Ухвала суду № 41801960, 27.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року Справа № 876/6116/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С.,Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі осіб:

від позивача: Ігнатенко С.С.,

від відповідача: Буря О.О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрікалчерел Міт» до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрікалчерел Міт» (далі ТзОВ «Егрікалчерел Міт») в грудні 2013 року звернулось з позовом в суд до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі ДПІ у м.Ужгороді), та просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12 березня 2013 року за № 0000102202 252/22-02/20453962/1933 (повністю) та за № 0000112202 253/22-02/20453962/1932 (в частині грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 180832 грн. за основним платежем та 45208,25 грн. за штрафними санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце недотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого податкового законодавства, що є підставою для їх скасування.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 12 березня 2013 року за № 0000102202 252/22-02/20453962/1933. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 12 березня 2013 року за № 000012202 253/22-02/20453962/1932 в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 170242 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 42560,75 грн.. В решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем в судовому засіданні повно та обґрунтовано з представленням належних первинних документів доведено позовні вимоги, правомірність застосування простого векселя при розрахунках та реальний характер проведених господарських операцій з контрагентами.

З цією постановою не погодився апелянт ДПІ у м.Ужгороді, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року та винести нову постанову якою повністю відмовити ТзОВ «Егрікалчерел Міт» в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт посилається на те, що позивачем не надано письмового договору з ТзОВ «Стара Русса» за яким сторони обрали вексельну форму розрахунку. Посилається на те, що судом першої інстанції цю обставину не враховано, а також не враховано те, що ТзОВ «Стара Русса» припинилось 11.05.2011 року, а тому залишок непогашеної кредиторської заборгованості в сумі 134545 грн. по векселю виданому в оплату отриманих товарно-матеріальних цінностей і не оплаченому підлягає включенню до складу доходу позивача як безповоротна фінансова допомога. Посилається на те, що господарські відносини між позивачем та ТзОВ «ВСК Геос» не носили реального характеру, в контрагента ВСК «Геос» відсутні персонал, транспортні засоби та інша інфраструктура для ведення господарської діяльності, зокрема виконання будівельних робіт, а тому позивачу підставно донараховано як грошове зобов'язання по податку на прибуток так і грошове зобов'язання по податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просить її задовільнити і скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити ТзОВ «Егрікалчерел Міт» в задоволенні позовних вимог .

В судовому засіданні представник ТзОВ «Егрікалчерел Міт» заперечив проти апеляційної скарги та просить в її задоволенні відмовити та залишити без змін оскаржувану постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ У м.Ужгороді 04 березня 2013 року було складено акт за № 613/22-2/10/20453962, яким встановлені наступні порушення, зокрема статті 5 пункту 5.1 та пункту 5.2 підпункту 5.2.1, статті 11 пункту 11.2 підпункту 11.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями; статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.257, статті 135 пункту 135.5 підпункту 135.5.4 Податкового кодексу України, в наслідок чого донараховано податок на прибуток в розмірі 68682 грн., у тому числі по таким періодам: 4-й кв. 2010 року - у розмірі 37737 грн.; 2-й кв. 2011 року - у розмірі 30945 грн., статті 7 пункту 7.4 підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року за №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), статті 198 пункту 193.3, статті 198 пункту 98.6 Податкового кодексу України, із врахуванням наявного від'ємного значення об'єкту різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, в наслідок чого донараховано ПДВ на загальну суму 183395 грн., у тому числі за такі періоди: листопад 2010 року - 30190 грн.; серпень 2011 року - 10590 грн.; вересень 2011 року - 41667 грн.; листопад 2011 року - 33333 грн.; березень 2012 року - 66073 грн.; квітень 2012 року - 1542 грн..

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем 12 березня 2013 року було прийнято слідуючі податкові повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення за № 0000102202 252/22-02/20453962/1933, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 68682 грн. за основним платежем та 9434 грн. за штрафними санкціями. Податкове повідомлення-рішення за № 0000112202 253/22-02/20453962/1932, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 183395 грн. за основним платежем та 45849 грн. за штрафними санкціями.

Підставою для збільшення позивачеві доходу за ІІ квартал 2011 року на суму 134545 грн. було те, що платник не відніс до валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги (сума частково неповернутої кредиторської заборгованість по векселю), що утворилася в результаті ліквідації 11 травня 2011 року контрагента позивача - ТзОВ "Стара Русса", яке у рахунок поставлених протягом 2008 року позивачеві товарно-матеріальних цінностей отримало від останнього в якості оплати простий вексель від 30 липня 2009 року номінальною вартістю 349545,02 грн.

