Постанова № 41801284, 24.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року (09 год. 45 хв.) Справа № 808/7465/14 Провадження № ДО/808/761/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, м. Краматорськ Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія», м. Краматорськ Донецької області

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач або ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія» (далі - відповідач або ТОВ «Краматорська транспортна компанія»), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія» у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом в сумі 69 665,04 грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 34 226,28 грн. та з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 35 438,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг на загальну суму 69 665,04 грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 34 226,28 грн. та з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 35 438,76 грн., який виник в результаті несплати в повному обсязі узгоджених грошових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у поданих до ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області податкових деклараціях з податку на додану вартість від 20.06.2014 № 9035458788, від 17.07.2014 № 9040994478, від 18.08.2014 № 9047624822 та з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 18.02.2014 № 9007742494. Крім того, відповідачу були донараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість, згідно прийнятого контролюючим органом рішення від 28.02.2014 № 7/05-15-25 про розстрочення грошових зобов'язань (по термінам сплати 15.07.2014, 15.08.2014) та пеня на загальну суму 93,57 грн. Зазначає, що позивачем вживались, визначені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з ТОВ «Краматорська транспортна компанія» податкового боргу. Однак, вручена відповідачу податкова вимога від 05.06.2014 № 1341-25, залишилась без виконання. Враховуючи, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/7465/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.11.2014.

В судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

24.11.2014 від позивача до суду супровідним листом (вх. № 47931) надійшли додаткові докази по справі та заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області в порядку письмового провадження.

Представником відповідача 24.11.2014 через канцелярію суду подано заяву (вх. 48048) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.11.2014 № 19601925, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія» (код ЄДРПОУ 14328081) зареєстроване як юридична особа 26.12.2001, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - 1 270 120 0000 000343.

Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області з 30.12.1994 за № 241-К, про що свідчить надана позивачем копія довідки від 12.08.2014 № 1405151400185 про взяття на облік платника податків.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Краматорська транспортна компанія» були подані до ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області податкові декларації з податку на додану вартість за наступні періоди:

- податкова декларація від 20.06.2014 за травень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 16 784,00 грн.;

- податкова декларація від 17.07.2014 за червень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 15 574,00 грн.;

- податкова декларація від 18.08.2014 за липень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 700,00 грн.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань згідно поданих до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість від 20.06.2014, 17.07.2014 та 18.08.2014 не була сплачена відповідачем в повному обсязі у визначені законодавством строки (по терміну сплати 30.06.2014, 30.07.2014, 30.08.2014 відповідно), то вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, згідно п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу (п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою ТОВ «Краматорська транспортна компанія» та на підставі ст. 100 Податкового кодексу України, 28.03.2014 першим заступником начальника ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області Сергієнко Л.В. прийнято рішення № 7/05-15-25 про розстрочення грошових зобов'язань, яке отримано уповноваженою особою відповідача, про що у рішенні міститься відповідна відмітка.

Даним рішенням відповідачу було розстрочено під проценти сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9 151,40 грн. строком з 30.03.2014 по 15.12.2014.

У зв'язку з несплатою відповідачем, у визначені вищевказаним рішенням терміни, чергової частки розстроченої суми, за ТОВ «Краматорська транспортна компанія» рахується заборгованість зі сплати розстрочених грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 2 033,64 грн. (по термінам сплати 15.07.2014, 15.08.2014).

Крім того, судом з'ясовано, що відповідачу було донараховано проценти за користування розстроченням в сумі 63,23 грн. та за період з 01.07.2014 по 12.08.2014 пеню на загальну суму 30,34 грн., які також залишаються несплаченими відповідачем до бюджету.

Отже, з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості, податковий борг ТОВ «Краматорська транспортна компанія» з податку на додану вартість становить 34 226,28 грн., з яких недоїмка складає 34 132,71 грн. та пеня в розмірі 93,57 грн.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Як передбачено ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З матеріалів справи судом з'ясовано, що ТОВ «Краматорська транспортна компанія» подано до ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 18.02.2014 за 2014 рік, згідно якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2014 рік в сумі 113 424,58 грн. Розмір щомісячних платежів орендної плати за період з січня 2014 року по листопад 2014 року (включно) становить 9 452,05 грн. та за грудень 2014 року - 9 452,03 грн.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У передбачений законом термін відповідачем не сплачено в повному обсязі задекларовану суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з квітня 2014 року по липень 2014 року (термін сплати 30.05.2014, 30.06.2014, 30.07.2014, 30.08.2014 відповідно), тому вона набула статусу податкового боргу.

З урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості, податковий борг ТОВ «Краматорська транспортна компанія» з орендної плати за землю з юридичних осіб становить 35 438,76 грн.

Таким чином, підсумовуючи вищенаведені, встановлені судом, обставини, за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 34 226,28 грн. та з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 35 438,76 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

З матеріалів справи судом встановлено, що 05.06.2014 позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 1341-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 7 082,61 грн., яка отримана уповноваженою особою ТОВ «Краматорська транспортна компанія» 16.06.2014, про що свідчить особистий підпис даної особи на корінці податкової вимоги.

На даний час податкова вимога форми «Ю» від 05.06.2014 № 1341-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка обліковується за відповідачем, залишається не погашеною до бюджету, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про заборгованість та картками особових рахунків платника податків за спірний період.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як встановлено судом, всупереч вимогам чинного законодавства, заборгованість відповідача в сумі 69 665,04 грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 34 226,28 грн. та з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 35 438,76 грн., залишається не погашеною до бюджету, що підтверджується наданими позивачем довідкою про заборгованість ТОВ «Краматорська транспортна компанія» станом на 20.11.2014 та картками особових рахунків платника податків.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Як зазначалося вище, відповідачем позовні вимоги визнані у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість прийняття визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси, а сума боргу доведена матеріалами справи.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищезазначені обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 112, 122, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська транспортна компанія» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6Ж, код ЄДРПОУ 14328081), у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти за податковим боргом на загальну суму 69 665,04 грн., в тому числі на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37944338, р/р 31112029700059, код платежу 14010100, банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 34 226,28 (тридцять чотири тисячі двісті двадцять шість гривень 28 коп.) грн. та на користь Місцевого бюджету (код ЄДРПОУ 37944338, р/ 33219812700059, код платежу 13050200, банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016) податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 35 438,76 (тридцять п'ять тисяч чотириста тридцять вісім гривень 76 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко