Постанова № 41802080, 26.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2014 року 08:50 № 826/14146/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» (надалі – ТОВ «Поляна Україна Груп», позивач) до Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі –ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.02 2013р. №812/21-129/0079.

Свої позовні вимоги ТОВ «Поляна Україна Груп» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що акцизні марки, наявні на алкогольних напоях, відповідали вимогам законодавства, а відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що виявлені алкогольні напої є імпортованими, а тому мають враховуватись положення ст. 222 Податкового кодексу України, згідно яких дата визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання митної декларації до митного органу, а не дата розливу цієї продукції.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмові заперечення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, та зазначив, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Регіональним управлянням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві на підставі наказу від 28.12.2012р. № 736 та направлення від 28.12.2012р. №21-131/0638 проведено перевірку магазину, що заходиться за адресою; м. Київ, вул. Мечникова, 18-А, що використовується TOB «Поляна Україна груп».

За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 04.01.2013р. №0007/01/36592399.

Згідно висновків, викладених в акті, перевіркою встановлено:

1) факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, описаних в додатку №1 акту фактичної перевірки, які марковані марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України, п 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251 «Про затвердження положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями);

2) знаходження на зберіганні з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, що викликають сумнів щодо легальності їх походження, які описані в Додатку №2 акту фактичної перевірки від 04.01.2013р. № 007/01/36592399.

Регіональним управлінням на підставі вище вказаного ату прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 25.02.2013р. №260812/21-129/0079, яким за вказані порушення, згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР до ТОВ «Поляна Україна Груп» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 89 180,20 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Згідно з пп. 213.1.3 пп. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Відповідно до абз. 3 п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010р. (далі - Положення № 1251) для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку.

Абзацом 4 п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України встановлено, що вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Водночас, згідно пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 Податкового кодексу України, у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Отже, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку та остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу. Тобто дата подання митної декларації до митного органу є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Зокрема судом встановлено, що алкогольні напої, виявлені відповідачем в магазині, що заходиться за адресою; м. Київ, вул. Мечникова, 18-А, є імпортованими товарами, що попередньо ввезені на територію України іншими суб'єктами господарської діяльності.

Пунктом 17 Положення № 1251 визначено, що імпортерами є юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про постачання (ввезення) в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно абз. 2 п. 20 Положення № 1251 контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Відповідно до п. 226.2 ст. 226 Податкового кодексу України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

У разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється. (абз. 8 п. 17 Положення № 1251).

При цьому, суд зазначає, що приписи пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, відповідно до якого вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари (на порушенні якого позивачем наголошує апелянт), є загальними, оскільки в них алкогольні напої визначені без їх поділу на вітчизняні та імпортовані.

Таким чином, відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку положеннями пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПК України. Водночас, приписи пункту 226.9 статті 226 Кодексу, як загальні, слід застосовувати саме для продукції вітчизняного виробництва.

Отже, розмір акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції здійснюється відповідно до чинних ставок на дату подання митної декларації до митного органу.

Пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України встановлено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що ТОВ «Поляна Україна Груп» є виробником віскі, яке виявлено перевіряючим під час проведення фактичної перевірки.

Враховуючи зазначене, оскільки сторонами не заперечується, що виявлена відповідачем в ході перевірки алкогольна продукція була імпортована в Україну, суд дійшов висновку, що виявлені відповідачем порушення законодавства ТОВ «Поляна Україна Груп» нормативно та документально не підтверджуються.

Окрім того, щодо другого порушення, встановленого в акті перевірки, а саме: зберігання алкогольних напоїв, маркованих марками даного податку, що викликають сумнів щодо легальності їх походження, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування фінансових санкцій прийнято на підставі акту перевірки, однак, працівниками Регіонального управління марки, що викликали сумнів, вилучені не були, для проведення експертизи не надсилались, висновків спеціалізованих експертних установ з цього питання у матеріалах справи відсутні, свідків чи понятих, які б підтверджували виявлення алкогольних напоїв, маркованих марками, що викликають сумнів, не вказано, в зв'язку з чим суд критично ставиться до доводів відповідача щодо доведеності факту виявлення зазначених марок, а відтак і факту наявності порушення з боку позивача.

Враховуючи зазначене, дослідивши надані сторонами докази та положення чинного законодавства України, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 25.02.2013р. №812/21-129/0079. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб’єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов’язок і не довів правомірність винесення оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності винесення рішення про застосування фінансових санкцій, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 25.02 2013р. №812/21-129/0079.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» (код за ЄДРПОУ: 36592399) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко