копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2014 р. Справа №818/2701/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Агрофірми Діамант" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, який підтримав в судовому засіданні та мотивує тим, що відповідачем проведено документальну перевірку позивача, за наслідками якої винесено податкове повідомлення-рішення від 19.06.2014 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість. Вважає таке рішення протиправним.
В періоді, який перевірявся, позивач здійснював діяльність за спеціальним режимом оподаткування у сфері сільського господарства. Відповідно до такого спеціального режиму сума ПДВ, нарахована підприємством на вартість сільськогосподарських товарів (послуг) не підлягає сплаті до державного бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого платника податку. Зазначені суми акумулюються підприємством на спеціальних рахунках. Відповідно до порядку акумулювання коштів, встановленого Кабінетом Міністрів України, суми податку на додану вартість, нараховані за спеціальним режимом оподаткування, підлягають зарахування на спеціальний рахунок в строки, встановлені для сплати податку до бюджету. Кошти дійсно не були вчасно зараховані на спеціальний рахунок позивачем, але такі суми не є узгодженим зобов'язання в розумінні Податкового кодексу України, а тому застосування відповідачем санкцій, встановлених ст. 126 ПК України за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання є безпідставним. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2014 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що в ході перевірки встановлено факт несвоєчасного зарахування позивачем на спеціальний рахунок податку на додану вартість, нарахованого за операціями зі спеціальним режимом оподаткування. Такий податок має зараховуватися на спеціальний рахунок у строки, встановлені для сплати податку, чого не було зроблено позивачем. В зв'язку з цим застосовано санкції, встановлені ст. 126 ПК України. Просить в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість, задекларованого у податкових деклараціях зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за період: грудень 2011 року, січень-квітень 2012 року, червень - серпень 2012 року. За наслідками перевірки 19 червня 2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003171500, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1329102 грн. 97 коп., що становить 20% несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6645514 грн. 85 коп., передбачені ст. 126 п. 126.1 абз. 3 ПК України (а.с. 8).
Відповідно до ст. 209 п. п. 209.1, 209.2 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що позивач зареєстрований як сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. В періоді, який перевірявся здійснював облік та подавав декларацію за операціями, що підлягають спеціальному режиму оподаткування.
Процедура акумулювання сум податку від операцій за спеціальним режимом оподаткування врегульовано встановлена "Порядком акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. N 11. Відповідно до вимог цього Порядку сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету. Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період. Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу.
Позивачем не оспорюється ні сам факт невчасного зарахування на спеціальний рахунок сум податку, нарахованих за спеціальним режимом оподаткування, ні сума невчасно перерахованого податку. Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача про безпідставність застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій. Відповідно до податкового повідомлення-рішення, відповідачем застосовано санкції , передбачені ст. 126 п. 126.1 абз. 3 ПК України, відповідно до вимог якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до ст. 14 п. 14.1.39 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. З наведеної норми вбачається, що грошовим зобов'язанням є сума, яка підлягає сплаті до відповідного бюджету. І саме за несвоєчасну сплату такої суми ст. 126 ПК України встановлено відповідальність. Як було зазначено вище, суми податку на додану вартість, нараховані позивачем від операцій за спеціальним режимом оподаткування і які підлягають акумулюванню на спеціальному рахунку, до бюджету не вилучаються і залишаються у розпорядженні платника податку, тобто такі суми не є грошовим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України. За таких обставин, відповідач не мав підстав застосовувати до позивача санкцію, встановлену ст. 126 ПК України за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, а податкове повідомлення-рішення № 0003171500 від 19 червня 2014 року, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1329102 грн. 97 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов дочірнього підприємства "Агрофірми Діамант" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.06.2014 року № 0003171500, яким зобов'язано сплатити штраф по податку на додану вартість в розмірі 1 329 102 грн. 97 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Соп'яненко
Судове рішення № 41802036, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 24.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/2701/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: