Ухвала суду № 41801136, 22.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2014 рокусправа № 804/13432/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0005422205 від 27.09.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0005422205 від 27.09.2013 року Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 333 від 05.09.2013 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Рім-Буд", про що складено акт № 928/22-04/35042112від 13.09.2013 року "Про результати проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Рім-Буд"

(код ЄДРПОУ 35042112) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період березень, квітень 2012 р." (далі - Акт перевірки), згідно якого встановлено наступні порушення п. 1981, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України при визначенні податкового кредиту по операціям, які складені без мети настання реальних наслідків.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0005422205 від 27.09.2013 року з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 206 121,67 грн., за штрафними санкціями у розмірі 51 530,41 грн., всього разом 257 652,08 грн.

Відповідно до Договору оренди приміщення № 1 від 01.03.2012 р. позивач на умовах оренди в період з 01.03.2012 року по 01.03.2013 року користувався приміщенням за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 62, приміщення 17, загальною площею 190 м2.

01.03.2012 р. між ТОВ "Рім-Буд" (замовник) та ТОВ "Дейверс Інвест" (підрядник) було укладено договір субпідряду № 0550. Предметом даного договору був ремонт офісного приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 62, приміщення 17.

Також, 01.04.2012 р. між ТОВ "Рім-Буд" (замовник) та ТОВ "Будтехцентр" (підрядник) було укладено договір субпідряду № 250. Предметом даного договору був ремонт офісного приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 62, приміщення 17.

В Акті перевірки використано Акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дейверс Інвест" № 1731/22-517/37212057 від 26.10.2012 р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, Акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будтехцентр" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень-червень 2012 р. № 785/22-104/37997835 від 10.08.2012 р." Західної МДПІ м. Харкова, довідку ВПМ західної МДПІ м. Харкова № 366/07/07-006 від 27.07.2012 р. про відсутність ТОВ "Будтехцентр" за юридичною адресою.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 в акті, складеному за результатами документальної перевірки, факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства викладаються в актів чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Контролюючим органом не було проведено зустрічні звірки контрагентів позивача, про що складено відповідні акти про неможливість проведення зустрічних звірок. Висновки про нереальність господарських операцій зроблені відповідачем на підставі доказів за якими не були досліджені первинні документи, що є порушенням пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984.

Відтак використання в Акті перевірки актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача є протиправним як доказу нереальності господарських операцій між позивачем ТОВ "Дейверс Інвест" та ТОВ "Будтехцентр".

За цих же підстав, суд першої інстанції вірно визнав протиправним використання в Акті перевірки як доказу нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Будтехцентр" довідки ВПМ Західної МДПІ м. Харкова № 366/07/07-006 від 27.07.2012 р. про відсутність ТОВ "Будтехцентр" за юридичною адресою.

Відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду № 820/886/13-а від 21.02.2013 р. визнано протиправними дії Західної МДПІ м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Будтехцентр",за результатами якої складено Акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будтехцентр" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень-червень 2012 року № 785/22-104/37997835 від 10.08.2012 р.". Згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду № 820/886/13-а від 18.04.2013 року зазначена постанова суду першої інстанції залишена без змін та набрала законної сили.

Відповідно до п.п.14.1.181. п.14.1.ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України, 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Відповідно до 2.1. Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до 2.2. Положення № 88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

На підтвердження виконання договорів субпідряду з ТОВ "Дейверс Інвест" та ТОВ "Будтехцентр" позивачем під час проведення перевірки та під час судового розгляду були надані наступні документи: податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за березень, квітень 2012 р., журнал-ордер по рахунку 631 за 01.03.2012 р.-30.06.2012 р. та по рахунку 1522 за березень, квітень 2012 р., акти виконаних робіт (стор. 3, 14 Акту перевірки), довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт за квітень 2012 р., підсумкові відомості ресурсів, специфікації вартості виконаних робіт, виписки з банківського рахунку за травень 2012 р. та за червень 2012 р.

З огляду на викладене, дані документи мають силу первинних та підтверджують реальне здійснення господарських операцій, рух активів між позивачем та його контрагентами, правомірність формування позивачем показників податку на додану вартість та спростовують висновки Акту перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім-Буд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай