цьому, як слідує з листа відповідача від 14.08.2014 р. № 14.08.2014 р. на засіданні вказаної комісії 07.08.2014 р. було прийнято рішення про зняття позивача з обліку (протокол № 4). Зазначено, що дане рішення підлягає затвердженню Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією.
При цьому, враховувався вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 01.04.2013 р. щодо засудження ОСОБА_4 до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. В оскаржуваному рішенні прийнято до уваги, що позивача було звільнено від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 3 роки на підставі ст. 75 КК України. Прийнято до уваги, що за повідомленням суду вирок набрав законної сили 05.12.2013 р.
Рішення прийнято на підставі п/п. 4 п. 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською Радою професійних спілок від 11.12.1984 р. № 470 (надалі - Правила № 470).
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням та його мотивацією, зазначаючи, що приписи ЖК України та Правил № 470 є загальними та в даному випадку слід застосувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким визначено, що порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається КМ України, а саме постановою КМ України від 03.08.2006 р. № 1081 та Інструкцією про забезпечення житлом в Управлінні державної охорони України, затверджена наказом від 16.04.2014 р. № 232.
Сторонами визнаються та не заперечуються фактичні обставини щодо постановки позивача на облік, перебування на обліку та переміщення у черзі, як і обставини прийняття оскаржуваного рішення.
Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.
Так, Управління державної охорони України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президентові України та підконтрольним Верховній Раді України стаття 11 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб». Управління не є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3. ст. 12 цього ж Закону, особам, звільненим з військової служби і визнаним інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов'язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, жилі приміщення в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку, надаються позачергово за рахунок військових формувань або органів виконавчої влади, в яких вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Пунктом 9 цієї ж статті військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування -у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Між тим, статтею 40 ЖК УРСР передбачено, що громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1081 (далі - Порядок № 1081) військовослужбовці знімаються з обліку у разі:
поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;
засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;
звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Вказані положення кореспондуються з приписами п. 3.14. Інструкції про забезпечення житлом в Управлінні державної охорони України, затвердженої наказом Управління державної охорони України 16 квітня 2014 року № 232 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 травня 2014 р. за № 470/25247 (далі - Інструкція № 232).
Згідно пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті.
Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
В даному випадку, як вже зазначалося та вбачається з копії вироку, позивача засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. У той же час, позивача було звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки на підставі ст. 75 КК України.
Частиною першою статті 75 КК України передбачено, що якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З урахуванням положень вищезазначених правових норм, суд дійшов висновку, що відповідач без дотриманням положень ст.40 ЖК УРСР, Правил № 470, Порядку № 1081, Інструкції № 232 зняв з квартирного обліку позивача, якого було засуджено до позбавлення волі, але звільнено від відбування покарання, оскільки із змісту суті та призначення вказаних вище приписів законодавства, на підставі яких здійснюється зняття особи з обліку, вони застосовуються при фактичному відбуванні покарання особою у вигляді позбавлення волі.
По суті такі висновки відповідають і правовій позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 11.11.2014 р. (К/9991/65119/12; номер рішення в ЄДРСР 41512767).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірного рішення та задоволення позову в іншій частині.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Управління державної охорони України (код з ЄДР 00037478; адреса: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8), оформлене протоколом житлово-побутової комісії від 07.08.2014 р. № 4, в частині пункту 7 щодо зняття ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса для кореспонденції: АДРЕСА_1) з квартирного обліку.
Зобов'язати Управління державної охорони України (код з ЄДР 00037478; адреса: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8) поновити ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса для кореспонденції: АДРЕСА_1) на квартирному обліку в Управлінні державної охорони України в списку громадян, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень в Управлінні державної охорони України з дати первинної реєстрації - з 31.03.2010 року.
Зобов'язати Управління державної охорони України (код з ЄДР 00037478; адреса: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8) поновити ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса для кореспонденції: АДРЕСА_1) в списку громадян, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень в Управлінні державної охорони України за порядковим номером, за яким ОСОБА_4 значився в списку позачерговиків УДО України станом на дату прийняття житлово-побутовою комісією рішення (протоколу) від 07.08.2014 р. № 4 про зняття ОСОБА_4 з квартирного обліку.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А.Кармазін
Судове рішення № 41803490, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 09.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/17084/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: