Ухвала суду № 41803316, 03.12.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2689/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

03 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

за участю секретаря судового засідання: Швець А.І.

за участю представників сторін:

представника позивача: Григорчука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Колос" до Державної податкової інспекцї у м. Чернівцях про скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області №000368220 від 12.08.2014 року та №0003692201 від 12 серпня 2014 року.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення винесені Державною податковою інспекцією у м. Чернівці № 0003682201 від 12.08.2014 року, №0003692201 від 12.08.2014 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно наказу про проведення перевірки №1195 від 22.07.2014 року представниками відповідача було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість від здійснення господарських відносин із ТОВ "Агробіз-12" за серпень-листопад 2011 року. За результатами проведеної перевірки складено Акт №1505/24-12-22-01/14257808 в якому зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.2, п.201.7 ст. 201 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 27401 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 24701 грн, та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації з ПДВ) на 57708 грн, в тому числі за листопад 2011 року в сумі 577708 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 12.08.2014 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми №0003682201 та 0003692201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27401,00 грн., та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57708,00 грн.

Як встановлено з матеріалів справи 01.08.2011 року між ТОВ "Агробаз-12" (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100342065) та позивачем укладено договір поставки відповідно до умов якого ТОВ "Агробіз-12" зобов'язується передати у власність позивача товар, а позивач зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього обумовлену вартість, згідно накладної на поставку. Загальна кількість, асортимент, ціна за одиницю товару визначаються у накладних на передачу товару. ТОВ "Агробаз-12" відвантажує товар згідно заявки позивача та за цінами визначеними у видатковій накладній, яка має силу специфікації і є невід'ємною частиною договору поставки. Заявка на товар оформлюється на бланках постачальника або по телефону. Пунктом 7.10 вказаного договору визначено, що Договір, а також усі додатки до нього підписані по факсимільному зв'язку мають юридичну силу і повинні бути підтверджені оригіналом протягом 30 (тридцяти) календарних днів .

На виконання умов договору поставки, ТОВ "Агробаз-12" здійснило поставку товару (яловичини 1кат.) автомобільним транспортом на адресу позивача, що підтверджуються копіями видаткових, податкових накладних та відповідними товарно-транспортними накладними.

Позивач на виконання умов договору поставки, здійснив оплату за отриманий товар за обумовленою ціною. Проведення розрахунків між позивачем та ТОВ "Агробіз-12" підтверджується банківськими виписками.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови про задоволення позову виходив з того, що висновки відповідача за результатами проведеної перевірки є безпідставними, а прийняте на підставі них спірне рішення не відповідає вимогам законодавства.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.

Так, відповідач дійшов висновку про те, що договір поставки укладений 01.08.2011 року між позивачем та ТОВ "Агробіз-12" суперечить публічному порядку у зв'язку з тим, що керівник підприємства документи на відрядження не оформляв.

Однак, такий висновок є безпідставними, оскільки відповідачем під час проведення перевірки не повно досліджено договірні відносини між позивачем та ТОВ "Агробіз-12", а саме не взято до уваги те, що пунктом 7.10 договору поставки від 01.08.2011 року визначено, що Договір, а також усі додатки до нього підписані по факсимільному зв'язку мають юридичну силу і повинні бути підтверджені оригіналом протягом 30 (тридцяти) календарних днів. Таким чином, відсутність документів на відрядження керівника підприємства позивача за місцезнаходженням ТОВ "Агробіз-12" м. Бахмач не може бути підтвердженням неможливості укладання між ними 01.08.2011 року договору, з урахуванням часу та оперативності проведення операцій.

Крім того, твердження відповідача про те, що перевіркою встановлено відсутність реальної можливості поставок ТОВ "Агробіз-12" товару позивачеві, а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, яке є необхідним для здійснення господарських операцій, також є безпідставними та спростовуються результатами виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Агробіз-12" Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області, що зафіксовані в Акті від 11.11.2011 року №1387/23/36463586, копія якого міститься в матеріалах справи.

Також, посилання відповідача на те, що договір поставки від 01.08.2011 року, видаткові та податкові накладні є лише юридичною формою документа і не обліковують операції у відповідності до їх сутності та не відповідають вимогам первинних документів є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вiд 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно ст. 1 Закону № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Таким чином, вказані документи мають всі необхідні ознаки властиві для первинних документів.

Згідно з п.п а) п. 198.1. ст. 198 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

В силу п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Разом з тим, п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Водночас, п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Як свідчать матеріали справи, позивач у зв'язку із здійсненням господарської операції отримав від ТОВ "Агробіз-12" податкові накладні №8 від 05.09.2011 року, №8 від 07.10.2011 року та №37 від 24.11.2011 року, які виписані із дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, з операцій по договору поставки від 01.08.2011 року.

Що стосується висновків про нікчемність господарських операцій, то необхідно зазначає наступне.

Вимогами ст. 204 ЦК України встановлено презумцію правомірності правочину, яка полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

В свою чергу, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, чітко визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Польща Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Враховуючи зазначене, будь-які господарські операції позивача не можуть бути кваліфіковані за ст. 228 ЦК України, отже і правові підстави для висновків про їх нікчемність на підставі вказаної норми -відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Оскаржена постанова суду ґрунтується на об'єктивно встановлених обставинах у даній справі та ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 грудня 2014 року .

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.