Суд першої інстанції на думку колегії суддів підставно враховано, що можливість здійснення саме вексельної форми розрахунку між позивачем як покупцем товару та ТзОВ "Стара Русса", як продавцем товару було передбачено домовленістю сторін, що підтверджується наявною у матеріалах справи письмовою додатковою угодою № 2 від 30 липня 2009 року до договору № 6-1123 від 23 жовтня 2008 року , а факт застосування вексельної форми розрахунку між позивачем та ТзОВ "Стара Русса", крім самого простого векселя серії АА № 0307986 від 30 липня 2009 року, оригінал якого був оглянутий судом під час судового розгляду, додатково також підтверджується актом прийому-передачі простого векселя від 30 липня 2009 року.

Згідно до вимог Уніфікованого закону про переказний та простий векселі (ратифіковано Верховною Радою України згідно із Законом України від 06 липня 1999 року № 826-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", дата набуття чинності для України 06 січня 2000 року) визначено, що всі положення про індосамент (статті 11 - 20) поширюються на простий вексель.

Судом встановлено, що простий вексель від 30 липня 2009 р. номінальною вартість 349545,02 грн., який було надано позивачем в рахунок оплати за поставлений товар ТзОВ "Стара Русса", у листопаді 2009 року був викуплений позивачем у ТзОВ "Номинус" згідно умов договору купівлі-продажу векселів № 176А-01/09 від 02 листопада 2009 року та акту прийому-передачі векселів від 23 листопада 2009 року, який є додатком № 1 до договору купівлі-продажу векселів № 176А-01/09 від 02 листопада 2009 року.

Судом першої інстанції в судовому засіданні оглянуто даний вексель, зокрема оригінал та встановлено, що на звороті даного векселя ТзОВ "Стара Русса" здійснено бланковий індосамент в розумінні статті 13 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі. Згідно зі статтею 14 абзацу 2 пункту 3 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя може передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не вчиняючи індосаменту.

Отже, в результаті викупу позивачем у фактичного векселедержателя ТзОВ "Номинус", власного простого векселя від 30 липня 2009 року відбулося поєднання в одній особі позивача як векселедавця так і векселедержателя, тому у відповідності до статті 606 ЦК України та статті 204 частини 2 ГК України зобов'язання ТОВ "Егрікалчерел МіТ" за цим векселем припинилися

Також в судовому засіданні встановлено, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки № 613/22-2/10/20453962 від 04 березня 2013 року, підставою для зменшення ТзОВ "Егрікалчерел МіТ" валових витрат за ІV квартал 2010 року на суму 150949 грн. та податкового кредиту за листопад 2010 року на суму 30190 грн. є те, що в охоплений перевіркою період ТзОВ "Егрікалчерел МіТ" мало правовідносини з ТзОВ "ВСК ГЕОС" по придбанню будівельних робіт, які згідно висновків акту перевірки вчинені без наміру створення реальних правових наслідків та відповідно до статті 234 ЦК України є фіктивними.

Судом першої інстанції належними та допустимими доказами встановлено, що господарська операція по придбанню позивачем у ТзОВ "ВСК ГЕОС" робіт з ремонту покрівлі ГВК по вул. О.Кошового, 6 у м. Ужгород носила реальний характер. Вказана обставина підтверджується фактичним здійсненням відповідних ремонтних робіт на користь платника про що свідчать досліджені в судовому засіданні та наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме договір підряду № 0411.2010 від 02 листопада 2010 року , акт приймання виконаних будівельних робіт № ГС-121103 за листопад 2010 року, підсумкова відомість ресурсів за період листопад 2010 року, договірна ціна на будівництво станом на 12 листопада 2010 року, локальний кошторис № 2-1-1 станом на 12 листопада 2010 року, відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1, податкова накладна № 121103 від 12 листопада 2010 року,а також наявні у матеріалах справи платіжні доручення № 2 від 12 листопада 2010 року та № 113 від 09 березня 2011 року.

Фактичність виконаних робіт ТзОВ "ВСК ГЕОС" з ремонту покрівлі ГВК по вул. О.Кошового, 6 у м. Ужгород придбаних позивачем підтверджується також тим, що такі роботи були складовою загального виконання будівельних робіт ТзОВ "Егрікалчерел МіТ" як генпідрядчиком по виконанню будівельних робіт на території, в адміністративних та виробничих приміщеннях ТзОВ "ФЦА Україна" за адресою м. Ужгород, вул. О.Кошового, 6 згідно умов договору будівельного підряду № 1/01-2009 від 16 січня 2009 року. Факт прийняття цих робіт замовником ТзОВ "ФЦА Україна", підтверджується довідкою ТзОВ "ФЦА Україна" № 01/02 від 19 лютого 2014 року та дана обставина свідчить про реальне виконання таких робіт.

Колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції з врахуванням вимог діючого законодавства прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та повністю доведеними в судовому засіданні, а тому підставно задовільним позов.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висовків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі № 807/4532/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

Головуючий: В.М. Каралюс

Судді : В.С.Затолочний

З.М.Матківська

Повний текст ухвали виготовлений 02.12.2014 року.