Постанова № 41802608, 08.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 грудня 2014 р. Справа № 820/18477/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування повідомлення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (надалі за текстом - ПАТ "Луганськтепловоз", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі за текстом - СДПІ з обслуговування ВП у м. Луганську МГУ Міндоходів, відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати повідомлення від 07.07.2014 № 7414 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п.200.18 ст. 200 ПКУ з причин невідповідності критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПК України, а саме: сума податкового боргу: 255879,91 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що повідомлення від 07.07.2014 року № 7414 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про відсутність права ПАТ "Луганськтепловоз" на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за декларацією з ПДВ за травень 2014 року є необгрунтованим та безпідставним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 08.12.2014 року надав заяву про слухання справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 08.12.2014 року надав заяву, де зазначив, що не заперечує проти клопотання представника позивача.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно п.10 ч.1 ст.3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.10.1995 року за № 82/4642 за адресою: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107. Відповідач перебуває на обліку в Спеціалізованій ДПІ з обслуговування ВП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, код 05763797.

Судом встановлено, що ПАТ "Луганськтепловоз" надано до СДПІ з обслуговування ВП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року в якій заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 61525452,00 грн., у відповідності до вимог ст. 46 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку..

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 ПКУ.

СДПІ з обслуговування ВП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів в порядку ст. 76 ПКУ здійснила камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2014 року ПАТ "Луганськтепловоз", про результати якої відповідно до повідомлення від 07.07.2014 року № 7424/10/28-05-47-101-01 було повідомлено, що платник податку не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до пункту 200.18 статті 200 ПК України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19.7 цієї статті (повідомлення від 07.07.2014 №7414).

В ході розгляду справи, в обґрунтування своїх заперечень представник відповідач зазначив, що право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які не мають податкового боргу, однак у позивача є недоїмка в розмірі 255879,91 грн..

Однак, суд не погоджується з позицією відповідача, з урахуванням наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Луганськтепловоз» є платником земельного податку.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України позивач 23 січня 2014 року надав до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, розмір задекларованої щомісячної плати складала 256732,42 грн..

В подальшому, з 30.05.2014 року зменшився розмір земельної ділянки, що перебуває у користуванні підприємства - з 147,2762 га до 146,7512 га, що підтверджується довідкою про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку земельного податку на 2014 рік від 02.06.2014 р. №4878, виданої Департаментом Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, а тому зменшився і розмір земельного податку.

З урахуванням наведеного, ПАТ «Луганськтепловоз» 13.06.2014 року надав до СДПІ з обслуговування ВП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів уточнюючу декларацію, у якій зазначив, що до сплати підлягає 255138,65 грн. та нараховано до зменшення податкового зобов'язання по земельному податку па травень 2014 року 741,26 грн..

Відповідно до п. 287.4 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, починаючи з травня 2014 року до сплати підлягало 255138,65 грн. земельного податку з граничним строком сплати - 27 червня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Луганськтепловоз" сплатило земельний податок за травень 2014 року у встановлений законом строк, що підтверджується платіжним дорученням №10058 від 25.06.2014 р. у сумі 100000,00 грн. та платіжним дорученням №1467 від 26.06.2014 р. у сумі 155138,65 грн..

Відповідно до п.п. 14.1.18. п. 14.1.ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі твердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V нього Кодексу.

Згідно з приписами п.п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який мас право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платники податку, і чають право на бюджетне відшкодування подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що повідомленням від 07.07.2014 №7414 податковим органом ПАТ "Луганськтепловоз" було відмовлено у праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п. 200.18 статті 100 розділу V Податкового кодексу України, з підстав невідповідності критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, а саме: наявність податкового боргу.

Відповідно до п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно певним критеріям.

Відповідно до п. 200.20 ст. 200 ПК України встановлено, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом державної податкової служби.

Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Відповідно до вимог п.200.21 ст. 200 ПК України, у разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Обов'язок повідомлення платника податку про невідповідність критеріям, зазначеним у Кодексі та вимог про надання детальних пояснень і розрахунків за цими критеріями покладено на територіальний орган державної податкової служби, що здійснює контролюючі функції відносно платника податку.

Тобто, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом було безпідставно відмовлено ПАТ "Луганськтепловоз" у праві на автоматичне бюджетне відшкодуванням податку на додану вартість. Посилання представника на ті обставини, що позивач має податковий борг, суд не бере до уваги, оскільки зазначена обставина спростовується матеріалами справи.

Суд вказує, що згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Також суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано належного обґрунтування його правової позиції та, відповідно, правомірності прийняття повідомлення. Судом встановлено, що відповідач діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, -

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування повідомлення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення від 07.07.2014 № 7414 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про відсутність права Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п.200.18 ст. 200 ПКУ з причин невідповідності критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПК України на сумму податкового боргу у розмірі 255879 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 91 грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Супрун Ю.О.