Постанова № 41800646, 04.12.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р.Справа № 923/1116/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Ющенко О. П. (за довіреністю),

від відповідача - Козачук М.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод»

на рішення господарського суду Херсонської області від 28.08.2014р.

у справі №923/1116/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

до Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод»

про стягнення 2 309 942 Євро 21 Євро центів та 20 000,00 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 04.12.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014р. Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - Банк, позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» (далі - Суднобудівний завод, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №1-0041/12/38-KL від 17.12.2012р. в розмірі 2 309 942 Євро 21 Євро центів та 20 000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків та комісій по кредитному договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.08.2014р. позов Банку задоволено, стягнуто з Суднобудівного заводу 2 203 544 Євро 57 Євро центів боргу по кредиту, 84 469 Євро 20 Євро центів простроченої заборгованості по процентах, 19 005 Євро 57 Євро центів поточної заборгованості по процентах, 2 922 Євро 87 Євро центів пені за прострочення сплати процентів, 20 000,00 грн. боргу по комісії, а також стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що позивачем доведено належним чином виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та додаткових угод до нього, проте відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків.

Не погоджуючись з рішення господарського суду першої інстанції, Суднобудівний завод звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовної заяви Банку.

Скаржник вважає, рішення незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

02.12.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги з додатковими документами, дані доповнення були надані у зв'язку з тим, що господарський суд розглянув справу за відсутності представника Суднобудівного заводу, а отже останній не мав можливості надати суду першої інстанції докази, які обґрунтовують його заперечення проти позову.

В судовому засіданні 04.12.2014р. колегія суддів оглянула оригінали документів, які були надані в копіях в доповненнях до апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

До початку судового засідання 04.12.2014р. представником позивача до апеляційного суду було надано клопотання про зупинення розгляду даної справи на підставі ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

В судовому засіданні представник позивача підтримав вищезазначене клопотання та просив його задовольнити, представник відповідача заперечував проти зазначеного клопотання.

Судова колегія вислухавши думки представників сторін щодо вищевказаного клопотання та порадившись на місці, ухвалила відхили клопотання Банку, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 23 Закон про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З матеріалі справи вбачається, що 04.08.2014р. ухвалою господарського суду порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участі у санації боржника, 06.08.2014р. здійснено офіційне оприлюднення (повідомлення) про порушення справи про банкрутство відповідача на офіційному сайті Вищого господарського суду України.

Отже, місячний термін протягом якого позивач мав право звернутись до господарського суду з письмовою заявою з вимогами до боржника сплинув 05.09.2014р., поважності причин пропуску зазначеного терміну представником позивача в судовому засіданні 04.12.2014р. не доведено належними та допустимими доказами.

Крім цього, в судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для підготовлення обґрунтованих письмових пояснень з врахуванням додатково наданих документів відповідачем з доповненнями до апеляційної скарги, дане клопотання судова колегія відхилила, у зв'язку з його недоцільністю, оскільки матеріали справи містять достатнє доказів для перегляду справи по суті.

Також представником позивача в судовому засіданні 04.12.2014р. було заявлено усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткового документу, а саме: лист №758/01-3112 від 24.05.2014р. відповідача, в якому Суднобудівний завод звернувся до позивача з проханням, мовою оригіналу: «В связи с введением в банке Форум временной администрации, просим Вас закрыть задолженность по кредиту за счет денежных средств на депозите и текущих счетах в банке и расторгнуть Кредитный договор №1-0041/12/38-KL от 17.12.2012г. в связи с погашением кредита. А также вывести залог из обеспечения в Банке Форум и НБУ по Ипотечному договору №1-0330/12/38-IP от 28.12.2012г.» який був залучений судовою колегією до матеріалів справи.

В судовому засіданні 04.12.2014р. представник позивача надав пояснення в яких просив, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

04.12.2014р. в судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, якими повністю підтримав вимоги апеляційної скарги разом з доповненнями.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2012р. між Банком (кредитор) та Суднобудівним заводом (позичальник) укладено кредитний договір №1-0041/12/38-KL, за умовами якого, кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді відкритої невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 6 880 206 Євро для поповнення оборотних коштів, із строком повернення до 01.10.2013р. та сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 11,5 % річних. Кредит надається шляхом перерахування банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, в сумі та валюті, що буде зазначена в заявці на отримання вибірки (п.п. 1.1., 1.4., 1.5., п.3.2 ст.3, підпункт 2.3.1. п. 2.3. ст.2 договору).

06.03.2013р. сторони уклали договір про внесення змін №1 до кредитного договору №1-0041/12/38-KL за умовами якого, кредитна лінія є мультивалютною та кредитні кошти можуть надаватися в Євро та доларах США; максимальний кредитний ліміт збільшено до 8 430 206 Євро, у тому числі в розрізі валют: 6 880 206 Євро та 2 000 000 доларів США; встановлено новий графік зменшення кредитного ліміту; уточнено порядок надання та погашення кредиту; встановлено процентну ставку за користування кредитом в доларах США на рівні 12,0 % річних.

Договорами про внесення змін №2 від 04.04.2013р. та №3 від 15.05.2013р. до кредитного договору №1-0041/12/38-KL сторонами вносилися зміни до п.1.5 щодо змін до графіків зменшення кредитного ліміту та зменшення кредитного ліміту в доларах США.

17.05.2013р. між сторонами укладено договір про внесення змін №4 до кредитного договору №1-0041/12/38-KL, яким пункти 1.1, 1.2, 1.5 кредитного договору викладено в новій редакції: збільшено максимальний кредитний ліміт до 9 207 592 Євро та 3 000 000 доларів США, встановлено новий графік зменшення кредитного ліміту в доларах США.

На підставі договорів про внесення змін №5 від 09.08.2013р., №6 від 29.08.2013р., №7 від 30.09.2013р. до кредитного договору №1-0041/12/38-KL, сторони змінювали вид кредитної лінії з невідновлювальної на відновлювальну, уточнювали порядок надання та погашення кредиту; продовжили строки користування вибірками; уточнили порядок нарахування та сплати процентів.

23 жовтня 2013р. сторони уклали договір про внесення змін №8 до кредитного договору №1-0041/12/38-KL, згідно з яким проведено реструктуризацію наявної заборгованості у розмірі 2 203 544,57 Євро, у зв'язку з чим в новій редакції викладено пункти 1.2.-1.4., 3.3. кредитного договору №1-0041/12/38-KL, а саме: максимальний кредитний ліміт встановлено в розмірі 2 203 544,57 Євро; уточнено цільове використання кредиту; строк повернення кредиту продовжено до 25.12.2013р., строк користування вибіркою продовжено до 25.12.2013р.; уточнено порядок нарахування та сплати процентів; узгоджено, що комісію за управління кредитом в розмірі 20 000,00 грн., зазначену в п.4 договору про внесення змін №7 від 30.09.2013р., позичальник зобов'язаний сплатити банку не пізніше дати, встановленої для остаточного погашення кредиту.

Відповідно до додаткової угоди про внесення змін №9 від 17.12.2013р. до кредитного договору №1-0041/12/38-KL , пункти 1.1, 1.4, 2.6 та 3.3 викладено в новій редакції, а саме, змінено вид кредитної лінії з відновлювальної на невідновлювальну, встановлено кінцевий термін повного погашення кредиту до 10.01.2016р., продовжено строк користування виборками, наданих в рамках кредитного договору до 10.01.2016р..

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу 8 470 004 Євро 87 Євро центів та 3 000 000 доларів США, що підтверджується належно засвідченими копіями меморіальних ордерів наявних в матеріалах справи, а саме: №460806 від 23.10.2013р.; №178040 від 09.08.2013р.; №9999849658 від 17.05.2013р.; №9997556517 від 06.03.2013р.; №449030 від 20.12.2012р.; №413339 від 19.12.2012р..

Однак відповідач повертаючи кредит сплатив лише 6 266 460,30 Євро та 3 000 000 доларів США, сума несплаченої частини кредиту становить 2 203 544,57 Євро.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що розмір процентної ставки за користування кредитом складає в Євро - 11,5 %, в доларах США - 12 %. Сума нарахованих процентів в Євро за період з 19.12.2012р. по 22.07.2014р. - 735 371,50 Євро; в доларах США за період з 06.03.2013р. по 14.08.2013р. - 111 864,23 дол. США.

