Ухвала суду № 41800629, 03.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9549/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ - АТОН» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2014 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 08.04.2014 № 0004842206 на суму 1 263 551,61 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на підставі наказу від 06.03.2014 року №439, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ - АТОН» (далі - ТОВ «ТД-АТОН») з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України по контракту №РГК-2Т від 27.04.2010 року з фірмою ТОВ«РОСГАЗКОМПЛЕКТ» (Російська Федерація), за результатами якої складено акт від 27.03.14 року №298/26-54-22-06/36698743.

На підставі акту перевірки від 27.03.2014 року №298/26-54-22-06/36698743 ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014 року №0004842206, за платежем: пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1263551,61 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014 року №0004852206 за платежем: штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 340,00 грн.

Позивачем оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.05.2014 року №4265/10/26-15-10-06-15 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 04.06.2014 року №994416/99-99-10-01-15, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст.1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно ст.4 Закону України від 23.09.1990 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.17 розділу «Порушення провадження у справі» Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.04.2007 р., №18(1), провадження у справі порушується постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження за фактом пред'явлення в МКАС належно оформленої позовної заяви, сплаченого реєстраційним збором відповідно до Положення про арбітражні збори та витрати.

Днем подання позовної заяви вважається день її вручення МКАС, а при відправці позовної заяви по пошті - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дата звернення резидентом з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є дата прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених ст.ст.1, 2 Закону №185/94, і пеня за їх порушення не сплачується.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2010 року між позивачем як постачальником з однієї сторони та ТОВ«РОСГАЗКОМПЛЕКС» (Російська Федерація) як покупцем з другої сторони було укладено контракт поставки №РГК-2Т (надалі - контракт), за умовами п. 1.1. якого позивач продає, а покупець придбаває в умовах FCA (Україна, Хмельницька область, м.Красилів, вул. Центральна, 16) згідно ІНКОТЕРМС 2000, газове обладнання, виготовлене продавцем товарним знаком «Termotechnik», право використання належить покупцю, далі іменовано за текстом контракту «Товар», а покупець зобов'язується прийняти та оплачувати Товар на умовах, вказаних в контракті, а також в додаткових угодах до нього.

ТОВ«ТД АТОН» згідно експортного контракту №РГК-2Т від 27.04.2010 року відвантажило нерезиденту ТОВ «РОСГАЗКОМПЛЕКТ» (Російська Федерація) товар (котли сталеві водогрійні для ценрального опалення) на загальну суму 94 177 734,00 рос.руб.

Валютні кошти за поставлений на експорт товар надійшли від нерезидента на загальну суму 66 990 384,00 рос.руб.

Проведеною перевіркою ТОВ «ТД АТОН» встановлено ненадходження валютних цінностей територію України по контракту №РГК-2Т від 27.04.2010 року з нерезидентом ТОВ«РОСГАЗКОМПЛЕКТ» (Російська Федерація) на суму 27 187 350,00 рос.руб. та порушення термінів розрахунків по експортній операції згідно контракту №РГК-2Т від 27.04.2010 на суму 27 187 350,00 рос.руб.

Проте, податковим органом не враховано наступні факти.

Так, 24 грудня 2013 року ТОВ «ТД-АТОН» звернувся з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовними вимогами до ТОВ «РОСГАЗКОМПЛЕКС» про стягнення заборгованості за поставлений, але неоплачений товар у розмірі 27 482 316,00 російських рублів, що підтверджується накладною установи зв'язку - компанії TNT від 24 грудня 2013 року.

У відповідь на звернення позивача 24 грудня 2013 року з позовом, позивач отримав письмову відповідь Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 грудня 2013р. за №10/14-7 із змісту якої вбачається отримання Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України позовних матеріалів позивача та про необхідність оплати позивачем суми арбітражного збору.

27 лютого 2014 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України винесено постанову про прийняття справи до провадження.

Разом з тим, із додатку «Розрахунок пені» до акту від 27.03.14 року №298/26-54-22-06/36698743 вбачається, що період прострочення визначено податковим органом з 12.12.2013 року по 26.02.2014 року, тобто по день прийняття Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України справи до провадження, в той час як позов до Міжнародного комерційного арбітражного суду подано позивачем 24.12.2013 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що подання позовної заяви ТОВ «ТД АТОН» від 24 грудня 2013 року до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, зупиняє нарахування пені, тому нарахування відповідачем ТОВ «ТД АТОН» пені після подання позивачем до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України позову про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом є протиправним.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 08.12.2014 р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.