Постанова № 41800312, 25.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/466

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2014 року 15:02 № 826/17186/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби- Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення, за участі представників сторін:

представника позивача Олексієнко М.Г.,

представника відповідача Українська Т.О.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.11.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 29 серпня 2014 року № 0001013903.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17186/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 25.11.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Міндоходів в Одеській області було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, а саме: проведено перевірку АЗС-магазин, що належить ПАТ «Укрнафта», за результатом якої складено акт від 07.08.2014 № 127/15-32-21-01/00135390 (т. 1, арк. 8-9).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- ст. 15 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, а саме: 01.06.2013 в магазині на АЗС ПАТ «Укрнафта» здійснювалася торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, оскільки останній день ліцензії серії АЕ № 257662 (термін дії з 05.06.2013 по 05.06.2014) закінчився 31.05.2013.

На підставі складеного акту перевірки відповідачем винесене рішення про застосування фінансових санкцій від 29.08.2014:

- № 0001013903, яким до ПАТ «Укрнафта» застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії (т. 1, арк. 7).

Однак, позивач не погодився з такою позицією податкового органу та прийнятим рішенням про застосування фінансових санкцій від 29.08.2014 № 0001013903, а тому звернувся до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР.

Згідно абз. 13 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування

Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Згідно ч. 11 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відтак, роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, за наявності у них ліцензій.

Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов (абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності").

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", на території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України.

У ліцензії зазначаються:

найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

вид господарської діяльності, вказаний згідно з частиною третьою статті 9 цього Закону (в повному обсязі або частково), на право провадження якого видається ліцензія;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;

ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів;

місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця;

дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

строк дії ліцензії у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України;

посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

дата видачі ліцензії;

наявність додатка (із зазначенням кількості сторінок).

Ліцензія підписується керівником органу ліцензування або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Отже, обов'язковою умовою для застосування контролюючим органом штрафної санкції передбаченої абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є продаж тютюнових виробів без наявності ліцензії.

Як вбачається з позиції відповідача, останній вважає, що останнім днем торгівлі є дата, що передує даті, зазначеній в ліцензії, а тому ПАТ «Укрнафта» мало право здійснювати торгівлю тютюновими виробами до 31.05.2013, оскільки станом на 01.06.2014 строк дії ліцензії вже закінчився.

Згідно ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Укрнафта» отримало ліцензію серії АД № 068255 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, з терміном дії з 01.06.2012 по 01.06.2013.

Відтак, суд дійшов висновку, що станом на 01.06.2014 ПАТ «Укрнафта» мало право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами на підставі вище наведеної ліцензії, оскільки строк її дії закінчувався 02.06.2013.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковий орган, на основі неправильного тлумачення норм законодавства, прийняв хибне рішення про порушення ПАТ «Укрнафта» ст. 15 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, а саме: здійснення 01.06.2013 роздрібної торгівлі тютюновими виробами в магазині на АЗС ПАТ «Укрнафта» без наявності ліцензії.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 23.10.2012 по справі К-27227/10 (колегія суддів: Рибченко А.О., Голубєв Г.К., Карась О.В.), ухвалі Вищого адміністративного суду від 04.03.2014 по справі К/9991/48346/11 (колегія суддів: Голубєв Г.К., Карась О.В., Рибченко А.О.), ухвалі Вищого адміністративного суду від 02.07.2014 по справі К/9991/710446/11 (колегія суддів: Бившева Л.І., Вербицька О.В., Шипуліна Т.М.).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 29 серпня 2014 року № 0001013903.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників про застосування фінансових санкцій від 29 серпня 2014 року № 0001013903.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) понесені судові витрати в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 705 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 грудня 2014 року.