Постанова № 41802881, 18.11.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року 810/6110/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю.,

за участю:

представників позивача: Деречі В.О., Титаренка І.Г.;

представника відповідача: Пшеничного Ю.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» звернулось до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0002562201 та № 0002522100 від 27.06.2014.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, за результатами якої було складено акт перевірки № 1260/10-08-22-01/34350971 від 13.06.2014.

Зазначає, що на підставі даного акту перевірки відповідачем були сформовані оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0002562201 від 27.06.2014, якими йому було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 946 426,00 грн. (основний платіж - 1 297 617,00 грн. та штрафні санкції - 648 809,00 грн.) та податкове повідомлення - рішення № 0002522100 від 27.06.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 1 613,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На думку позивача оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконними та такими, що суперечать нормам чинного податкового законодавства України.

Також вважає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, були визначенні ним на підставі первинних документів, які мають всі необхідні реквізити, передбачені чинним податковим законодавством.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування свої заперечень вказав, що під час проведення планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 було встановлено ряд порушення ним податкового законодавства, а саме: п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1 297 617,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року - 1 023,00 грн., IV квартал 2012 року - 437 574,00 грн. та за 2013 рік - 860 043,00 грн.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені правомірно, про що свідчить акт перевірки, яким встановлено ряд порушень податкового законодавства з боку позивача, також вважає, що відповідачем було дотримано усі вимоги закону при винесені даних податкових повідомлень - рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі наказів від 10.04.2014 № 221, від 23.05.2014 № 309, п. 77.1 ст. 77 ПК України та згідно до плану - графіку проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 1260/10-08-22-01/34350971 від 13.06.2014 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013.

Вказаною перевіркою були встановлені наступні порушення вимог податкового законодавства України, а саме: п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1 297 617,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року - 1 023,00 грн., IV квартал 2012 року - 437 574,00 грн. та за 2013 рік - 860 043,00 грн.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «Укрпофмед» з контрагентами, які надавали послуги страхування.

Так між позивачем (страхувальник) та ПАТ «СК «Прогрес-Фонд» (страховик) був укладений договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами від 03.01.2013 № 0103/06-414.

Предметом договору є майнові інтереси позивача, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з зобов'язаннями по відшкодуванню ПАТ «СК «Прогрес-Фонд» третій особі збитків, заподіяних ним у процесі здійснення підприємницької діяльності. Страхова сума складає - 47 200 000,00 грн.

На виконання умов договору добровільного страхування контрагентом - ПАТ «СК «Прогрес-Фонд» було складено акти виконаних робіт від 31.03.2013 страхова сума 27 000 000,00 грн., страховий платіж 2 700 000,00 грн., номенклатура «добровільне страхування відповідальності перед третіми особами», від 30.06.2013 страхова сума 18 200 000,00 грн., страховий платіж 1 820 000,00 грн. - номенклатура «добровільне страхування відповідальності перед третіми особами».

ТОВ «Укрпрофмед» було віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування витрати по взаємовідносинах з ПАТ «Страхова компанія «Прогрес-фонд» у сумі 4 520 000,00 грн. у періоді за 2013 рік.

На думку податкового органу та як то встановлено у акті перевірки діяльності ПАТ «Страхова компанія «Прогрес-фонд» укладало договори страхування з метою проведення транзитних фінансових операцій з страховим компаніям, які задіяні у схемах мінімізації податкових зобов'язань та не забезпечують реальний захист прийнятих ризиків.

Згідно ст. 1 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування» (надалі - Закон «Про страхування») страхування - це вид цивільно - правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно ст. 979 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно до ст. 2 Закону «Про страхування» предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Статтею 30 Закону «Про страхування» страховики зобов'язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності: створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

Відповідно до ст. 31 Закону «Про страхування» страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Страховики зобов'язані формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день. Кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій: акції, облігації, іпотечні сертифікати; цінні папери, що емітуються державою; права вимоги до перестраховиків.

Також між ТОВ «Укрпрофмед» (страхувальник) та ТОВ «Велика Страхова Компанія» (страховик) укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків від 02.07.2012 № ФР-ЕК/м50.12-0081.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з фінансовим ризиком в його підприємницькій діяльності, в цивільно-правових відносинах внаслідок втрати доходів або прибутку в результаті невиконання його контрагентами фінансових зобов'язань у відповідності з договором поставки № 35550 від 17.01.2011, укладеним між ТОВ «Укрпрофмед» та ТОВ «Епіцентр-К».

Страхові ризики: втрати доходів або прибутку в результаті невиконання (неналежного виконання контрагентом страхувальника своїх зобов'язань за укладеними між ними договором (угодами, контрактами). Вартість предмета договору 60 148,15 грн. Страховий тариф від страхової суми 8,1 %, безумовна франшиза від страхової суми 3 %. Страхова сума склала 60 148,15 грн.

Згідно договору було складено акт приймання - передачі наданих страхових послуг від 28.09.2012 № 1 (послуги з добровільного страхування фінансових ризиків згідно заяви страхувальника) на суму 4 872,00 грн.

Крім того, між позивачем та вищевказаним контрагентом було також укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків від 01.10.2012 № ФР-ЕК/м50.12-0179. Предметом договору стали майнові інтереси позивача, що не суперечать закону, пов'язані з фінансовим ризиком в його підприємницькій діяльності, в цивільно-правових відносинах внаслідок втрати доходів або прибутку в результаті невиконання його контрагентами фінансових зобов'язань у відповідності з тим самим договором поставки № 35550 від 17.01.2011, укладеним між ТОВ «Укрпрофмед» та ТОВ «Епіцентр-К».

Страхові ризики: втрати доходів або прибутку в результаті невиконання (неналежного виконання контрагентом страхувальника своїх зобов'язань за укладеними між ними договором (угодами, контрактами). Вартість предмета договору 5 452,00 грн. Страховий тариф від страхової суми 0%, безумовна франшиза від страхової суми 3 %. Страхова сума склала 67 308,64 грн.

Між ТОВ «Укрпрофмед» та ТОВ «Велика Страхова Компанія» також укладений договір добровільного страхування фінансових ризиків від 03.01.2013 № ФР-ЕК/м50.13-0078.

Предметом даного договору є майнові інтереси позивача, що не суперечать закону, пов'язані з фінансовим ризиком в його підприємницькій діяльності в цивільно-правових відносинах внаслідок втрати доходів або прибутку в результаті невиконання його контрагентами фінансових зобов'язань у відповідності з тим самим договором поставки № 35550 від 17.01.2011, укладеним між ТОВ «Укрпрофмед» та ТОВ «Епіцентр-К».

Страхові ризики: втрати доходів або прибутку в результаті невиконання (неналежного виконання контрагентом страхувальника своїх зобов'язань за укладеними між ними договором (угодами, контрактами). Вартість предмета договору 0 грн. Страховий тариф від страхової суми 8.1%, безумовна франшиза від страхової суми 3 %. Страхова сума склала 80 741,75 грн.

ТОВ «Укрпрофмед» та ТОВ «Велика Страхова Компанія» уклали крім вищенаведений договорів договір добровільного страхування фінансових ризиків від 01.04.2013 № ФР-ЕК/м50.13-0230. Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з фінансовим ризиком в його підприємницькій діяльності, в цивільно-правових відносинах внаслідок втрати доходів або прибутку в результаті невиконання його контрагентами фінансових зобов'язань у відповідності з тим самим договором поставки № 35550 від 17.01.2011, укладеним між ТОВ «Укрпрофмед» та ТОВ «Епіцентр-К».

Страхові ризики: втрати доходів або прибутку в результаті невиконання (неналежного виконання контрагентом Страхувальника своїх зобов'язань за укладеними між ними договором (угодами, контрактами). Вартість предмета договору 0 грн. Страховий тариф від страхової суми 0%, безумовна франшиза від страхової суми 3 %. Страхова сума склала 35 629,63 грн.

ТОВ «Укрпрофмед» було віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Велика страхова компанія» у сумі 16 774,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року - 4 872,00 грн.; 2012 рік - 10 324,00 грн. (IV квартал 2012 року - 5 452,00 грн.); 2013 рік - 6 540 грн.

Також Судом встановлено, що між ТОВ «Укрпрофмед» (страхувальник) та TOB «СК «Рада» (страховик) укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків від 20.11.2012 № 1120/01-17. Згідно цього договору, страховик зобов'язується за обумовлену в договорі плату (страховий платіж) при настанні передбаченого в договорі страхового випадку відшкодувати Страхувальнику заподіяні внаслідок цієї події збитки (сплатити страхове відшкодування) в межах обумовленої Договором страхової суми.

Предметом цього договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані з фінансовими ризиком в його підприємницькій діяльності.

Страховим випадком за цим договором страхування є збитки позивача внаслідок невиконання контрагентом страхувальника зобов'язань по договору № 2012/3 від 14.08.2012, що сталися внаслідок надзвичайних та непереборних при даних умовах обставин, зокрема: дія стихійних лих під час та на місці виконання зобов'язань; банкрутство контрагента страхувальника, підтвердженого судовим рішенням; банкрутство банку, який обслуговує страхувальника.Страхова сума по договору страхування складає 94 364 229,96 грн.

На виконання умов договору добровільного фінансових ризиків від 20.11.2012 № 1120/01-17 між ТОВ «Укрпрофмед» та ТОВ «СК «Рада» було складено акт виконаних робіт 31.12.2012 (страхова сума 94 364 229,96 грн., страховий платіж 1 887 284,00 грн.) номенклатура «Добровільне страхування фінансових ризиків».

Крім того, між ТОВ «Укрпрофмед» та ТОВ «СК «Рада» укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків від 21.12.2012 № 1221/02-09. Предметом цього договору страхування є майновий інтерес страхувальника, пов'язаний з вантажем, що перевозиться.

Страхові випадки: даний договір страхування укладено на умові «Без відповідальності за пошкодження, крім випадків аварії». Згідно цієї умови підлягають відшкодуванню: збитки від повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок дії пожежі, блискавки, бурі, вихору та інших стихійних лих аварії або зіткнення суден, літаків та інших перевізних засобів між собою, або удару їх об нерухомі чи плавучі предмети, а також внаслідок заходів, вжитих для рятування або гасіння пожежі; збитки внаслідок пропажі перевізних засобів без вісті; збитки від повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладці, розвантаження вантажу і прийомі транспортним засобом палива; збитки втрати і внески по загальній аварії.

Всі недоцільні та доцільно зроблені витрати по рятуванню вантажу, а також по зменшенню збитку та визначенню його розмірів, якщо збиток відшкодовується згідно умов страхування.

Збитки від загибелі тварин, птахів, які є вантажем, та від нещасних випадків з ними;від витікання й розсипання вантажу; від злому та биття скла, порцеляни, фаянсу, кераміки, мармуру та виробів з них, цегли, всякого роду жорен, точильних і літографічних каменів, графітових тиглів, електродів та інших предметів, які є вантажем і легко б'ються, відшкодовуються тільки в тому випадку, якщо ці збитки сталися внаслідок аварії перевізного засобу.

Дія Договору розповсюджується на вантажі, пакування та маркування яких відповідає встановленим в Україні нормам і стандартам.

Транспортування вантажу приймається на страхування і виплата страхового відшкодування відбувається тільки в тому випадку, якщо транспортні засоби знаходяться в технічному справному стані і допущені для прийому і транспортування застрахованого вантажу. Страхова сума даного договору складала 7 443 032,18 грн.

На виконання умов договору добровільного фінансових ризиків від 21.12.2012 № 1221/02-09 між ТОВ «Укрпрофмед» та ТОВ «СК «Рада» було складено акт виконаних робіт від 31.12.2012 (страхова сума 7 443 032,18 грн., страховий платіж 186 075,80 грн.) номенклатура «Добровільне страхуваня вантажів».

ТОВ «Укрпрофмед» було віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат по взаємовідносинах з ТоВ «СК «Рада» у сумі 2 073 360 грн. у періоді 2012 року - 2 073 360,00 грн. (4 квартал 2012 року - 2 073 360,00 грн.).

Суд погоджується з податковим органом щодо порушення з боку позивача вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 138.2 ст. 138 ПК України, у зв'язку з чим завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 6 610 224,00 грн. внаслідок відображення операцій з ПАТ «СК «Прогрес-Фонд», ТОВ «Велика Страхова Компанія», ТОВ «СК «Відродження України»/СК «Рада» з огляду на наступне.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137 ПК України, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 ПК України.

Згідно п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п. 138.2, 138.11 цієї статті, п. 140.2 - 140.5 ст. 140, ст. 142 і 143 та інших статей ПК України, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 ПК України; суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому ст. 159 ПК України; суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Крім того, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що на реальність угод вказують усі надані ним первинні документи, оформлені відповідно до норм чинного законодавства та надані в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Підтвердження реальності укладеного договору позивач надав суду копії договорів, оборотно - сальдові відомості, актів наданих послуг, податкових та видаткових накладних та платіжних доручень.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Зокрема, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Необхідною умовою для того щоб відобразити понесені витрати є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:

- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;

- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Також з наданих первинних документів не вбачається реальної зміни майнового стану платника податків. Тобто, такі обов'язкові причини мають бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічні ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключено чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

З наданих позивачем документів неможливо встановити факт отримання послуг зі страхування та ряд інших документів, які б могли свідчити про реальність придбання постлуг.

Отже, позивачем не підтверджено наявність отримання послуг від ПАТ «СК «Прогрес-Фонд», ТОВ «Велика Страхова Компанія», ТОВ «СК «Відродження України» СК «Рада» що свідчить про те, що правочини між ними здійснені без мети настання реальних наслідків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На думку суду позивач не надав доказів щодо реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, відсутність юридичної сили відповідних первинних документів не дозволяє відображати дані витрати.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що надані до суду позивачем первинні документи, не є достатніми доказами отримання послуг від ПАТ «СК «Прогрес-Фонд», ТОВ «Велика Страхова Компанія», ТОВ «СК «Відродження України» СК «Рада».

Крім того, позивачем не надано жодного правового обґрунтування та належних та допустимих доказів щодо визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002522100 від 27.06.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 1 613,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Тобто, виходячи з системного аналізу вищезазначених приписів податкового законодавства, суд вбачає відсутність порушення норм чинного податкового законодавства в рішеннях Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 0002562201 та № 0002522100 від 27.06.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 листопада 2014 р.