Сплачена сума процентів у Євро - 631 896,73 Євро, в доларах США - 111 864,23 дол. США, сума несплаченої частини процентів в Євро становить 103 474,77 Євро (735371,50 - 631896,73), у тому числі: 19 005,57 Євро - поточна заборгованість, 84 469,20 Євро - прострочена заборгованість по процентах.

Сума нарахованої комісії за управління кредитом, обов'язок сплати якої та порядок нарахування передбачений пунктом 3.6 кредитного договору №1-0041/12/38-KL, складає 324 614,06 грн., з якої відповідачем сплачено 304 614,06 грн., борг по несплаченій частині комісії складає 20 000,00 грн.

На підставі генерального договору банківського вкладного (депозитного) рахунку № 25 від 30.12.2013 р., укладеного між Суднобудівним заводом та Банком (далі - Договір № 25), сторонами були укладені Договори банківського вкладу (депозиту) «строковий» від 30.12.2013 р. № 25/1 та від 08.01.2014 р. № 25/2, відповідно до п.1 яких Суднобудівний завод розміщує на депозитному рахунку тимчасово вільні грошові кошти.

Пунктом 7 Договору банківського вкладу передбачено, що у разі дострокового повернення Вкладу або його частини за ініціативою відповідача, Відповідач письмово повідомляє про свої наміри за 7 робочих днів до дати отримання вкладу або його частини, зазначених у листі. При достроковому розірвані договору або повернені частини вкладу нараховані проценти перераховуються за штрафною процентною ставкою в розмірі 0,01% річних.

Станом на 11.03.2014 р. заборгованість Банку перед Суднобудівним заводом становить 1.248.600,29 Євро, що є еквівалентом 16.022.487,17 грн. згідно курсу НБУ на вказану дату.

26 лютого 2014 року відповідач, на підставі п. 7 вищезазначених договорів, листами № 758/01-243 та № 758/01-247 повідомив Банк про дострокове розірвання цих договорів та просив повернути весь вклад із нарахованими процентами протягом семи робочих днів з моменту отримання даного повідомлення.

Крім цього, згідно договору банківського рахунку № 1-53800/243803 від 07.12.2012 р., укладеного між Суднобудівним заводом та Банком, позивач відкрив відповідачу поточний рахунок для здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів на ньому.

11.03.2014 року відповідач повідомив Банк про припинення зобов'язань по кредитному договору у розмірі 28 414 101,73 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: згідно з Генеральним Договором банківського вкладного (депозитного) рахунку №25 від 30.12.2013 р. у розмірі 16 022 487,17 грн.; згідно Договору банківського рахунку № 1-53800/243803 від 07.12.2012 р. у розмірі 21 183 261,54 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи заявками та меморіальними ордерами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку, що факт наявності заборгованості за Кредитним договором № 1-0041/12/38-KL від 17/12/2012 р. у розмірі 2 212 695,40 Євро, що є еквівалентом 28 394 101,73 грн. згідно курсу НБУ та 20 000, 00 грн. належним чином не доведена, а її відсутність є документально підтверджена.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивач має зобов'язання по Договорам, а саме згідно з Генеральним договором банківського вкладного (депозитного рахунку) № 25 від 30.12.2013 р., згідно Договору банківського рахунку № 1-53800/243803 від 07.12.2012 станом на 11.03.2014 р. Факт повідомлення про дострокове розірвання договорів банківських вкладів від 26.02.2014 р. та заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог вказує на повне дострокове погашення Відповідача перед Позивачем 11.03.2014 заборгованості по поверненню кредитних коштів та заборгованості за нарахованими процентами, по Кредитному договору у розмірі 2 203 544,57 Євро. Нарахування подальших платежів за Кредитним договором після 11.03.2014 є безпідставним.

Докази надані Відповідачем (повідомлення про припинення зобов'язання зарахуванням від 11.03.2014, повідомлення про дострокове розірвання договорів банківського вкладу від 26.02.2014) містить печатку банку та номер вхідної кореспонденції. Таким чином, твердження Позивача про відсутність зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями спростовуються наявними у справі доказами та не відповідають фактичним обставинам справи.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задовольню, а рішення господарського суду скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 28.08.2014 р. - скасувати.

3. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» - залишити без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.12.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Мирошниченко М.А.

Суддя Шевченко В.В.