ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2014 року Справа № 876/6143/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Залізничого відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 17 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату до щорічної одноразової допомоги,-
в с т а н о в и в:
28 листопада 2013 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача - Залізничного відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати у відповідному розмірі разової щорічної грошової допомоги до 05 травня у 2012 році, стягнути з Залізничного відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на його користь 3467,00 грн. недорахованої суми разової щорічної допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня 2012 року, зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати щорічну до 5 травня разову грошову допомогу учасникам бойових дій у розмірі - 5 мінімальних пенсій за віком у відповідності із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 17 березня 2014 року позов задовольнити повністю. Визнано неправомірними дії Залізничного відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за 2012 рік разової грошової допомоги до 5 травня. Зобов'язано Відділ праці та соціального захисту населення Залізничного району міста Львова здійснити нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2012 року, виходячи з п'яти визначених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальних пенсій за віком в розмірі 3467 (три тисячі чотириста шістдесят сім) гривень.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції помилково не застосовано до спірних правовідносин приписи ст.ст.99,100 КАС України щодо застосування наслідків пропуску строку звернення до суду. Апелянт також звертає увагу на те. що виплата позивачу разової щорічної грошової допомоги до 05 травня у 2012 році здійснена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року №341 "Деякі питання виплати у 2012 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", а тому позовні вимоги є безпідставними. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позву відмовити.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Львівським обласним військовим комісаріатом 11 вересня 1997 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що разова грошова допомога до 05 травня учаснику бойових дій ОСОБА_1 повинна бути нарахована та виплачена в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачає, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсії за віком.
Абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в Законі України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Відповідним Законом мінімальна пенсія за віком з 01 січня 2012 року встановлена в розмірі 822,00 грн.
Разом тим, відповідачем у квітні 2012 року допомога до 05 травня була нарахована та виплачена позивачу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1381"Деякі питання виплати у 2012 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" у розмірі 675,00 грн., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.
Відповідно до довідки Залізничного відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 19 квітня 2012 року ОСОБА_1 виплачено щорічну допомогу до Дня Перемоги в розмірі 675,00 грн., шляхом перерахування вищезазначених коштів на Поштамт - ЦПЗ №1 (а.с.11).
Таким чином, про порушення свого права як учасника бойових дій на отримання разової грошової допомоги у належному розмірі позивач дізнався 19 квітня 2012 року.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з даним адміністративним позовом звернулася в суд лише 28 листопада 2013 року, тобто з пропущенням встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав позивачем не наведено.
Колегія суддів звертає увагу на відсутність підстав для визначення в судовому порядку конкретного розміру допомоги, оскільки такий повинен визначатися саме органами соціального захисту населення, а не судом.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що позов ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату до щорічної одноразової допомоги у 2012 році до 05 травня у розмірі 3467,00 грн. необхідно залишити без розгляду.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати позивачу спірну щорічну одноразову допомогу до 05 травня відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в подальшому, оскільки предметом судового захисту можуть бути невизнані, порушені або оспорювані права, свободи чи інтереси особи, а наявність факту порушення прав у майбутньому встановити неможливо, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Доводи апеляційної скарги є підставними та обґрунтованими і спростовують висновки суду першої інстанції.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Крім того, ухвалою від 17 липня 2014 року апелянту було встановлено строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги до моменту розгляду справи апеляційним судом, а тому такий необхідно стягнути при прийнятті судового рішення з Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Керуючись ст.ст. 94, 99, 100, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Залізничого відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задовольнити частково.
Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 17 березня 2014 року у спрві 462/9140/13-а скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної одноразової допомоги до 05 травня за 2012 рік у розмірі 3467,00 грн. залишити без розгляду.
В задоволенні позовних вимог про зобов'язання Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в подальшому нараховувати ОСОБА_1 щорічну до 05 травня разову грошову допомогу учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - відмовити.
Стягнути з Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 36 грн. 54 коп. за реквізитами: одержувач -Державний бюджет Галицького району м. Львова, код ЄДРПОУ - 38007573, рахунок - 31219206781004, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО банку - 825014, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги, код - 34668371.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик
Судове рішення № 41800756, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 462/9140/13а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: