Ухвала суду № 41802395, 03.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3477/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Літвіної Н.М., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Нафтогазвидобування» звернулось до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000014120, №0000024120 та №0000034120 від 25.01.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників подало апеляційну скаргу.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Нафтогазвидобування» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Експерт-Логістік» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, та ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, ТОВ «СВС ГРУП» за період з 01.03.2011 року по 31.05.2011 року, якою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 27.12.2012 року №1495/41-20/32377038 (т.1 а.с.18-39), на підставі якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0000014120, яким згідно із п.121.1 ст.121 ПК України за порушення п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 510, 00 грн. (т.1 а.с.15);

- №0000024120, яким згідно із пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п.193.1 ст.193, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 96 498 541,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - в розмірі 82 546 873,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 13 951 668,00 грн.) (т.1 а.с.16);

- №0000034120, яким згідно із пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, ПрАТ «Нафтогазвидобування» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 3 846 082, 00 грн. ( в т.ч. за основним платежем - в розмірі 3 846 081, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 1,00 грн.) (а.с.17).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення №0000014120, №0000024120 та №0000034120 від 25.01.2013 року протиправними, після процедури адміністративного оскарження, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право нарахування валових витрат та податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності, які містять усі необхідні реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були відсутність у позивача під час перевірки оригіналів документів, в тому числі бухгалтерських, які б свідчили про здійснення господарських операцій ПрАТ «Нафтогазвидобування» з його контрагентами, а саме ПП «Експерт-Логістік», ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» та ТОВ «СВС ГРУП», та наявність кримінальних справ щодо керівників контрагентів, такі ж доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача.

Проте, в результаті обшуку, який проводився співробітниками ГУ МВС України у м. Києві, відповідно до протоколу обшуку від 25.05.2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи, за місцезнаходженням позивача було вилучено документи, комп'ютерна техніка та ін., при чому дані дії було вчинено без складення опису вилучених документів, що пояснює відсутність у позивача усіх необхідних документів на час проведення перевірки.

Відповідно до п.85.9 ст.85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів, чого під час перевірки зроблено не було.

А отже, податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 року №0000014120, яким позивачу нараховано штрафні санкції, згідно абзацу «а» п.121.1 ст.121 ПК України не відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи і те, що позивачем надано копії документів на підтвердження правомірності своїх вимог, які були ретельно досліджені судами обох інстанцій, а саме: договори підряду від 23.06.2010 року №23/06/10-ІС, №23/06/10-ІМ, №23/06/10-ПВС укладені між ПрАТ «Нафтогазвидобування» та ПП «Експерт-Логістік, відповідно до умов яких, виконавець зобов'язується виконувати роботи по закачуванню в газові свердловини інгібітору корозії, виконувати роботи по підготовці пластової води для закачування в газові свердловини тощо.

Також було надано договори з ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ», укладені для організації робіт по будівництву свердловин від 21.10.2010 року №5, №7, №9; договір на організацію капітального ремонту свердловини від 18.11.2010 року №10; договір на організацію робіт по ліквідації свердловини від 01.01.2011 року №62Л-С.

Підтверджено і господарські відносини позивача з ТОВ «СВС ГРУП», що встановлено: договором на організацію робіт по капітальному ремонту свердловини від 01.01.2011 року №5КР-С; договором на організацію робіт по будівництву УППГ Олефірівка, Миргородського району Полтавської області від 01.01.2011 року №1-УППГ; договором на організацію робіт по капітальному ремонту свердловини від 01.04.2011 року №51КРС/М.

Вищевказані договори між ПрАТ «Нафтогазвидобування» та його контрагентами ПП «Експерт-Логістік», ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ», ТОВ «СВС ГРУП» містять всі необхідіні реквізити, та відповідають вимогам належності та допустимості доказів, що передбачено ст.70 КАС України.

Виконання вказаних договорів підтверджується первинними документами: додатками до договорів, додатковими угодами до договорів, актами приймання-здавання виконаних робіт (послуг), податковими накладними, банківськими виписками, які відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Суди обох інстанцій ретельно дослідили докази, надані позивачем на підтвердження реальності фінансово-господарських відносин з ПП «Експерт-Логістік», ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ», ТОВ «СВС ГРУП», документи, які містять усі обов'язкові реквізити, та дійшли висновку, що господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій.

Також, на момент здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податків, установчі документи яких не визнані в судовому порядку недійсними, та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

Крім того, колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу на висновки Актів перевірок контрагентів позивача, як на підтвердження відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, в зв'язку з тим, що нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що підтверджують правомірність формування податкової звітності позивачем, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0000014120, №0000024120 та №0000034120 від 25.01.2013 року, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Також суд апеляційної інстанції вважає вірним посилання на те, що згідно КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. А саме, беручи до уваги, рішення Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, де зазначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. Слід брати до уваги те, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 10.09.2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Літвіна Н. М.

Мєзєнцев Є.І.