Ухвала суду № 41802399, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12592/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б.

за участю секретаря: Тур В. В.

позивача ОСОБА_2, представника відповідача Сідловської А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконними дій при створенні комісії по трудових спорах, засіданнях комісії 06 червня 2014 року, 12 червня 2014 року, рішень комісій, визнання незаконними дій щодо видання наказу від 14.08.2014 року № 155/к, звільнення з роботи 14.08.2014 року та розрахунку при звільненні; зобов'язання відповідача скасувати рішення комісії по трудових спорах від 06.06.2014 р., 12.06.2014 р., наказ від 14.08.2014 р. № 155/к; поновлення на посаді головного спеціаліста відділу контролю за правильністю призначення пенсій; внесення відповідних записів до трудової книжки позивача; виплату середнього заробітку за період вимушеного прогулу з розподілом його помісячно за весь період з урахуванням щомісячної індексації заробітної плати; коригування індивідуальних відомостей позивача про застраховану особу (дані системи персоніфікованого обліку) шляхом внесення до них змін з урахуванням виплати середнього заробітку за період вимушеного прогулу помісячно з індексацією.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2014 р. позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання постанови Правління ПФ України від 30 грудня 2013 року №28-1 та наказу головного УПФ України в м. Києві від 17 січня 2014 року №20/К наказом начальника управління від 22 січня 2014 року №12/К про реорганізацію структурних підрозділів та внесення змін до штатного розпису УПФ України у Дніпровському районі м. Києва зобов'язано реорганізувати в управлінні відділи та на їх базі створити нові, а також здійснити необхідні заходи щодо проведення реорганізації структурних підрозділів управління згідно з вимогами чинного законодавства України (п. 1 ст. 40 КЗпП України, Закон України "Про зайнятість населення").

На підставі наказу Національного агентства України з питань державної служби від 13 вересня 2011 року №11 "Про довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців", наказу управління від 31 січня 2014 року 321/К "Про внесення в дію структури УПФ України у Дніпровському районі м. Києва" керівниками структурних підрозділів розроблені положення відділів згідно з новою структурою та підготовлені посадові інструкції працівників.

12 травня 2014 року начальником УПФ України у Дніпровському районі м. Києва затверджено посадову інструкцію головного спеціаліста відділу контролю за правильністю призначення пенсій УПФ України у Дніпровському районі м. Києва, з якою позивач відмовилася ознайомитися.

06 червня 2014 року в управлінні відбулося засідання комісії по трудових спорах, на якому обговорювалася доповідна записка начальника відділу контролю за правильністю призначення пенсій стосовно відмови від підписання головним спеціалістом відділу контролю за правильністю призначення пенсій ОСОБА_2 посадової інструкції.

За результатами розгляду Комісією прийнято рішення від 06 червня 2014 року, яким висунуто пропозиції ОСОБА_2 надати для Комісії у письмовому вигляді зауваження та доводи, щодо відмови у підписанні посадової інструкції та попереджено, що в разі відмови від підписання посадової інспекції до неї будуть застосовані заходи відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП України.

11 червня 2014 року позивачу повторно запропоновано ознайомитися, підписати та взяти до виконання посадову інструкцію та повторно отримано відмову від підписання посадової інструкції.

Рішенням від 12 червня 2014 року Комісією попереджено позивача, що в разі відмови від підписання посадової інструкції, до неї будуть застосовані заходи відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП України.

З рішенням комісії по трудових спорах від 12 червня 2014 року ОСОБА_2 ознайомлена та копію отримала 13 червня 2014 року, про що свідчить її підпис на рішенні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-XII (далі - Закон) визначено принципи, правові та організаційні засади державної служби, умови та порядок реалізації громадянами України права на державну службу.

Згідно зі статтею 1 цього Закону державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок держави. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до статті 5 Закону, державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (стаття 10 Закону).

В судовому засіданні 04.12.2014 р. позивач вказала, що фактично не розуміє змісту кваліфікаційної вимоги: мати вищу освіту відповідного напрямку підготовки та не погоджується з вимогою знати все законодавство України, що регулює діяльність Пенсійного фонду України.

Посадову інструкцію, затверджену начальником управління 12.05.2014 р. позивач не оскаржувала, вважаючи можливим оскаржити її одночасно з оскарженням свого звільнення.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що визнання протиправним та скасування посадової інструкції не є предметом позову у даній справі. Предмет позову в суді першої інстанції не змінювався.

Натомість, у відповідності до п. 6 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що зміна певних вимог до державного службовця та зазначення цих змін у посадовій інструкції є зміною істотних умов праці.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчинялися активні дії по роз'ясненню позивачу обов'язковості погодження з новими умовами праці та наслідками незгоди.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції у повній мірі відповідають встановленим обставинам справи, а тому оскаржувана постанова не підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги позицію суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в частині оскарження ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя А. Б. Парінов (Повний текст ухвали виготовлено 09.12.2014 р.)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Парінов А.Б.