Постанова № 41801194, 04.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2014 рокусправа № 2а/0470/8435/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Кругового О.О. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Металургійного підприємства «Дніпродзержинський сталеливарний завод» Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. у справі №2а/0470/8435/11за позовом:Металургійне підприємство «Дніпродзержинський сталеливарний завод» Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш»до: про:Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

23.06.2011р. Металургійне підприємство «Дніпродзержинський сталеливарний завод» Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш» (далі - МП «Дніпродзержинський сталеливарний завод» ДП ПАТ «Дніпровагонмаш») за допомогою засобів поштового зв'язку звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, судом першої інстанції адміністративний позов зареєстровано 12.07.2011р. / а.с. 2-10, 105 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2011р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/8435/11 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. у справі №2а/0470/8435/11 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську, правонаступником- Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби / а.с. 220 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем позапланової невиїзної документальної перевірки з питання правомірності включення до складу податкового кредиту у серпні, вересні 2010р. сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) по взаємовідносинах з ТОВ «Алабама» та ТОВ «Укрторг-Метал» податковим органом було зроблено висновок про не підтвердження господарських відносин між позивачем та контрагентами - ТОВ «Алабама», ТОВ «Укрторг-Метал», господарські договори укладені між позивачем та зазначеними контрагентами суперечать вимогам ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215,216,228 ЦК України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, що призвело до порушення вимог п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п. 7.2.4 п. 7.2.. п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок про безпідставне завищення податкового кредиту за серпень, вересень 2010р. по господарським операціям з ТОВ «Алабама», ТОВ «Укрторг-Метал» і як наслідок про необхідність зменшення суми бюджетного відшкодування , яка задекларована в декларації з ПДВ за серпень 2010р. на суму 27334 грн., збільшення суми ПДВ за вересень 2010р. на суму 27624 грн., що було відображено у акті перевірки №1251/57/23-4/19309317 від 11.03.2011р., та за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) 24.03.2011р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000752301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 8 міс. 2010р. на суму 27334 грн., позивач не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими за результатами перевірки рішеннями, але за результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення-рішення №0000752301 від 24.03.2011р. було залишено без змін та відповідачем 07.06.2011р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001462301 від 07.06.2011р. , яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на загальну суму 34533 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що контрагенти позивача - ТОВ «Алабама» та ТОВ «Укрторг-Метал», на момент укладення господарських договорів та виконання сторонами за договорами своїх зобов'язань були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, придбані позивачем товари та послуги у цих контрагентів були використані ним у подальшому у власній господарській діяльності, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобов'язань за договорами, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та було визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит, тому просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0000752301 від 24.03.2011р. та №0001462301 від 07.06.2011р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. у справі №2а/0470/8435/11 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. (суддя Потолова Г.В.) / а.с. 221-225 том 1/.

Позивач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 2-9 том 2/, у якій з урахуванням доповнень до апеляційної скарги / а.с. 79-83 том 2/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 03.04.2012р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем у справі позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 58-60 том 2/ заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 03.04.2012р. у даній справі залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014р. у справі №2а/0470/8435/11 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача - Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником - Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області / а.с. 61-62 том 2/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу позивача задовольнити, постанову суду першої інстанції від 03.04.2012р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях відповідача на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. постанову суду першої інстанції від 03.04.2012р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з наступних підстав.

Позивача у справі зареєстровано як юридичну особу 20.10.1995р. виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради, код за ЄДРПОУ 19309317, підприємство. Як платник податків, у тому числі ПДВ, перебуває на податковому обліку у відповідача у справі, одним з основних видів господарської діяльності позивача є лиття сталі, виробництва чавуну, сталі та феросплавів, лиття чавуну, лиття кольорових металів. /а.с. 98-102,123-126 том 1/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 17.02.2011р. по 02.03.2011р. було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питання правомірності включення до складу податкового кредиту у серпні, вересні 2010р. сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Алабама» та ТОВ «Укрторг-Метал», за результатами якої було складено акт №1251/57/23-4/19309317 від 11.03.2011р. (далі - акт перевірки) / а.с. 11-24 том 1/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 11-24 том 1/ податковим органом було зроблено висновок про не підтвердження господарських відносин між позивачем та контрагентами - ТОВ «Алабама», ТОВ «Укрторг-Метал», господарські договори укладені між позивачем та зазначеними контрагентами є суперечать вимогам ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215,216,228 ЦК України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, що призвело до порушення вимог п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п. 7.2.4 п. 7.2.. п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок про безпідставне завищення податкового кредиту за серпень, вересень 2010р. по господарським операціям з ТОВ «Алабама», ТОВ «Укрторг-Метал» і як наслідок про необхідність зменшення суми бюджетного відшкодування , яка задекларована в декларації з ПДВ за серпень 2010р. на суму 27334 грн., збільшення суми ПДВ за вересень 2010р. на суму 27624 грн..

При цьому необхідно зазначити, що з акту перевірки №1251/57/23-4/19309317 від 11.03.2011р. вбачається, що вищезазначені висновки за результатами перевірки позивача, відповідачем у справі зроблено на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки TOB «Алабама» №49/23-3/36959888 від 21.01.2011р., який складено ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська / а.с. 142-157 том 1/, акту про результати невиїзної документальної перевірки TOB «Укрторг-Метал» №178/23-307/33383718 від 20.01.2011р., який складено ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська / а.с. 158-192 том 1/, а також з урахуванням відомостей, які містяться у комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах податкових органів АС Аудит, АІС Реєстр платників податків, АРМ «БЕСТ-ЗВІТ», АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», з огляду на які податковим органом, відповідачем у справі, зроблено висновок операції з поставки по ланцюгу постачання до позивача у даній справі не містять у собі розумних економічних та інших причин (ділової мети), не спричиняють реального настання правових наслідків, які обумовлені ними, порушують положення ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

За результатами перевірки, на підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем у справі 24.03.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000752301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 27334 грн. /а.с. 27 том 1/ та № 0000742301, яким збільшено розмір податкового зобов'язання з ПДВ на 41436 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 27624 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи)- 13812 грн. / а.с. 28 том 1/.

Позивач у справі не погодившись з вищезазначеними рішеннями, оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження / а.с. 30-33 том 1/, рішенням ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду скарг за вих. №16519/10/25-008 від 01.05.2011р. /а.с. 34-39 том 1/:

- залишено без змін податкове повідомлення - рішення №0000752301 від 24.03.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 27334грн., а скарга позивача залишена без задоволення;

- скасовано податкове повідомлення - рішення №0000742301 від 24.03.2011р. в частині штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6906грн.. та задоволено скаргу позивача в цій частині, в іншій частині залишено вказане податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами розгляду скарг позивача та відповідно до рішення ДПА у Дніпропетровській області №16519/10/25-008 від 01.05.2011р. відповідачем у справі 07.06.2011 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001462301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ, у загальному розмірі 34533 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 27624грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи)- 6906грн../ а.с. 29 том 1/

Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивачем (покупець) у справі протягом перевіряємого періоду, а саме 10.02.2010р. було укладено договір поставки брухту стального №50-сн з ТОВ «Укрторг-Метал» (постачальник) / а.с. 55-57 том 1/, та 12.08.2010р. позивачем (покупець) було укладено договір поставки брухту стального №169-сн з ТОВ «Алабама» (продавець) / а.с. 86-88 том 1/, контрагенти позивача за цими договорами під час укладення договорів з позивачем, та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичних осіб та зареєстровані платниками ПДВ, сторонами за договорами свої зобов'язання виконано у повному обсязі - постачальниками (ТОВ «Алабама», ТОВ «Укрторг-Метал») поставлено визначений умовами договорів товар, а покупцем - позивачем у справі, сплачена вартість поставлено постачальниками товару, який у свою чергу у подальшому використано позивачем у власній господарській діяльності, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу усі первинні документи за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами, та подальше використання отриманих позивачем за цими договорами товарів та послуг у власній господарській діяльності, і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов'язання та податковий кредит, копії цих документів також були надані позивачем суду під час розгляду даної справи, ним досліджені у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів даної адміністративної справи / а.с. 58-85,89-97,41-49 том 1, а.с. 84-99 том 2/.

Отже вищенаведені обставини дають можливість зробити висновок про те, що господарські договори, які були укладені між позивачем (покупець) та його контрагентами постачальниками - ТОВ «Алабама», ТОВ «Укрторг-Метал», щодо постачання брухту стального, були виконані сторонами реально, отриманий від вищезазначених контрагентів товар було використано позивачем в оподатковуваних операціях в межах його господарської діяльності, як платника податку, а саме лиття сталі, яке є одним з основних видів господарської діяльності підприємства.

Щодо визнання податковим органом правочинів позивача з ТОВ «Алабама» та ТОВ «Укрторг-Метал» протягом перевіряємого періоду фіктивними та нікчемними, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов'язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов'язують недійсність господарського зобов'язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, і відповідачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи в порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду будь-яких належних письмових доказів - судових рішень щодо визнання недійсними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його контрагентом, як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства - Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податко на додану варість», дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов'язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару і не може бути підставою для позбавлення платника податку (покупця товару) на відшкодування податку на додану вартість, у разі якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі визначені чинним законодавством документи на підтвердження розміру податкового кредиту.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п. 7.2.4 п. 7.2.. п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які регулюють спірні правовідносини з урахуванням дати їх виникнення ё колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для визначення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманого від його контрагентів - ТОВ «Алабама» та ТОВ «Укрторг-Метал», товару, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів щодо фактичного здійснення господарських операцій та подальшого використання позивачем цього товару у власній господарській діяльності , які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагентів, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ не відповідають вимогам податкового законодавства , які регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення, а тому судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи і зібраним у справі доказам, та постановлено у даній справі рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України, є підставою для скасування такого судового рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача, задовольнити, постанову суду першої інстанції від 03.04.2012р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів, оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи, у їх сукупності, приходить до висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, а тому адміністративний позов необхідно задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0000752301 від 24.03.2011р. та №0001462301 від 07.06.2011р..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. у справі №2а/0470/8435/11 - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську №0000752301 від 24.03.2011р. та №0001462301 від 07.06.2011р.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 02.12.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: В.Є. Чередниченко