Постанова № 41802587, 01.12.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року Житомир справа № 806/4527/14

категорія 12.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Капинос О.В., суддів: Літвина О.Т., Лавренчук О.В.,

за участю секретаря Барібан А.І. ,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідачів Сьомочкіної О.С., Бондар О.О., Романюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держземагенства України в Житомирській області, Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області про визнання дій протиправними, стягнення середньої заробітної плати та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного агентства земельних ресурсів України про визнання протиправними дії щодо невиплати заробітної плати, не створення умов для виконання посадових обов'язків та стягнення заробітної плати за весь період вимушеного прогулу і зобов'язання створити належні умови праці для виконання функціональних обов'язків начальника Управління Держкомзему України у Житомирському районі Житомирської області.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі і зазначили, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.08.2013 року, що набрала законної сили відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року, позивач був поновлений на посаді начальника Управління Держкомзему України у Житомирському районі Житомирської області. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року у зв'язку із проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Державного комітету України із земельних ресурсів проведено заміну боржника по справі на його правонаступника Державне агентство земельних ресурсів України. Як зазначили позивач та його представник, наказом відповідача по справі від 18.07.2014 року позивач поновлений на посаді, але йому не створено жодних умов для виконання відповідних функціональних обов'язків та виплачено заробітну плату з дня поновлення на роботі. Така бездіяльність відповідача, на думку позивача та його представника, є протиправною.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог і зазначили, що дійсно на виконання судового рішення наказом Державного агентства земельних ресурсів України № 326-кт/а від 18.07.2014року позивач поновлений на посаді начальника Управління Держкомзему України у Житомирському районі Житомирської області. Разом з тим, відповідач - Державне агентство земельних ресурсів України не має можливості створити для позивача умови для виконання відповідних функціональних обов'язків, оскільки відсутні структура , штатний розпис такої установи, її печатка, фінансування, рахунки в установах банків та відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. На думку представників відповідача, не підлягають також задоволенню позовні вимоги в частині виплати заробітної плати, так як позивач не виконував жодної роботи, яка підлягає оплаті.

Заслухавши пояснення позивача і його представника та заперечення представників відповідачів, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на працю та на державну службу, регулюються правовими Кодексу законів про працю України та Закону України "Про державну службу".

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до судових рішень, що набрали законної сили (постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 19.08.2013року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013року), ОСОБА_1 поновлений на посаді начальника Управління Держкомзему України у Житомирському районі Житомирської області.

В розумінні вимог частини першої статті 71 КАС України обставини щодо правомірності поновлення позивача на вказаній посаді встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, в іншій адміністративній справі, а тому не доказуються при розгляді даної справи і не є її предметом судового розгляду.

Більш того, вказане судове рішення виконано і наказом Державного агентства земельних ресурсів України № 326-кт/а від 18.07.2014року позивач поновлений на посаді начальника Управління Держкомзему України у Житомирському районі Житомирської області.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про державну службу" державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. За приписами ст.11 цього Закону та ст.21 Кодексу законів про працю України позивач має право на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи, та на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці, а власник підприємства чи уповноважений ним орган зобов'язані виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання відповідної роботи.

Сторони визнають, що відповідачем не створені для позивача умови для виконання відповідних функціональних обов'язків та виплачувалася заробітна плата з 29.07.2014 року по час розгляду справи. В розумінні вимог ч.3 ст.72 КАС України ці обставини перед судом не доказувалися, так як вони визнаються сторонами і в суду не виникає сумнівів щодо їх достовірності.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, що не створення умов для виконання позивачем відповідних функціональних обов'язків та невиплата заробітної плати зумовлені виключно ліквідацією Державного комітету України із земельних ресурсів, з огляду на таке.

Безспірно, як зазначено в постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 19.08.2013року, що набрала законної сили, 17 серпня 2011 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова 974 "Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів", якою було вирішено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, а територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів реорганізувати шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів.

На виконання вказаної постанови КМ України 19 вересня 2012 року Держкомземом України був виданий наказ №91 "Про реорганізацію Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області", відповідно до якого, вказане управління підлягало приєднанню до Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області.

До Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 15.07.2013 року внесено запис № 10731120011015392, про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Державного комітету України із земельних ресурсів. Правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів є Державне агентство земельних ресурсів України.

За приписами ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 104, 105, 110 ЦК України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.

Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ст. ст. 104 - 109 ЦК України).

У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов'язки припиненої юридичної, несе відповідальність за її зобов'язаннями в повному обсязі (ст. 107 ЦК України).

Зазначений висновок узгоджується також із нормою ч. 3 ст. 36 КЗпП України, відповідно до якої в разі реорганізації підприємства, установи, організації (злиття, приєднання, поділ чи перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Більш того, як уже зазначалося, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року у зв'язку із проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Державного комітету України із земельних ресурсів проведено заміну боржника по справі на його правонаступника Державне агентство земельних ресурсів України, відповідача по даній справі.

Зазначене свідчить, що саме Державне агентство земельних ресурсів України, відповідач по даній справі, є уповноваженою особою для створення умов щодо виконання позивачем посадових обов'язків керівника відповідного територіального підрозділу відповідача у Житомирському районі Житомирської області, та уповноваженою особою на виплату заробітної плати. Не вжиття заходів щодо приведення посади позивача у відповідність до штатного розпису територіальної установи Державне агентство земельних ресурсів України у Житомирському районі Житомирської області, судом розцінюється не як об'єктивна причина, а як доказ протиправної бездіяльності відповідача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що права позивача на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи, та на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці є порушеними і підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивача середній заробіток за період з 29.07.2014 року по 01.12.2014року.

Створення належних та безпечних умов праці для позивача є прямим обов'язком Державного агентства земельних ресурсів України, а тому додаткового ухвалення судового рішення в цій частині не потребує.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державного агентства земельних ресурсів України щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати та не створення умов для виконання посадових обов"язків.

Зобов"язати Державне агентство земельних ресурсів України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 29.07.2014 року по 01.12.2014 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Судді О.Т. Літвин

О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: 08 грудня 2014 р.