Ухвала суду № 41801156, 29.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2014 рокусправа № 808/9259/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, третя особа: Запорізька міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18 листопада 2013 року за № 0000102910 та № 0000122910, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.11.2013 року № 0000102910 та від 18.11.2013 року № 0000122910.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях та суперечать вимогам чинного законодавства. Вказував, що висновки контролюючого орану про безоплатну послугу по кредитному договору є безпідставними, тому як кредитний договір не може бути безвідсотковим у силу закону, позивач сплачував банку відсотки до моменту виникнення домовленостей про відстрочення сплати відсотків. Дані відсотки будуть сплачені пізніше, що спростовує висновки податкової по наданню послуги безоплатно. Крім того, кредитний договір укладено під відкладальною умовою, що надає право банку стягнути проценти за рахунок заставного майна. Також вказував, що правомірно здійснював амортизаційні нарахування на майно, що було інвестовано засновником, як внесок до статутного капіталу, відсутність відомостей у статуті про інвестоване майно не позбавляє товариства права власності на зазначено майно. Зазначав про неправомірне нарахування податкових зобов'язань з оренди землі, тому як земельні ділянки не були у користуванні ТОВ "ЗЗКС" та вказував, що податкова не може змінювати умови договору оренди землі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у

місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів:

- № 0000102910 від 18 листопада 2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 408 553,00 грн.;

- № 0000122910 від 18 листопада 2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 1 833 278,43 грн.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що вважає висновки акту перевірки правомірними, а доводи позивача необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Представники відповідача та третьої особи зазначали, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За наслідками перевірки складено акт від 04 листопада 2013 року № 204/29-10/31549003, яким зафіксовано порушення пп. 14.1.27, пп. 14.1.56, пп. 14.1.81, пп. 14.1.228, пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.16 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8, пп. 138.10.2, пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п. 146.8 ст. 146 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 605 702,00 грн., порушення п. 70.16 ст. 70 пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України, що призвело до подання податкової звітності за ф. № 1 ДФ за ІІ - ІІІ квартали 2012 року не у повному обсязі, з недостовірними відомостями, а також до несвоєчасного надання інформації про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, порушення пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, в результаті чого занижено орендну плату за землі державної та комунальної власності на суму 1 466 622,74 грн.

На підставі акту перевірки від 04 листопада 2013 року № 204/29-10/31549003 СДПІ винесено, податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року № 0000102910, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 408 553,00 грн., в тому числі за основним платежем 1 605 702,00 грн. та штрафними санкціями 802 851,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року № 0000122910, яким визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 1 833 278,43 грн., в тому числі за основним платежем 1 466 622,74 грн. та штрафними санкціями 366 655,69 грн.

Не погодившись з актом перевірки та спірними податковими повідомленнями - рішеннями: від 18 листопада 2013 року № 0000102910, від 18 листопада 2013 року № 0000122910 позивач звернувся з даним позовом до суду.

В акті перевірки встановлено порушення пп. 14.1.56, пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.16 ст. 137 ПК України, внаслідок чого ТОВ "ЗЗКС" занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму інших доходів, а саме, нарахованих банком відсотків за кредитом, які ТОВ "ЗЗКС" не сплачувались позикодавцю та не відображались на рахунках в бухгалтерському обліку, як заборгованість за несплаченими відсотками, за період з 01 жовтня 2011року по 31 грудня 2012 року на загальну суму 5 990 485,00 грн., що призвело до заниження сплати податку на прибуток у розмірі 1 294 495,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції між ТОВ "ЗЗКС" (далі - Позичальник) та ЗАТ "ПУМБ" (далі - Банк) було укладено кредитний договір від 29 серпня 2008 року № 7.6-50 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Банк зобов'язується надати Позичальнику мультивалютний кредит у розмірі, еквівалентному 8 500 000,00 доларів США (ліміт кредиту), а позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

Пункт 3.1 Договору, цей Договір укладено під відкладальною умовою. Обов'язок Банку надати Кредит Позичальнику виникає виключно з моменту настання всіх нижче наведених умов, а також всіх умов, необхідних для прийняття Банком розрахункового документу:

3.1.4 Укладення між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА" Угоди про забезпечення - договору іпотеки нерухомого майна.

3.1.5 Укладення між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА" Угоди про забезпечення - договору поруки, в забезпечення виконання Боргових зобов'язань за цим Договором.

3.1.6 Накладення заборони на відчуження нерухомого, заставленого для забезпечення виконання Боргових зобов'язань за цим Договором, а також реєстрація обтяжень нерухомого майна іпотекою, заставленого для забезпечення виконання Боргових зобов'язань за цим Договором, у відповідному державному реєстрі (державному реєстрі прав на нерухоме майно/Державному реєстрі іпотек) відповідно до чинного законодавства.

Пункт 6.1 Договору, Позичальник зобов'язаний повернути Кредит в розмірі еквівалентному 8 500 000,00 доларів США не пізніше 27 серпня 2010 року.

Пункт 7.1 Договору, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених нижче.

Пункт 7.2.9 Договору, проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом.

Пункт 9.1 Договору, всі платежі на користь Банку за цим Договором повинні виконуватись Позичальником в наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування Кредитом і комісії (якщо прострочення буде мати місце); 2) строкові проценти за користування Кредитом і комісії; 3) пеня за несплату в строк процентів та комісій (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце); 4) прострочена сума Кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 5) пеня за непогашення в строк Кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 6) строкова сума Кредиту.

Пункт 14.5 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього Договору в повному обсязі.

На виконання умов договору ЗАТ "ПУМБ" було надано позивачу кредит у розмірі 8 500 000,00 доларів США. ТОВ "ЗЗКС" отримало кредит та зобов'язувалось повернути його у строк до 27 серпня 2010 року.

Як пояснив представник позивача ТОВ "ЗЗКС" не мала можливості своєчасно виконати взяті по договору обов'язки, у зв'язку зі світовою фінансовою кризою та нестабільним фінансовим становищем.

Відповідно до мирової угоди № 2/1 від 11 квітня 2011 року ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" солідарно з ТОВ "Константа" визнають прострочену заборгованість перед ПАТ "ПУМБ" зі сплати відсотків за користування кредитом згідно з Кредитним договором № 7.6-50 від 29 серпня 2008 року у сумі 538 449,25 дол. США.

ПАТ "ПУМБ" за умови погашення ТОВ "ЗЗКС" прострочено заборгованості з повернення основної суми кредиту відповідно до наступного графіку:

- до 31 грудня 2011 року - суму 3 500 000,00 дол. США

- до 31 грудня 2012 року - суму 2 000 000,00 дол. США

- до 31 грудня 2013 року - суму 1 971 672,01 дол. США

зобов'язується до 31.12.2013 року не стягувати з ТОВ "ЗЗКС" прострочену заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 11.02.2009 року по 16.09.2009 року в сумі 538 449,25 доларів США, не вчиняти будь - яких дій, спрямованих на примусове стягнення відсотків з ТОВ "ЗЗКС" та не передавати право вимоги до ТОВ "ЗЗКС" щодо погашення відсотків третім особам.

Відповідно до мирової угоди від 11 квітня 2011 року ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" визнає перед ПАТ "ПУМБ" прострочену заборгованість зі сплати кредиту отриманого згідно з Кредитного договору № 7.6-50 від 29 серпня 2008 року в сумі 7 471 672,01 дол. США та зобов'язується сплатити її у наступному порядку:

- до 31 грудня 2011 року - суму 3 500 000,00 дол. США

- до 31 грудня 2012 року - суму 2 000 000,00 дол. США

- до 31 грудня 2013 року - суму 1 971 672,01 дол. США

ПАТ "ПУМБ" зобов'язується до закінчення терміну погашення основного боргу передбаченого п. 4 заяви цієї Мирової угоди, а саме до 31 грудня 2013 року не стягувати з Позивача відсотки за користування кредитом за період з 17 вересня 2009 року по 20 жовтня 2010 року в сумі 1 220 626,75 грн. та не вчиняти будь-яких дій спрямованих на примусове стягнення відсотків та не передавати право вимоги погашення відсотків третім особам.

Таким чином, сторони Договору домовились, що відсотки за користування кредитом ТОВ "ЗЗКС" буде сплачувати ПАТ "ПУМБ" після 31 грудня 2013 року.

Зазначені мирові угоди укладено сторонами в рамках судового процесу, та містять положення щодо затвердження мирових угод судом.

