Постанова № 41802432, 03.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-7756/12/2670 (12 т.) Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Літвіної Н.М.,

при секретарі: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень №0000015156 та №0000016156 від 29.03.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2014 року, відмовлено у задоволенні позову.

Вказане рішення прийнято після скасування рішень суду першої і другої інстанції ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2013 року

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, та просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити у відповідності до його вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до судового засідання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна» слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 02.09.2011 року по 22.09.2011 року відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна», з питань правильності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2010 року, січень - червень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог: п.п.7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.200.4 ст.200 ПК України, в зв'язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року в розмірі 7 695 061,00 грн., за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2011 року, у розмірі 7 109 338,00 грн., 4 799 636,00 грн., 9 164 186,00 грн., 500 635,00 грн., 1 253 602,00 грн., 753 107,00 грн. відповідно; та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищено від'ємне значення за листопад 2010 року на суму 5 214 811,00 грн, за грудень 2010 року на суму 1 159 505,00 грн.

Результати перевірки було зафіксовано в акті №171/07-02/32708773 від 29.09.2011 року «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ « ФА Інтертрейдінг Україна» з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за вказані місяці, на підставі якого, було винесено податкові повідомлення-рішення №0002020702 від 17.10.2011 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів), на загальну суму 31 275 465,00 грн., та №0002030702 від 17.10.2011 року, яким було зменшено від'ємне значення ПДВ на загальну суму 18 356 002,00 грн.

Позивачем було подано скарги до відповідача на ППР №0002020702 та №0002030702 від 17.10.2011 року, в результаті розгляду яких прийнято рішення №4467/6/10-245 від 12.03.2012 року, яким скасовано ППР ДПІ у Печерському районі міста Києва №0002030703 від 17.10.2011 року в частині, також скасовано в зазначених частинах рішення ДПА у м. Києві №12492/10/25-114 від 27.12.2011 року, прийняте за результатом розгляду первинної скарги.

Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000015156 від 29.03.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість, у розмірі 24 172 153,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000016156 від 29.03.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, у розмірі 6 374 316, 00 грн.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку.

В пп.«а» п.198.1 ст198., абз.2 п.198.3,ст.193 ПК України, вказано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підтвердження своєї позиції ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» було надано копії документів, які підтверджують реальність правовідносин позивача з: ТОВ «Баришівська зернова компанія», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Амбар+», ТОВ «Армада В», ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», ТОВ «Агроград В», ПП «Оріон-Вектор», ТОВ «Сант Ніколас», ТОВ «Новолог Сервісез», ВАТ «Хмільницький елеватор», ТОВ «Васілко», ТОВ «Транс-Груп», ТОВ «Монастирищенське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Заплазське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Жашківський елеватор», ДП «Векта-Він» ТОВ «Вектор Ойл Трейд», ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», ТОВ «Земля и Воля», ДП «Зернятко», ПСП «Зоря», ПСП «Дружба», ТОВ «Журавка», сільськогосподарське ТОВ «Грабівське», ТОВ «Долина Агро», ТОВ «Агрофармахім», ТОВ «Гермес-Трейдінг», ТОВ «Агро-Внешторг», ТОВ «Агросіті», ТОВ «Агро Інвест Україна», ТОВ «Наталка», ТОВ «Шеколан», ТОВ «Вітчизна», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Лукашівка і К», ТОВ «Вторметекспорт», ЗАТ «Кремінь», сільськогосподарське ТОВ «Великокисьницьке», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Буша», ТОВ «Богданівське», ТОВ «АМГ Агрохолдинг», ТОВ «Астарта-Трейд», ТОВ «Ремикс», ПП «Ространсагро», сільськогосподарське ТОВ «Писарівка», ТОВ Агрофірма «Обрій», ТОВ «Оріон Вектор», приватне сільськогосподарське товариство «Південне», ТОВ «Співдружність», ТОВ «Стратіївський Агрорезерв», ФГ «Сакевич», сільськогосподарське ТОВ «Цукровик», ТОВ «Чубівське зерно», ТОВ «Ясні зорі», ТОВ «Укрзернотранс-К», ТОВ «Флора», ВАТ «Біловодський КХП», ТОВ «Вапнярський Елеватор», ТОВ «Українські аграрні інвестиції», ТОВ «Фотом аг Ком Юей».

Колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо того, що надані позивачем первинні документи не дають змоги встановити факт того, що товар, який задекларований в них був отриманий позивачем, згідно наданих договорів, та вважає що позиція суду першої інстанції щодо недоведеності товарності та реальності здійснення господарських операцій позивачем не відповідає обставинам справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав у позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, не встановивши усіх обставин справи, та неповно дослідивши матеріали справи.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та КАС України» від 02.06.2011 року, вказує на те, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегія суддів, на виконання вимог ВАС України, викладених в ухвалі суду від 28 жовтня 2013 року дослідила матеріали справи та зробила аналіз платіжних доручень, податкових накладних, реальність здійснення господарських операцій на підставі яких сформована сума бюджетного відшкодування, та фактичну сплату відповідачем податку на додану вартість.

Встановлено, що на момент подачі уточнюючих розрахунків до декларацій з податку на додану вартість, проведення перевірок, як вказано у ст.50 ПК України не відбувалося.

Тому суд вважає, що позивач має право на податковий кредит, так як згідно платіжних доручень з відмітками банку, податкових накладних, та інших документів, які містяться в матеріалах справи, ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» було сплачено ПДВ в складі ціни придбаних товарів(послуг), а задекларовані суми ПДВ підтверджуються у встановленому порядку.

Щодо реальності господарських операцій позивача, то суд апеляційної інстанції зазначає, що, так як предметом спірних господарських операцій була закупівля сільськогосподарських зернових, зернобобових і олійних культур, а також послуги з їх подальшого зберігання та обробки, доставки, митного оформлення, то можливо встановити та простежити рух товарів на всіх стадіях.

Крім того, факт купівлі товарів, які в подальшому направлялись на експорт зазначається і в Акті перевірки, та не заперечується відповідачем. Це також підтверджує реальність господарських операцій, адже, товар, який експортувався підлягав митному оформленню та перевірці, в зв'язку із самою специфікою експорту товарів за кордон.

Апелянт вірно вказує на те, що причиною виникнення у нього від'ємного значення ПДВ у спірні періоди є саме операції з експорту зерна, що було придбане ним на території України. Операції з експорту кукурудзи та пшениці, згідно діючого на той час законодавства, оподатковувались ПДВ ставкою 0%, але купуючи зернові культури та послуги на території України, ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» сплачувало ПДВ в складі ціни товарів та послуг у розмірі 20%, який включається у податковий кредит із ПДВ.

Важливим є те, що витрати позивача, що спрямовувались на придбання товарів (послуг) взаємопов'язані з його господарською діяльністю, яка полягала в придбанні сільськогосподарських культур та продуктів, їх переробки з метою експорту. Більшість послуг, якими користувався позивач, та за які було сплачено, були послугами: оренди, зберігання, перевалки, транспортування тощо. Враховуючи вказане та документи, що містяться в матеріалах справи, чітко вбачається взаємозв'язок між витратами та господарською діяльністю ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна», оскільки господарські операції носили реальний характер, опосередковували фактичний рух активів і були взаємопов'язані із діяльністю позивача, відповідно ним дотримано вимог для формування сум податкового кредиту з ПДВ.

Надані суду копії митних декларацій відповідають вимогам п.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року №574 (в редакції, чинній на момент здійснення операцій по експорту), та дають суду підстави вважати, що господарська діяльність ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» носила реальний товарний характер, та відповідала критеріям господарської діяльності, і в той же час спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів для підтвердження господарської діяльності позивача.

Окрім того, як зазначено в Акті перевірки, в результаті співставлення, задекларованих показників ПДВ із даними вантажних митних декларацій, а також даними АРМ «Митниця» - будь-яких відхилень не виявлено.

Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.07.2013 року по справі №К/9991/89907/11, вірно зазначено те, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, має підтверджуватись належними та допустими доказами, дослідженими в судовому засіданні, та не може грунтуватись на припущеннях.

Проте, в оскаржуваній постанові від 17.03.2014 року, судом першої інстанції не достатньо обгрунтувано те, чому господарські операції позивача не носили реального та товарного характеру, а лише вказано на недостатність доказів, що є порушенням ст.ст.11, 86 КАС України.

Відповідно, суд першої інстанції вказуючи на те, що наданих доказів недостатньо для підтвердження позиції позивача, для повного та всебічного вивчення обставин справи повинен був витребувати необхідні на його думку докази.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не спростовано в порядку, передбаченому ч.2 ст.71 КАС України, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер. А факти купівлі, поставок, виконання робіт та надання послуг оформлені документально, та спрямовані на реальне здіснення господарської діяльності і настання правових наслідків.

Дослідивши матеріалами справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна», на підтвердження своєї позиції надано достатню кількість первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, які відповідають положенням ст.70 КАС України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково погодився з висновками Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві стосовно правомірності винесення податкових повідомлень-рішень №0000015156 та №0000016156 від 29.03.2012 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна», та вважає, що позивач має право на відшкодування сум ПДВ за спірні періоди, а тому підлягають скасуванню оскаржувані податкові повідомленя-рішеня №0000015156 та №0000016156 від 29.03.2012 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2014 року, та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягає задоволеню.

Керуючись ст.ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000015156 та №0000016156 від 29.03.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Літвіна Н. М.

Мєзєнцев Є.І.