Рішення № 41800413, 03.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22639/14 03.12.14За позовом: спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до товариства з обмеженою відповідальністю "АК Інжинірінг"

про стягнення 438 469,18 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Гапич Ю.Л. - пред. за дов.

від відповідача: Шумейко О.О. - пред. за дов.

Макух Н.А. - пред. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.14р. порушено провадження у справі №910/22639/14 та призначено справу до розгляду на 18.11.14

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено абонентську плату за користування баштовим краном Liebherr 132 ЕС- Н8, встановленим на об'єкті відповідача, за період з березня 2014р. по жовтень 2014р., у зв'язку з чим позивачем на підставі п.3.3.2. Договору надання послуг баштовими кранами № 7/07 від 21.02.2014р., нараховано відповідачу абонентську плату в розмірі 400 000,00 грн. Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті абонентської плати, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 4 884,93 грн., 9750,00 грн - інфляційних втрат та 23 834,25 грн - пені.

У судовому засіданні 18.11.14р. представниками сторін надано пояснення по справі. У судовому засіданні 18.11.14р. оголошувалася перерва до 03.12.2014р.

Представником відповідача 18.11.14р. надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи про те, що відповідачем акти на суму 400 000,00 грн позивачу не надавались, а надані акти на суму 300 000,00 грн позивачем не підписані з посиланням на відсутність в них періоду наданих послуг. Також, відповідач зазначає, що відповідачем в порушення п.2.6.1. Договору не надано дозвіл на експлуатацію баштового крану. Акт приймання виконаних будівельних робіт №11 за лютий 2014 року з монтажу баштового крану, підписаний в рамках Договору субпідряду №21/11/2013 від 21.11.2013 року між ТОВ «АК Інжиніринг» та ТОВ «ОСНОВА», не підтверджує факт надання послуг баштовим краном позивачем.

В судове засідання 03.12.14р. представники сторін з'явились, надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 03.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2014р. між Спільним Українсько-Французьким підприємством з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (власник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Основа» (виконавець) укладено Договір передачі у монтаж крану №31/08 від 13.01.2014р., у відповідності до п.1.1. якого власник передав в монтаж, а виконавець прийняв на себе зобов'язання прийняти для монтажу баштовий кран Liebherr 132 ЕС- Н8 на будівельному об'єкті виконання робіт виконавцем: «Комплекс по наданню послуг населенню (спортивний комплекс) з багатоповерховим паркінгом за адресою: вул. Академіка Заболотного, 37, у Голосіївському районі м. Києва».

21.02.2014 р. між Спільним Українсько-Французьким підприємством з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «АК ІНЖІНІРИНГ» (замовник) укладено Договір надання послуг баштовими кранами № 7/07 від 21.02.2014р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах визначених цим Договором, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання надати замовнику послуги баштовими кранами Liebherr 132 ЕС- Н8 під час виконання замовником будівельно-монтажних та вантажно-розвантажувальних робіт на будівельному об'єкті виконання робіт замовником: «Комплекс по наданню послуг населенню (спортивний комплекс) з багатоповерховим паркінгом за адресою: вул. Академіка Заболотного, 37, у Голосіївському районі м. Києва», а замовник в порядку та на умовах визначених цим Договором, зобов'язався прийняти надані виконавцем послуги та сплатити їх вартість.

Відповідно до п. 1.2. Договору, назва, загальна кількість Товару, одиниці виміру Товару та ціна одиниці виміру Товару визначаються Сторонами у Специфікаціях, що є додатками № 1 та № 2 до цього Договору (надалі іменується "Специфікація").

Згідно з п.3.1. Договору ціна договору орієнтовно становить 1 941309,60 грн. з ПДВ. Сторони погодили вартість(ціну) одиниці послуг (машино-години), що надаються виконавцем згідно даного Договору, та затвердили їх Протоколом узгодження вартості послуг (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що сторони визначились та погодили режим надання послуг (кількість робочих днів на тиждень та тривалість робочого дня) Протоколом узгодження вартості послуг (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п.3.10. Договору орієнтовний строк надання послуг - 15 календарних місяців.

Відповідно до п.3.3.2. Договору у випадку вимушеного простою Баштових кранів замовник оплачує виконавцю години простою з розрахунку ціни послуг, погоджених сторонами Протоколом узгодження вартості послуг (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до Протоколу узгодження вартості послуг, що є Додатком № 1 до Договору розмір мінімальної абонентської плати роботи баштового крану за календарний місяць складає 50 000,00 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує, що відповідачем в порушення п.3.3.2. Договору та Протоколу узгодження вартості послуг не сплачено позивачу абонентську оплату в розмірі 400 000.00 грн. за період з березня 2014р. по жовтень 2014р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Актом приймання виконаних будівельних робіт №11 за лютий 2014р., підписаним уповноваженими представниками ТОВ «ОСНОВА» та ТОВ «АК Інжиніринг» та скріпленим їх печатками, підтверджується встановлення та монтаж баштового крану Liebherr 132 ЕС- Н8 на будівельному об'єкті виконання робіт: «Комплекс по наданню послуг населенню (спортивний комплекс) з багатоповерховим паркінгом за адресою: вул. Академіка Заболотного, 37, у Голосіївському районі м. Києва».

Таким чином, баштовий кран Liebherr 132 ЕС- Н8 встановлений на будівельному об'єкті відповідача: «Комплекс по наданню послуг населенню (спортивний комплекс) з багатоповерховим паркінгом за адресою: вул. Академіка Заболотного, 37, у Голосіївському районі м. Києва» в лютому 2014р.

За умовами п.3.4.1. укладеного позивачем з відповідачем Договору замовник щоденно підписує виконавцю змінні рапорти типової форми №ЕБМ-1, відповідно до кількості фактичного часу надання послуг баштовими кранами, на підставі яких виконавець, з урахуванням Протоколу узгодження вартості послуг (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного Договору та з урахуванням часу наданих Баштових кранів послуг, щомісячно, в термін до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем надання послуг, готує та передає Замовнику на затвердження 2 (два) примірники Акту приймання-передачі наданих послуг (надалі - Акт). Загальна вартість наданих Виконавцем послуг за звітний місяць (період), визначається Сторонами відповідно до Протоколу узгодження вартості послуг (Додаток № 1), що є невід'ємною шиною даного Договору.

В зв'язку з відсутністю фінансування будівництво об'єкта не здійснювалось, що не заперечувалось сторонами. Матеріали справи не містять доказів надання послуг баштовим краном Liebherr 132 ЕС- Н8, встановленим на об'єкті відповідача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що з березня 2014р. мав місце простій баштового крану Liebherr 132 ЕС- Н8.

Пунктом 3.3.2. Договору сторони визначили, що у випадку вимушеного простою Баштових кранів замовник оплачує виконавцю години простою з розрахунку ціни послуг, погоджених сторонами Протоколом узгодження вартості послуг (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного Договору.

Як вбачається з п.3.4.1. укладеного позивачем з відповідачем Договору, незалежно від фактичного часу надання Виконавцем послуг Баштовими кранами у звітному місяці, загальна вартість послуг Баштових кранів (однієї одиниці баштового крану) за звітний місяць надання послуг не може бути меншою, ніж погоджено Сторонами у Протоколі узгодження вартості послуг (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного Договору.

Протоколом узгодження вартості послуг монтажу-демонтажу баштових кранів Liebherr 132 ЕС- Н8, що є Додатком №1 до Договору, передбачено, що мінімальна абонентська плата роботи баштового крану за календарний місяць становить 50 000,00 грн.

Позивачем здійснено розрахунок плати за прострочення оплати абонентської плати за період з березня по жовтень 2014 року в розмірі 400 000,00 грн.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.3.8. Договору замовник відповідно до звітного Акту, в термін до 15 (п'ятнадцятого) числа звітного місяця надання послуг, оплачує виконавцю аванс на надання послуг в звітному місяці, в сумі 60 000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п.3.9. Договору замовник щомісячно в термін до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, оплачує послуги, надані виконавцем в звітному місяці надання послуг.

Таким чином, оплата абонентської плати відповідачем мала бути здійснена відповідачем в термін до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті абонентської плати відповідачем не виконано. Доказів оплати наявної заборгованості відповідача перед позивачем відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача абонентської плати в розмірі 400 000,00 грн.

Заперечення відповідача, що позивачем в порушення п.2.6.1. Договору не надано дозвіл на експлуатацію баштового крану, а тому він не зобов'язаний оплачувати мінімальний платіж за Договором, є безпідставними, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що баштовий кран Liebherr 132 ЕС- Н8 був змонтований та встановлений на будівельному майданчику відповідача, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт №11 за лютий 2014р., за замовленням відповідача на підставі укладеного з позивачем Договору.

Баштовий кран Liebherr 132 ЕС- Н8 був зареєстрований Державною інспекцією котлонагляду і підіймальних споруд територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву відповідно до чинного законодавства, має свій паспорт 132ЕС-Н8ПС та реєстраційний номер 18469 від 28.11.2006 року. Також, наявний Дозвіл на експлуатацію Баштових кранів, виданих спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці (Держгірпромнагляд) у відповідності до НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» дії з 17.05.2010 по 17.05.2015. Копії даних документів були надані перед встановленням крану представникам ТОВ «АК ІНЖИНІРИНГ». Отже, позивачем було виконано умови Договору надання послуг баштовими кранами № 7/07 щодо надання дозвільної документації. Доказів ухилення позивача від введення Баштового крану Liebherr 132 ЕС- Н8 в експлуатацію відповідачем суду не надано.

Одночасно з цим, в матеріалах справи відсутні докази того, що укладений сторонами Договір був у встановленому договором або законом порядку розірваний або змінений, як і відсутні докази звернення однієї із сторін з пропозицією розірвати чи змінити договір, а відтак станом на час розгляду справи судом Договір є чинним та обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті абонентської плати позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 4 884,93 грн., 9750,00 грн - інфляційних втрат та 23 834,25 грн - пені.

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Судом перевірено помісячний розрахунок позивача інфляційних втрат та 3 % річних за періоди з квітня 2014р. по жовтень 2014р. з суми боргу 50 000,00 грн. Оскільки, з врахуванням п.3.9. Договору оплата послуг, наданих виконавцем в звітному місяці здійснюється щомісячно в термін до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, позивач має право на нарахування інфляційних втрат та 3 % річних з суми несплаченої абонентської плати в період з березня по жовтень 2014р., за березень 2014р. починаючи з 20.04.14. Аналогічно за інші місяці.

За перерахунком суду розмір 3 % річних склав 4806,85 грн., а розмір інфляційних втрат склав 8100,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 23 834,25 грн

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.4.1.1. Договору за порушення термінів платежів, передбачених цим Договором, замовник на письмову вимогу виконавця сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

Судом перевірено помісячний розрахунок пені позивача за період з квітня 2014 по жовтень 2014р. з сум боргу 50 000,00 грн. Оскільки, з врахуванням п. 3.9. Договору оплата послуг, наданих виконавцем в звітному місяці здійснюється щомісячно в термін до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, позивач має право на нарахування пені з суми несплаченої абонентської плати за період з березня по жовтень 2014р., за березень 2014р. починаючи з 20.04.14. Аналогічно за інші місяці.

Судом перераховано пеню, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 22 345,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АК Інжинірінг" (03151, м.Київ, вул.НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 1, код ЄДРПОУ 32041006) на користь спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (03150, м.Київ, вул.Ковпака, 17, код ЄДРПОУ 20057315) 400 000 (чотириста тисяч) грн 00 коп - основного боргу, 22 345 (двадцять дві тисячі триста сорок п'ять) грн 20 коп. - пені, 4806 (чотири тисячі вісімсот шість) грн 85 коп - 3 % річних, 8100 (вісім тисяч сто) грн 00 коп - інфляційних втрат та 8705 (вісім тисяч сімсот п'ять) грн 04 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 08.12.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова