Ухвала суду № 41801991, 01.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 р.Справа № 816/3823/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014р. по справі № 816/3823/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро"

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 р. № 0008391701 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 4209,52 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 20.08.2014 р. по 10.09.2014 р. ревізорами-інспекторами Полтавської ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Бурат-Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р., за результатами якої складено акт перевірки від 16.09.2014 р. № 7/22/30152327.

У висновках акту перевірки від 16.09.2014 р. № 7/22/30152327 зафіксовано порушення ТОВ "Бурат-Агро", зокрема, абзацу 2 пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, а саме: якщо база оподаткування перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року - до суми такого перевищення застосовується ставка 17%, однак фактично податок утримувався за ставкою 15 %, у зв'язку із чим занижено податкові зобов'язання зі сплати податку в сумі 8825,76 грн.

На підставі акту перевірки Полтавською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 р. № 0008391701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників на загальну суму 15241,72 грн., з них: за основним платежем - 8825,76 грн., за штрафними санкціями - 6415,96 грн.

Позивач не погодився із розміром застосованих штрафних санкцій, у зв'язку із чим оскаржив податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 р. № 0008391701 в частині застосування штрафних санкцій на суму 4209,52 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що заниження ТОВ "Бурат-Агро" суми грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників виявлено Полтавською ОДПІ вперше під час перевірки та зафіксовано в акті від 16.09.2014 р. № 7/22/30152327, оскільки відповідачем не надано доказів визначення позивачеві грошового зобов'язання протягом 1095 днів, що передували дню винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, вищевказане свідчить про необґрунтованість посилань Полтавської ОДПІ на встановлення факту повторності визначення податкового порушення та виключає необхідність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50 % та 75 % на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В ході перевірки податковими ревізорами-інспекторами встановлено та зафіксовано у акті перевірки порушення абзацу 2 пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, а саме: база оподаткування перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, тому до суми такого перевищення застосовується ставка 17%, однак фактично податок утримувався за ставкою 15 %. За рахунок вказаного порушення по 93 особам-отримувачам доходів, вказаним в акті, занижено податкові зобов'язання зі сплати податку в сумі 8825,76 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки контролюючим органом на підставі статті 127 Податкового кодексу України нараховано штрафних санкцій в розмірі 25 % за перше порушення, тобто першу особу-отримувача доходу наведену в списку, в розмірі 50 % - за друге порушення (другу особу) та 75% по всіх інших, тобто контролюючий орган застосував штрафні санкції з урахуванням кратності виявленого порушення.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зі змісту зазначеної норми слідує, що визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання тягне обов'язкове застосування до платника податків штрафних санкцій.

При цьому, первинним є факт визначення податковим органом податкового порушення, мірою відповідальності за яке є штрафна (фінансова) санкція, диференційована в залежності від повторності виявлення такого порушення.

Правовий аналіз пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України дає підстави дійти висновку про те, що ознаки повторності виникають в тому випадку, коли визначення контролюючим органом податкового зобов'язання відбувається після того, як протягом останніх 1095 днів контролюючим органом вже було вчинено дії по зменшенню бюджетного відшкодування або визначенню податкового зобов'язання відносно одного і того самого платника податків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що заниження ТОВ "Бурат-Агро" суми грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників виявлено Полтавською ОДПІ вперше під час перевірки та зафіксовано в акті від 16.09.2014 р. № 7/22/30152327, оскільки відповідачем не надано доказів визначення позивачеві грошового зобов'язання протягом 1095 днів, що передували дню винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, посилання Полтавської ОДПІ на встановлення факту повторності визначення податкового порушення та виключає необхідність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50 % та 75 % на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України є необґрунтованими та колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 22.09.2014 р. № 0008391701 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 4209,52 грн.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року по справі №816/3823/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014р. по справі № 816/3823/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.