Постанова № 41800620, 04.12.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р.Справа № 923/1060/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Лашина В.В.

суддів: Аленіна О.Ю.

Ярош А.І.

При секретарі Кияшко Р.О.

За участю представників сторін:

Від ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 779, дата видачі : 24.03.14;

Інші представники сторін в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду Херсонської області 18 вересня 2014р.

у справі № 923/1060/14

за позовом ОСОБА_2

до приватного підприємства "АгротехИнвестГрупп"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача :

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6

про визнання незаконним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014 р. ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства "Агротех Инвест Групп" (в подальшому за текстом - ПП "Агротех Инвест Групп") про визнання незаконним рішення загальних зборів зазначеного підприємства, оформлене протоколом № 1 від 18.06.2013 р. в частині задоволення нотаріальної заяви позивача від 18.06.2013 р., пере розподілення статутного капіталу підприємства та затвердження статуту у новій редакції.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.09.2014 р. (суддя Ємленінова З.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на зазначений судовий акт, в якій просить його скасувати, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з невідповідністю висновків викладених у даному рішенні фактичним обставинам справи. Також, на думку скаржника, господарським судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи. Тому скаржник просить постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що оскільки відповідно до приписів ст. 208 ЦК України правочин фізичних осіб, що перевищують двадцять і більше розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян належить вчиняти у письмовій формі, то договір купівлі-продажу належної ОСОБА_2 частки у статутному фонді ПП "Агротех Инвест Групп" вартістю 1 252 283,60 грн. повинен був вчинятися у письмовій формі та в разі недотримання цього він є нікчемним, а тому оспорюване рішення загальних зборів, прийняте без урахуванням наведених норм законодавства, підлягає скасуванню.

Усі сторони були належним чином повідомлені про час, дату і місце судового розгляду, однак ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ПП "АгротехИнвестГрупп" своїми процесуальними правами не скористалися, своїх представників у судові засідання апеляційної інстанції не направили, про причини нез'явлення суд не повідомили.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 16 зазначеного Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пунктах 17, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2013 р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу засвідчено та зареєстровано в реєстрі заяву ОСОБА_8 від 18.06.2013 року (аркуш справи 31), який діяв від імені позивача на підставі довіреності від 21.11.2011 р. ВРН № 288784, посвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9 21.11.2011 р. за реєстровим номером 3216, про відступлення прав та обов'язків засновника (власника) ПП "Агротех Инвест Групп" на користь ОСОБА_6. Також вказаною заявою ОСОБА_2 висловила свою згоду на внесення відповідних змін до установчих документів відповідача і реєстрацію їх в органах державної влади передбаченим законом способом та зазначила, що немає ніяких претензій, у тому числі фінансових і майнових до ПП "Агротех Инвест Групп" та до ОСОБА_6

18 червня 2013 року відбулися загальні збори ПП "Агротех Инвест Групп", на яких прийнято рішення про задоволення нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_8 про переуступку частини долі ОСОБА_2 у статутному капіталі ПП "Агротех Инвест Групп" ОСОБА_6

Згідно протоколу № 1 від 18.06.2013 р. на зборах були присутні ОСОБА_4, ОСОБА_2 через свого представника - ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, якими шляхом одноголосного голосування «за» було задоволено зазначену вище заяву про переуступку частини долі у статутному фонді ПП "Агротех Инвест Групп" ОСОБА_6 і перерозподілено статутний капітал цього підприємства. Спірним рішенням зборів було також затверджено статут ПП "Агротех Инвест Групп" у новій редакції. Протокол від імені позивача був підписаний її представником за довіреністю ОСОБА_8

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що доказів, які б свідчили про порушення відповідачем вимог закону та статуту підприємства при прийнятті оспорюваного рішення загальних зборів, позивачем не надано, тоді як матеріали справи містять заяву представника позивача на передачу належної їй частки іншій особі на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія вважає зроблені судом першої інстанції висновки при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а відтак, оскаржуване судове рішення прийнятим із неправильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права, з огляду на наступне.

Виходячи з роз'яснень, наведених у пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно із ст. 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Отже, право участі у товаристві повинно розглядатися як специфічне особисте немайнове право особи, а саме як вид корпоративних прав особи.

Зі змісту частини 1 статті 167 Господарського кодексу України вбачається, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Перелік правомочностей, які наводяться у даному визначенні корпоративних прав і які становлять зміст корпоративних прав, є невичерпним і може доповнюватися в залежності від організаційно-правової форми господарської організації іншими правомочностями, передбаченими законом та установчими документами конкретної господарської організації.

Відповідно до статті 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Власник приватного підприємства і засноване ним підприємство є самостійними і відмінними один від одного суб'єктами права власності і учасниками господарських правовідносин.

Спеціального закону, яким би регулювалась діяльність приватних підприємств, немає. Відтак, усі питання організації та діяльності приватних підприємств слід вирішувати виходячи з загальних норм Цивільного та Господарського кодексів України, інших законів України (ч. 2 ст. 113 ГК України).

Стаття 116 Цивільного кодексу України передбачає право учасника господарського товариства здійснити відчуження належної йому частки у статутному капіталі.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" також передбачено право учасників товариства здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Перехід прав на частку у статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю врегульовано статтею 147 Цивільного кодексу України, відповідно до якої учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Аналогічні положення містяться у статті 53 Закону України "Про господарські товариства".

Статутом ПП "Агротех Инвест Групп" (у редакції до внесення змін) не визначено будь-яких обмежень чи застережень відносно неможливості відчуження учасником підприємства третім особам своєї частки.

Частиною 2 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Такі ж самі положення визначені ч. 2 ст. 147 ЦК України.

Оскільки у наведених нормах йдеться про переважне право саме на купівлю частки (її частини), тому переважне право не поширюється на відносини дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, а також обмін цієї частки (її частини) на інше майно. Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.3 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14.

Отже, у разі відчуження частки шляхом купівлі-продажу, має бути дотримано переважне право інших учасників товариства щодо купівлі частки. При переході частки третій особі шляхом дарування такої частки, третя особа з набуттям права на частку стає учасником (засновником) товариства, проте в даному випадку не передбачено дотримання переважного права інших учасників.

Разом з тим, зі змісту заяви від 18.06.2013 р., зробленої ОСОБА_8 на підставі довіреності, ОСОБА_2 повідомляє про те, що відступає права та обов'язки засновника ПП "Агротех Инвест Групп" на користь ОСОБА_6 Однак у даній заяві відсутні відомості щодо правової природи угоди, на підставі якої здійснено відступлення прав: чи то договір купівлі-продажу чи то договір дарування.

При цьому, у відповідності до приписів ст.ст. 208, 719 ЦК України правочин (купівля-продаж, дарування частки у статутному капіталі) повинен вчинятися у письмовій формі та недотримання цього призводить до його нікчемності.

Між тим, відповідний договір в матеріалах справи відсутній та сторонами у підтвердження своїх вимог та заперечень не наданий. Це призводить до неможливості визначити момент набуття права власності ОСОБА_6 на частку ОСОБА_2 у ПП "Агротех Инвест Групп".

Крім цього, у даній заяві відсутні відомості щодо передачі ОСОБА_6 разом із правами та обов'язками засновника саме належної позивачу частки у статутному капіталі зазначеного підприємства, що суперечить імперативним приписам статті 100 Цивільного кодексу України.

Таким чином, загальними зборами ПП "Агротех Инвест Групп" прийнято рішення 18.06.2013 р. стосовно особистих немайнових прав ОСОБА_2, а не її майнових прав, що суперечить наведеним нормам законодавства України та надає достатні правові підстави для скасування оспорюваного рішення загальних зборів вказаного підприємства, яким позивача фактично виключено зі складу учасників ПП "Агротех Инвест Групп".

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а рішення господарського суду Херсонської області 18 вересня 2014 р. у справі № 923/1060/14 - скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним рішення загальних зборів приватного підприємства "Агротех Инвест Групп" (ідентифікаційний код 35469388) в частині задоволення нотаріальної заяви учасника ОСОБА_2 про переуступку частини долі у статутному фонді приватного підприємства "Агротех Инвест Групп" ОСОБА_6; перерозподілення статутного фонду приватного підприємства "Агротех Инвест Групп" та затвердження статуту приватного підприємства "Агротех Инвест Групп" у новій редакції.

Повний текст складено 05.12.14р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя А.І. Ярош