Постанова № 41802447, 19.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 р. Справа № 804/17754/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Гончаровій В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранс ЛТД» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.10.14 року ТОВ «Дніпротранс ЛТД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що 17 жовтня 2014 року ТОВ «Дніпротранс ЛТД» засобами поштового зв'язку із описом вкладення до ДПІ у Амур -Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області направлено декларацію з податку на додану вартість з Додатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2014 року. Рішенням, оформленим листом від 20.08.2014 року № 18225/10/04-61-18-02-21 ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області повідомила ТОВ «Дніпротранс ЛТД» про відмову у прийнятті податкової декларації, зазначивши в якості причини неприйняття, заповнення декларації всупереч Порядку заповнення відповідної звітності, затвердженого наказами ДПА України та з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України. Не погодившись із заначеним рішенням, позивач звернувся до суду.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що декларація з податку на додану вартість за вересень 2014 року ТОВ «Дніпротранс ЛТД» заповнена всупереч Порядку заповнення відповідної звітності, затвердженого наказами ДПА України та з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, оскільки в документі відсутні підписи посадових осіб, декларація не скріплена печаткою. За таких обставин, відповідачем правомірно відмовлено у прийнятті податкової звітності.

За викладених обставин, у відповідності до ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані до суду документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

17 жовтня 2014 року ТОВ «Дніпротранс ЛТД» засобами поштового зв'язку із описом вкладення до ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено декларацію з податку на додану вартість з Додатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2014 року та отримана відповідачем 17.10.2014 року (а.с. 8-62).

Рішенням, оформленим листом від 20.08.2014 року № 18225/10/04-61-18-02-21, ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області повідомила ТОВ «Дніпротранс ЛТД» про відмову у прийнятті податкової звітності, зазначивши в якості причини неприйняття - заповнення декларації всупереч Порядку заповнення відповідної звітності, затвердженого наказами ДПА України та з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України (а.с. 63).

Порядок оформлення та порядок подання податкової звітності регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України), а також Порядком заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 року за № 2094/24626.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Згідно п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пункт 48.3 ст.48 Податкового кодексу Україні містить стислий перелік обов'язкових реквізитів, наявність яких необхідна для прийняття податкової декларації, а саме:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з приписами п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Як свідчить із тексту Рішення від 20.08.2014 року № 18225/10/04-61-18-02-21 щодо відмови у прийнятті податкової звітності, відповідачем взагалі не зазначено які обов'язкові реквізити відсутні в декларації та які додатки до неї не подані позивачем.

Між тим, судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період «вересень 2014 року» (а.с. 8-11) заповнена та подана до контролюючого органу із дотриманням вимог чинного законодавства, відповідно до встановленої форми, підписана відповідною посадовою особою, скріплена печаткою та містить в собі всі обов'язкові реквізити, наявність яких передбачена ст.48 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи також свідчить, що разом із декларацією з ПДВ за період «вересень 2014 року» до ДПІ було направлено і Додаток № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с. 12 - 14), що узгоджується з вимогами п. п. 14-16 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678.

Так, відповідно до п. 14 Порядку № 678, додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); 4) заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8);

9) розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9) (додаток 9).Згідно з п.п. 15 -16 Порядку № 678, Додатки 1, 6, 7, 8 подаються до декларацій 0110/0121-123/0130/0140 за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках, Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації 0110.

Тобто, з аналізу зазначених норм свідчить, що розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5) подаються платником податків в обов'язковому порядку, інші ж додатки до декларації подаються лише у випадку наявності подій, відображених у таких додатках.

Як свідчить із відомостей декларації з ПДВ за період «вересень 2014 року» (а.с. 8-11) подій, що викликали необхідність заповнення та подання інших додатків до декларації з ПДВ у вересні 2014 року у позивача не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що Рішення відповідача про невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2012р. Податковою звітністю, викладена у рішенні від 12.10.2012р. № 16857/10/18-2-20 є протиправною і суперечить вищенаведеним нормам ст.ст.48,49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.13. статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним заходом для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкова декларація вважається поданою платником до органу державної податкової служби, і враховуючи наявний спір, зобов'язати відповідача прийняти таку декларацію датою її фактичного отримання - 17.10.2014 року.

Відповідно до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інші платежі, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765, за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток платника податку та електронних баз податкової звітності правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету та задекларовані платником податків показники.

З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранс ЛТД» з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в інтегрованій картці платника податку ТОВ є також обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як вбачається із наданих відповідачем суду документів, останнім не надано суду жодних доказів та не наведено будь-яких підстав щодо законності та правомірності невизнання податковим органом податкової декларації позивача з ПДВ за вересень 2014р. податковою звітністю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби протиправно відмовив позивачеві у визнанні його податкової декларації з ПДВ за вересень 2014р. податковою звітністю, тобто не у спосіб, що визначений нормами Конституції та законів України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранс ЛТД» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур -Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо не прийняття як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротранс ЛТД».

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області оформлене листом від 21.10.2014 року № 23049/10/04-61-18-2.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротранс ЛТД» як податкову звітність датою її фактичного отримання, а саме з 17 жовтня 2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранс ЛТД» за вересень 2014 року з ПДВ в інтегрованій картці платника податку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранс ЛТД» (код ЄДРПОУ 38837644, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Трансформаторна, буд. 72) судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева