Ухвала суду № 41801248, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4750/14 Головуючий у 1-й інстанції:Головань О.В. Суддя-доповідач:Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі Філії «УкрНДІгаз» ПАТ «Укргазвидобування» про стягнення заборгованості в сумі 371 113, 98 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на момент розгляду справи у суді за відповідачем обліковується борг з невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій за вказаний період у розмірі 371 113, 98 грн., що в свою чергу стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про примусове стягнення заборгованості.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що чинне законодавство не передбачає фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, відокремленими підрозділами цього підприємства.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та постановою Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004 року з 01.04.2004 року змінено порядок фінансування різниці між сумою пенсій, призначених науковим працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (далі по тексту - Порядок №372).

Пунктом 9 вказаного Порядку передбачено, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що розрахунки витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих закладів III - IV рівнів акредитації визначається управлінням пенсійного фонду один раз на рік або у разі призначення особі пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та такий розрахунок надсилається такому суб'єкту - платнику, який проводить перерахування відповідних сум щомісяця відповідному органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням.

Отже, відповідач не є уповноваженим органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням позивача, а тому у підприємства не може виникнути перед відповідачем, який знаходиться не за місцезнаходження позивача, заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова - без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В. В.