Постанова № 41803437, 04.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

04 грудня 2014 р. справа № 820/17037/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Голубовського І.В.,

представника відповідачів - Часовського І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Шевцової Лариси Вікторівни, третя особа - Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Шевцової Лариси Вікторівни, третя особа - Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- скасувати повністю рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Шевцової Лариси Вікторівни про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 16031775 від 24.09.2014 р.;

- скасувати повністю рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Шевцової Лариси Вікторівни про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 16257067 від 04.10.2014 р.;

- зобов'язати Реєстраційну службу Харківського районного управління юстиції Харківської області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно Шевцової Лариси Вікторівни повторно розглянути заяву про реєстрацію прав та їх обтяжень, подану 23 вересня 2014 року о 09:49:17 за реєстраційним номером 8250342 Голубовським Ігорем Васильовичем від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" (код ЄДРПОУ 37574957);

- зобов'язати Реєстраційну службу Харківського районного управління юстиції Харківської області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно Шевцової Лариси Вікторівни здійснити державну реєстрацію речового права іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" (код ЄДРПОУ 37574957) на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що представник ТОВ "Консалт-Буд 2011" 23.09.2014 р. звернувся до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 8250342 щодо проведення державної реєстрації іншого речового права - іпотеки на квартиру АДРЕСА_1. Проте, 24.09.2014 р. державним реєстратором було винесено рішення про зупинення розгляду зазначеної заяви, а 04.10.2014 р. - прийнято рішення про відмову у державній реєстрації іншого речового права - іпотеки на вказану квартиру, у зв'язку з тим, що позивачем не було надано документи, які відповідають вимогам законодавства з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно та містять обов'язкові відомості про предмет іпотеки: строк дії іпотечних зобов'язань та інші, які дають можливість проведення державної реєстрації з дотриманням вимог чинного законодавства України. Позивач вважає таку підставу для відмови у проведенні вказаної реєстраційної дії неправомірною, оскільки, на думку позивача, право іпотеки на квартиру № 3 виникло на підставі рішення господарського суду, яким було встановлено виникнення такого права на підставі закону. Позивач вважає, що державним реєстратором не було проведено ретельного дослідження поданих документів, через що законне право позивача на внесення відповідних даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно порушено суб'єктом владних повноважень. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідачів зазначив, що за результатами розгляду вищевказаної заяви позивача та доданих до них документів державним реєстратором було встановлено наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на квартиру № 3 та правомірно та обґрунтовано прийнято відповідні рішення № 16031775 від 24.09.2014 р. та № 16257067 від 04.10.2014 р. Зазначив, що державний реєстратор діяв відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже підстави для скасування вказаних рішень відсутні.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надавав. Суд вважає, що неприбуття представника третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Консалт-Буд 2011" (Продавець) та Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (Покупець) 13.11.2013 р. був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти індивідуально визначене нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та сплатити визначену в п. 3.2 цього договору вартість нерухомого майна (а.с. 122-126). Вказаний договір зареєстровано в реєстрі за № 1819.

Згідно п. 1.2 вказаного договору, право власності переходить до Покупця до сплати повної вартості придбаного нерухомого майна, а саме з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та державної реєстрації цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказаний договір діє до 31.12.2013 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань згідно з умовами цього договору (п. 10.1 договору).

Право власності за покупцем - Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, пройшло процедуру державної реєстрації. Інші договори чи обтяження, а саме договір іпотеки, не укладались та не реєструвались.

Отже, між сторонами було укладено звичайний договір купівлі - продажу. Покупець в даному випадку є належним набувачем квартири без будь яких обтяжень, а саме іпотеки, цей факт не оспорюється сторонами, доказів зворотнього судом не встановлено.

Представник ТОВ "Консалт-Буд 2011" за довіреністю Голубовський І.В. 23.09.2014 р. звернувся до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 8250342 щодо проведення державної реєстрації іншого речового права - іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 81).

Вказана заява була прийнята державним реєстратором, про що свідчить картка прийому заяви № 15973080, та 24.09.2014 р. винесено рішення про зупинення розгляду зазначеної заяви та запропоновано позивачу надати документи, які відповідають вимогам законодавства з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно та містять обов'язкові відомості про предмет іпотеки: строк дії іпотечних зобов'язань та інші, які дають можливість проведення державної реєстрації з дотриманням вимог чинного законодавства України (а.с. 13-15, 146).

У п'ятиденний строк заявником не були усунені підстави зупинення розгляду вказаної заяви, у зв'язку з чим державним реєстратором 04.10.2014 р. було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 16257067, яким заявнику відмовлено у державній реєстрації іншого речового права - іпотеки на квартиру № 3 (а.с. 49).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

При проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор керувався Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 1952-IV, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Обов'язковій державній реєстрації згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 15 Закону № 1952-IV).

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону № 1952-IV).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Так, за результатами розгляду заяви позивача від 23.09.2014 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 8250342 щодо проведення державної реєстрації іншого речового права - іпотеки на квартиру № 3, державним реєстратором було відмовлено у державній реєстрації іпотеки у зв'язку з тим, що позивачем не було надано документи, які відповідають вимогам законодавства з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно та містять обов'язкові відомості про предмет іпотеки: строк дії іпотечних зобов'язань та інші, які дають можливість проведення державної реєстрації з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Статтею 19 Закону № 1952-IV визначені документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав та їх обтяжень. Серед документів, поданих позивачем для проведення державної реєстрації іпотеки, був наданий вищевказаний договір купівлі-продажу від 13.11.2013 р., який не передбачає встановлення будь-яких обтяжень стосовно квартири № 3, а отже, не відповідає вимогам статті 19 Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 р. № 898-IV (далі - Закон № 898-IV), іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Статтею 18 Закону № 898-IV визначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання. У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що в даному випадку позивач повинен був укласти у письмовій формі іпотечний договір, предметом якого мала бути квартира № 3, та нотаріально посвідчити його, чого позивачем зроблено не було. Такий іпотечний договір державному реєстратору та суду не надавався, в судовому засіданні встановлено, що іпотечний договір взагалі не укладався.

Договір купівлі-продажу від 13.11.2013 р. не передбачає встановлення будь-яких обтяжень стосовно вказаної квартири.

Таким чином, законом передбачена обов'язковість письмової форми іпотечного договору та його нотаріального посвідчення, ці вимоги закону виконані не були.

Отже, підставою виникнення спірних правовідносин став намір позивача здійснити реєстрацію іпотеки на вказану квартиру, яка була продана за звичайним договором купівлі - продажу, який не передбачав виникнення права іпотеки. Термін дії договору купівлі-продажу скінчився. Інших договорів щодо зазначеної квартири, а саме договору іпотеки, не укладалось і сторонами до суду та до державного реєстратора надано не було.

Також, серед документів, поданих позивачем для проведення державної реєстрації іпотеки було рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2014 р. по справі № 922/3564/14 за позовом ТОВ "Консалт-Буд 2011" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації про виконання умов договору відступлення права вимоги (а.с. 175-186).

Вказаним судовим рішенням було, зокрема серед іншого, вирішено визнати таким, що належить ТОВ "Консалт-Буд 2011" право іпотеки на вищевказану квартиру № 3, яке виникло безпосередньо на підставі закону (положень ч. 6 ст. 694 Цивільного кодексу України) одночасно з виникненням права власності Держави Україна в особі Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації внаслідок укладення між ТОВ "Консалт-Буд 2011" та Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) за державні кошти від 13.11.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 за реєстровим № 1819 (а.с. 184).

Суд вважає необґрунтованим твердження позивача про те, що ТОВ "Консалт-Буд 2011" належить право іпотеки на вищевказану квартиру № 3, яке виникло безпосередньо на підставі закону (положень ч. 6 ст. 694 Цивільного кодексу України), з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, між ТОВ "Консалт-Буд 2011" та Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації 13.11.2013 р. був укладений звичайний договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 122-126).

Згідно п. 1.2 вказаного договору, право власності перейшло до Покупця до сплати повної вартості квартири, а саме з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та державної реєстрації цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказаний договір діє до 31.12.2013 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань згідно з умовами цього договору (п. 10.1 договору).

Доказів того, що цей договір є кредитним договором суду не надано, зміст договору не містить відомостей щодо продажу товару в кредит. Вказаний договір зареєстровано в реєстрі за № 1819, отже договір купівлі-продажу квартири пройшов процедуру держаної реєстрації.

Таким чином, право власності за покупцем - Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, пройшло процедуру державної реєстрації. Інші договори чи обтяження, а саме договір іпотеки, не укладались та не реєструвались.

Отже, між сторонами було укладено звичайний договір купівлі - продажу. Покупець в даному випадку є належним набувачем квартири без будь-яких обтяжень, а саме договору іпотеки, цей факт не оспорюється сторонами, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 694 ЦК України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Таким чином, зазначена норма права стосується лише правовідносин щодо продажу товару в кредит.

Згідно ст. 695 ЦК України, договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказаний договір купівлі-продажу від 13.11.2014 р. не можна вважати договором про продаж товару в кредит, а отже суд дійшов висновку, що у ТОВ "Консалт-Буд 2011" відсутнє право іпотеки на квартиру № 3, яке виникло безпосередньо на підставі закону (положень ч. 6 ст. 694 ЦК України).

Згідно п. 23 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМ України від 26.10.2011 р. № 1141, якщо речовим правом на нерухоме майно є іпотека, державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та суб'єкта цих прав такі відомості, зокрема, розмір основного зобов'язання (відомості про розмір основної суми заборгованості та процентів за основним зобов'язанням та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов'язання у разі, коли іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому) та строк виконання основного зобов'язання (відомості про строк повного виконання основного зобов'язання або строк дії іпотечного договору в разі, коли іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому).

Тобто, у випадку державної реєстрації іпотеки реєстратор зобов'язаний внести відомості, зокрема, про строк повного виконання основного зобов'язання. Проте, у вищевказаному договорі купівлі-продажу від 13.11.2014 р., яким між іншим не передбачено встановлення будь-яких обтяжень стосовно квартири № 3, також не визначено строк повного виконання основного зобов'язання (сплата вартості квартири), що унеможливило б внесення державним реєстратором відомостей до реєстру щодо строку дії іпотечних зобов'язань.

Вищевказане рішення господарського суду від 05.09.2014 р. також не дає можливості встановити підстави проведення реєстрації виникнення права іпотеки на квартиру № 3.

Як було встановлено судом, підставою виникнення спірних правовідносин, що були предметом розгляду у господарському суді, стали правовідносини між ТОВ "Консалт-Буд 2011" (Цедент) та ФОП ОСОБА_4 (Цесіонарій), якими 31.07.2014 р. був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) (а.с. 187). Згідно договору Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором в частині вказаного у п. 2 цього договору обов'язку Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, який ґрунтується на договорах купівлі-продажу, в т.ч. вищевказаного договору від 13.11.2013 р. № 1819, укладених між Цедентом і Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (Боржник).

Згідно п. 5 вказаного договору, Цесіонарій ФОП ОСОБА_4 перераховує Цеденту ТОВ "Консалт-Буд 2011" грошову суму в розмірі 5337200,00 грн. протягом двадцяти місяців з дня підписання цього договору.

Пунктом 6 вказаного договору визначено, що до Цесіонарія переходять у відповідній частині усі права, які забезпечують виконання обов'язків Боржника, в тому числі право застави (іпотеки), що виникло у Цедента за вказаними договорами купівлі-продажу на підставі ч. 6 ст. 694 ЦК України. Докази існування вказаного права застави (іпотеки) Цедент зобов'язаний надати Цесіонарієві відповідно до п. 4 цього договору.

Суд зазначає, що у вказаному договорі сторонами на власний розсуд було зазначено, що право застави (іпотеки) на нерухоме майно за вищезазначеним договором купівлі-продажу виникло у Цедента на підставі ч. 6 ст. 694 ЦК України, тобто на підставі закону.

В подальшому, ТОВ "Консалт-Буд 2011" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, в якому просив суд виконати умови укладеного договору відступлення права вимоги від 31.07.2014 р. та визнати за товариством право іпотеки на декілька квартир, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, які зазначені у вказаному договорі відступлення права вимоги (справа № 922/3564/14). За результатами розгляду зазначеної справи судом було винесено вищевказане рішення від 05.09.2014 р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.09.2014 р. було встановлено, що 07.08.2014 р. ФОП ОСОБА_4 письмово повідомив ТОВ "Консалт-Буд 2011" про відмову від договору про відступлення права вимоги у зв'язку з тим, що товариством не надано на виконання положень п. 6 зазначеного договору доказів укладення між ТОВ "Консалт-Буд 2011" та Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації договорів іпотеки на відповідне нерухоме майно. Грошові кошти за договором сплачені не були. Вказана обставина слугувала підставою для звернення ТОВ "Консалт-Буд 2011" до господарського суду.

Вказаним рішенням господарського суду встановлено, що оскільки сторонами не було додержано належної форми договору про відступлення права вимоги від 31.07.2014 р. (відсутнє нотаріальне посвідчення договору), вказаний договір вирішено вважати таким, що не є укладеним і не створює прав та обов'язків для сторін. Отже, у задоволенні позовних вимог про виконання ФОП ОСОБА_4 умов укладеного з товариством договору відступлення права вимоги від 31.07.2014 р. судом було відмовлено.

При цьому, господарським судом було вирішено визнати таким, що належить ТОВ "Консалт-Буд 2011" право іпотеки на квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зазначені у вказаному договорі відступлення права вимоги, яке виникло безпосередньо на підставі закону (положень ч. 6 ст. 694 Цивільного кодексу України).

Отже, договір відступлення права вимоги від 31.07.2014 р., який слугував основною підставою для звернення ТОВ "Консалт-Буд 2011" до господарського суду із вказаним позовом, був визнаний судом недійсним, але при цьому судом було визнано право іпотеки товариства, зокрема, на квартиру № 3, зазначену у вказаному договорі відступлення права вимоги. Таким чином, суд приходить до висновку, що договір відступлення права вимоги від 31.07.2014 р. був укладений лише з метою звернення ТОВ "Консалт-Буд 2011" до господарського суду для визнання за товариством права іпотеки на нерухоме майно.

Аналізуючи правовідносини, які стали підставою звернення до господарського суду, суд встановив, що підставою для звернення до господарського суду стало укладання між двома суб'єктами господарювання договору, який не було виконано і який було укладено з порушенням законодавчо встановлених норм щодо його укладання.

Але предметом судового розгляду стала нерухомість, яка зазначеним суб'єктам господарювання не належить, тобто ані позивач, ані відповідач не є власниками зазначеної квартири, яка між іншим є житлом і в якій проживають люди.

Судом встановлено, що у зв'язку з визнанням недійсним господарським судом договору відступлення права вимоги, правовідносини між сторонами повернулись до первісного стану, тобто ТОВ "Консалт-Буд 2011" є продавцем квартир, а Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації - покупцем.

Але згідно вказаного рішенням господарського суду ТОВ "Консалт-Буд 2011" набуває право іпотеки на ці квартири, тобто господарський суд вийшов за межі позовних вимог до відповідача по справі - ФОП ОСОБА_4 та виніс рішення щодо майна, яке відповідачу - ФОП ОСОБА_4 ніколи не належало.

Суд зазначає, що спір у вказаній господарській справі є спором двох суб'єктів підприємництва (ТОВ "Консалт-Буд 2011" та ФОП ОСОБА_4.) щодо нерухомого майна, яке перебуває у державній власності на праві оперативного управління. Вимога ТОВ "Консалт-Буд 2011" про визнання за товариством права іпотеки на квартири взагалі не стосується відповідача - ФОП ОСОБА_4

Отже, суд приходить до висновку, що у ТОВ "Консалт-Буд 2011" відсутнє право іпотеки на квартиру № 3, яке виникло ані на підставі рішення суду, ані на підставі закону, ані на підставі договору.

Державним реєстратором було відмовлено у державній реєстрації іпотеки у зв'язку з тим, що позивачем не було надано документи, які відповідають вимогам законодавства з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно та містять обов'язкові відомості про предмет іпотеки: строк дії іпотечних зобов'язань та інші, які дають можливість проведення державної реєстрації з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Таким чином, державний реєстратор, відмовляючи позивачу у реєстрації іпотеки на квартиру № 3 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, Харківським окружним адміністративним судом вже розглядалась справа з подібними правовідносинами, в якій ТОВ "Консалт-Буд 2011" просило суд, зокрема, зобов'язати реєстраційну службу здійснити державну реєстрацію іншого речового права - іпотеки та державну реєстрацію обтяження речового права - заборони на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 (справа № 820/10684/14). Постановою від 03.07.2014 р., залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 р., у задоволенні позову ТОВ "Консалт-Буд 2011" було відмовлено у повному обсязі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону № 1952-IV, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже, суд приходить до висновку, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Шевцової Лариси Вікторівни про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 16031775 від 24.09.2014 р. та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Шевцової Лариси Вікторівни про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 16257067 від 04.10.2014 р. є правомірними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надано достатньо доказів в обґрунтування правомірності своїх рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем в ході судового розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування протиправності рішень відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Шевцової Лариси Вікторівни, третя особа - Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 09.12.2014 р.

Суддя Сагайдак В.В.