Суд першої інстанції вірно не прийняв посилання відповідача щодо недійсності мирових угод, у зв'язку з не затвердженням їх судом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідні для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

Актом перевірки встановлено, що ТОВ "ЗЗКС" та ПАТ "ПУМБ" дотримувались умови мирових угод. ТОВ "ЗЗКС" в строки передбачені мировими угодами сплачувало суму основного боргу за кредитом. ПАТ "ПУМБ" не стягував з ТОВ "ЗЗКС" відсотки за користування кредитом.

В той же час, відсотки за весь час користування кредитом нараховуються ПАТ "ПУМБ", і за умовами мирових угод будуть сплачуватись після 31 грудня 2013 року.

Це підтверджується листом Відділення ПАТ "ПУМБ" "Регіонального центру у м. Запоріжжі" від 16 жовтня 2013 року № ZAP - 54/112, в якому зазначено, що ПАТ "ПУМБ" було нараховано ТОВ "ЗЗКС" за кредитним договором суму відсотків за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року у розмірі 749 907,09 доларів США.

Відповідно до пп. 14.1.13 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до пп. 14.1.267 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Відповідно до пп. 14.1.258 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансовий кредит - кошти, що надаються банком - резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються: а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; б) платіж за використання коштів, залучених у депозит; в) платіж за придбання товарів у розстрочку; г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу); ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Судом першої інстанції встановлено, що умовами договору передбачено плату за користування кредиту у вигляді процентів, які нараховуються фінансовою установою.

Відповідачем ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів прощення несплачених процентів чи відміни положень кредитного договору, які передбачають сплату процентів.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ "ПУМБ" нараховуються у повному обсязі проценти за кредитним договором з ТОВ "ЗЗКС".

Несвоєчасна сплата процентів за кредитним договором не вказує на надання безоплатної послуги кредитування, а вказує лише на часткове не виконання договірних відносин.

Суд першої інстанції вірно не прийняв посилання позивача про не нарахування відповідачем у ході перевірки витрат по несплаченим процентам за кредитним договором з ПАТ "ПУМБ", тому як відповідно до положень Податкового кодексу України визначення витрат є правом платника податків, яким він може скористатись самостійно шляхом відображення витрати у податковій декларації.

Таким чином, в разі сплати чи нарахування відсотків за кредитним договором позивач може визначити собі суму нарахованих чи сплачених витрат.

Відповідно до пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно до п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Крім того, суд першої інстанції прийняв до уваги, що надані кредитні кошти забезпечені заставою відповідно до договору іпотеки нерухомого майна.

Між ПАТ "ПУМБ" то ТОВ "Константа" було укладено угоду про забезпечення - договір іпотеки нерухомого майна.

Таким чином, в разі невиконання ТОВ "ЗЗКС" своїх зобов'язань по сплаті процентів за кредитним договором, у ПАТ "ПУМБ" є можливість звернути стягнення на заставне майно, майнового поручителя ТОВ "Константа", що також спростовує висновки податкової про безоплатне надання послуги банківською установою.

Актом перевірки встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму амортизації основних засобів (обладнання), які на початок перевірки 01 жовтня 2011 року та до 31 грудня 2012 року на є інвестицією до статутного фонду ТОВ "ЗЗКС" (не є придбаним майном), на загальну суму 1 440 144,00 грн.

Відповідно до протоколів загальних зборів ТОВ "ЗЗКС" від 08.05.2008 року № 8, від 16.07.2008 року № 16, від 09.09.2008 року № 20, від 21.10.2008 року № 25, від 20.11.2008 року № 26, від 04.06.2009 року № 11, від 03.08.2009 року № 14, загальні збори Товариства вирішили, у зв'язку з економічною доцільністю збільшити статутний (складений) капітал Товариства, за рахунок внесення Компанією "Gonfilia Trading Limited" до статутного (складеного) капіталу Товариства майна: технологічного обладнання для виробництва кабеля - Екструдерн NMC 45-24D для лінії EEL60 вартістю 131 155,00 доларів США, лінії безперервного горизонтального розливання мідних сплавів (латуні і бронз) вартістю 445 576,50 доларів США, лінія ізолювання EEL20 та вертикальний стрічко обмотник з двома колонами і двома концентричними стрічкообмоточними голівками (по одній в кожній колоні) вартістю 4 826 747,48 грн., лінія SZ-скручування, заповнення та накладання оболонки EEL70 вартістю 8 934 487,50 грн., динамічний здвоєний намотувальник для котушок моделі ТЕ/80-DM для приєднання до лінії грубого волочіння SAMP з устаткуванням синхронізації із здвоєним намотувальником моделі SP1/S7-32 вартістю 1 703 770,65 грн., транспортний засіб Lexus RX350 вартістю 501 979,19 грн., транспортний засіб Bentley Continental Flying Spur 3W245A54 вартістю 1 523 898,26 грн.

Державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської ради Запорізької області було внесено зміни до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" від 13.05.2008 року за № 11031050014002422 та внесено до статутного (складеного) капіталу товариства Екструдерн NMC 45-24D для лінії EEL60 вартістю 131 155,00 доларів США.

Державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської ради Запорізької області було зареєстровано статут товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" у нових редакціях та внесено до статутного (складеного) капіталу Товариства майна лінії безперервного горизонтального розливання мідних сплавів (латуні і бронз) вартістю 445 576,50 доларів США, лінія ізолювання EEL20 та вертикальний стрічко обмотник з двома колонами і двома концентричними стрічкообмоточними голівками (по одній в кожній колоні) вартістю 4 826 747,48 грн., лінія SZ-скручування, заповнення та накладання оболонки EEL70 вартістю 8 934 487,50 грн., динамічний здвоєний намотувальник для котушок моделі ТЕ/80-DM для приєднання до лінії грубого волочіння SAMP з устаткуванням синхронізації із здвоєним намотувальником моделі SP1/S7-32 вартістю 1 703 770,65 грн., транспортний засіб Lexus RX350 вартістю 501 979,19 грн., транспортний засіб Bentley Continental Flying Spur 3W245A54 вартістю 1 523 898,26 грн.

Відповідно до інформаційних повідомлень про внесення іноземних інвестицій компанія "Gonfilia Trading Limited" було проінформовано про здійснення іноземних інвестицій. На інформаційному повідомленні містяться відмітки про фактичне здійснення інвестиції затверджена підписом та печаткою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі.

Управлінням зовнішньоекономічних зносин та зовнішньоекономічної діяльності Запорізької обласної держаної адміністрації зареєстровано іноземні інвестиції.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 року № 1576-XII товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі статті 13 Закону України "Про господарські товариства" вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про господарські товариства" товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу.

В акті перевірки зазначено, перевіркою встановлено, що з 01.10.2011 року по 04 вересня 2012 року на балансі ТОВ "ЗЗКС" по рахунку бухгалтерського обліку 104 "Машини та обладнання" і 105 "Транспортні засоби" враховуються основні засоби (обладнання і легкові автомобілі) балансовою вартістю 20 309 850,65 грн., які не є придбаними товариством або інвестованими компанією "Gonfilia Trading Limited".

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи спростовані такі доводи. Так, судом першої інстанції встановлено, що майно балансовою вартістю 20 309 850,65 грн. було інвестовано засновником компанією "Gonfilia Trading Limited" як внесок до статутного капіталу ТОВ "ЗЗКС".

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ "ЗЗКС" набуло право власності на майно передане як внесок до статутного капіталу товариства, а саме: лінії безперервного горизонтального розливання мідних сплавів (латуні і бронз) вартістю 445 576,50 доларів США, лінія ізолювання EEL20 та вертикальний стрічко обмотник з двома колонами і двома концентричними стрічкообмоточними голівками (по одній в кожній колоні) вартістю 4 826 747,48 грн., лінія SZ-скручування, заповнення та накладання оболонки EEL70 вартістю 8 934 487,50 грн., динамічний здвоєний намотувальник для котушок моделі ТЕ/80-DM для приєднання до лінії грубого волочіння SAMP з устаткуванням синхронізації із здвоєним намотувальником моделі SP1/S7-32 вартістю 1 703 770,65 грн., транспортний засіб Lexus RX350 вартістю 501 979,19 грн., транспортний засіб Bentley Continental Flying Spur 3W245A54 вартістю 1 523 898,26 грн.

ТОВ "ЗЗКС" не припинялось право власності на зазначене майно. Відповідачем не надано доказів припинення права власності у ТОВ "ЗЗКС" на інвестоване майно.

Відповідач виходив з того, що на початок перевірки у статуті ТОВ "ЗЗКС" інвестоване майно не значилось у якості інвестицій.

На час розгляду справи судом першої інстанції представником позивача надано пояснення та докази, що 01.11.2010 року між компанією "Gonfilia Trading Limited" та ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗЗКС", згідно умов якого ТОВ "ЗЗКС" придбав у компанії "Gonfilia Trading Limited" частку статутного капіталу ТОВ "ЗЗКС" у розмірі 99,0684 % статутного (складеного) капіталу ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів".

Відповідно до статті 51 Закону № 1576 установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Відповідно до статті 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

ТОВ "ЗЗКС" зареєструвало статут у новій двадцять першій редакції, в якому зменшено частку компанії "Gonfilia Trading Limited" у розмірі 99,0684 % статутного (складеного) капіталу ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів".

Суд першої інстанції вірно погодився з доводами позивача, що продаж часток учасників товариства не впливають на майнові права товариства.

Відповідно до статті 167 Господарський кодекс України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 139 Господарський кодекс України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

З огляду на це, компанією "Gonfilia Trading Limited" було відчужено корпоративні права на ТОВ "ЗЗКС".

При цьому, майно ТОВ "ЗЗКС" інвестоване компанією "Gonfilia Trading Limited" залишилось у власності позивача.

Як встановлено перевіркою з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року на балансі ТОВ "ЗЗКС" по рахунку бухгалтерського обліку 104 "Машини та обладнання" і 105 "Транспортні засоби" враховуються основні засоби (обладнання і легкові автомобілі) балансовою вартістю 20 309 850,65 грн.

Відповідно до пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Згідно з п. 146.2 Податкового кодексу України амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Пунктом 146.8 статті 146 Податкового кодексу України передбачено, первісною вартістю основних засобів, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище звичайної ціни.

Відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на, зокрема, прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

Таким чином, ТОВ "ЗЗКС" придбало майно у 2008 - 2009 роках в обмін на корпоративні права та здійснювало амортизацію первісної вартості цього майна та відповідно до норм ПК України відносило амортизаційні відрахування до складу витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 вересня 2012 року ТОВ "ЗЗКС" зареєстровано статут у двадцять дев'ятій редакції, номер запису 11031050047002422, за яким статутний капітал Товариства доповнено майновою інвестицією компанії "Gonfilia Trading Limited" на суму 20 309 850,65 грн.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17 липня 2012 року № 5009/2522/12, яким визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою діяльністю "Запорізький завод кольорових сплавів", про затвердження статуту ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів", оформлене протоколом № 29 від 19 листопада 2010 року, у новій (двадцять першій) редакції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10 серпня 2012 року № 5009/2937/12 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" подати на державну реєстрацію зміни до установчих документів товариства, прийняті рішенням загальних зборів (протокол № 6 від 28 липня 2012 року), щодо доповнення переліку майна, що внесене до статутного капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" майном, що внесене у 2008 - 2009 роках, а саме: лінії безперервного горизонтального розливання мідних сплавів (латуні і бронз) вартістю 445 576,50 доларів США, лінія ізолювання EEL20 та вертикальний стрічко обмотник з двома колонами і двома концентричними стрічкообмоточними голівками (по одній в кожній колоні) вартістю 4 826 747,48 грн., лінія SZ-скручування, заповнення та накладання оболонки EEL70 вартістю 8 934 487,50 грн., динамічний здвоєний намотувальник для котушок моделі ТЕ/80-DM для приєднання до лінії грубого волочіння SAMP з устаткуванням синхронізації із здвоєним намотувальником моделі SP1/S7-32 вартістю 1 703 770,65 грн., транспортний засіб Lexus RX350 вартістю 501 979,19 грн., транспортний засіб Bentley Continental Flying Spur 3W245A54 вартістю 1 523 898,26 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з того, що 01 липня 2010 року між компанією "Gonfilia Trading Limited" та ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЗЗКС", згідно умов якого ТОВ "ЗЗКС" придбав у компанії "Gonfilia Trading Limited" частку статутного капіталу ТОВ "ЗЗКС" у розмірі 99,0684% статутного (складеного) капіталу ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів".

04 листопада 2010 року між компанією "Gonfilia Trading Limited" та ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" від 01 листопада 2010 року.

Згідно додаткової угоди від 04 листопада 2010 року були внесені зміни до предмету договору купівлі - продажу частки, зазначено, що компанія "Gonfilia Trading Limited" продає частину належної їй частки, що внесена до статутного капіталу ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" у грошовому вигляді, а саме частину у розмірі 65 353 456,19 грн., що становить 75,58% статутного капіталу ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів".

Таким чином, компанія "Gonfilia Trading Limited" станом на 19.11.2010 року залишалася учасником ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" та власником частки у розмірі 20 309 850,65 грн., сформованої за рахунок внесення інвестиційного майна у 2008 - 2009 роках (виробничого обладнання та транспортних засобів).

Актом перевірки встановлено, що за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року ТОВ "ЗЗКС" задекларовано орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 1 139 260,86 грн. Перевірко встановлено заниження орендної плати за землю у сумі 1 466 622,74 грн.

ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" укладено з Запорізькою міською радою договори оренди земельних ділянок, що розташовані за адресами м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, м. Запоріжжя, вул. Новобудов 4б, м. Запоріжжя, вул. Сапожнікова, 5а, які зареєстровані у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 11 березня 2004 року за № 883, 13 жовтня 2003 року за № 551, та 29 квітня 2004 року за № 941, відповідно.

Відповідно до умов договорів оренди на земельних ділянках знаходяться будівлі та споруди, які є власністю орендаря.

Цільове використання земельних ділянок - розташування виробництва кольорових сплавів з лому та відходів кольорових металів, розташування каналізації насосної станції, розташування насосної станції другого підйому.

При переході права володіння і користування на будівлю або споруду, яка розташована на орендованій ділянці, договори підлягають розірванню або укладенню договору суборенди.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" було укладено з ТОВ "Терра-Форум" договори купівлі - продажу нерухомого майна, відповідно до яких було продано об'єкти нерухомості, для обслуговування яких було передано у оренду земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 4б, м. Запоріжжя, Сапожнікова, 5а.

ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" направило на ім'я міського голови м. Запоріжжя лист № 164 від 01.04.2010 про розірвання договору оренди № 941 від 29.04.2004, лист № 165 від 01.04.2010 про розірвання договору оренди № 551 від 13.10.2003 та лист № 164 від 01.04.2010 про розірвання договору оренди № 883 від 11.03.2004, у зв'язку з відчуженням нерухомого майна, яке знаходиться на орендованих земельних ділянках.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі - ЗК України), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Позивачем надано докази про сплату ТОВ "Терра-Форум" податку на землю за користування земельними ділянками, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 4б, м. Запоріжжя, Сапожнікова, 5а.

Згідно зі статтею 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем

Таким чином, з моменту укладення та реєстрації договорів купівлі - продажу нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 4б, м. Запоріжжя, Сапожнікова, 5а, у позивача повинно бути припинено право користування земельними ділянками та припинено договори оренди земельних ділянок, що є підставою для сплати оренди землі. Відповідно з моменту укладення та реєстрації договорів купівлі - продажу нерухомого майна позивач був позбавлений обов'язку декларувати та сплачувати орендну плату за землю.

Також колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно не прийняті до уваги доводи відповідача, щодо необхідності сплачувати орендну плату за землю понад встановлені договорами оренди розміри орендної плати.

Відповідно до умов договорів оренди за реєстрованих 11 березня 2004 року за № 883, 13 жовтня 2003 року за № 551, та 29 квітня 2004 року за № 941 зміна умов договорів можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

Положеннями договорів оренди не передбачене самостійне збільшення орендної плати Орендарем у зв'язку зі збільшенням нормативно - грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад;

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Таким чином, виключним правом на укладання договорів оренди землі, що є власністю територіальної громади м. Запоріжжя, внесення змін до договорів оренди та інші дії пов'язані з виконанням прав власності, належить Запорізькій міській раді.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 11 червня 2013 року по справі № 21-166а13 договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України погодилась з висновком Вищого адміністративного суду України про те, що хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом № 309-VІ є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак відповідного донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, висновки СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів щодо заниження орендної плати ТОВ "ЗЗКС" у сумі 1 466 622,74 грн. є неправомірними та не узгоджуються з нормами діючого законодавства.

У відповідності до частини 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення відповідачем, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання, згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог податкового законодавства України.

Відповідно до статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, третя особа: Запорізька міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18 листопада 2013 року за № 0000102910 та № 0000122910 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С. В. Чабаненко

Суддя: А. В. Шлай