Постанова № 41799463, 27.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2014 року № 826/16401/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

суддів Дегтярьової О.В.

Скочок Т.О.

розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу

за позовомСтаробільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській областідо Міністерства аграрної політики та продовольства Українитретя особаДочірнє підприємство Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»»простягнення заборгованості

встановив:

Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»», в якому просила звернути стягнення податкового боргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Новоайдарський елеватор» у розмірі 287 387,59 грн. на кошти державного органу - Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами, викладеними у позовній заяві, а також тим, що Дочірнє підприємство має податковий борг у розмірі 287 387,59 грн., проте вжиті державною податковою інспекцією заходи з погашення податкового боргу не призвели до погашення податкового боргу Дочірнім підприємством.

Позивач також зазначає, що на виконання вимог ст. 96 Податкового кодексу України він звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України з поданням від 22.10.2012 р. № 5218/8/19-001 про виділення коштів на погашення податкового боргу Дочірнього підприємства.

Однак, як зазначає позивач, листом від 06.11.2012 року № 1-2-208/1-24/1-868 від Державного акціонерного товариства «Хліб України» на виконання доручення Міністерства аграрної політики та продовольства України, в якому не було прийнято позитивного рішення щодо виділення коштів на погашення податкової заборгованості Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»», що і зумовило звернення позивача до суду з позовом до Міністерства на підставі п. 96.3. Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2014 року ухвалено розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження, надавши відповідачу можливість виконати вимоги ухвали суду від 30 жовтня 2014 року щодо подання до суду, у разі заперечення проти позову, всіх матеріалів, що були або мали бути взяті ним до уваги з приводу заявленого позову у строк до 21 листопада 2014 року.

З письмових заперечень, які були подані відповідачем, Міністерством аграрної політики та продовольства України, вбачається, що останній проти позову заперечив, обґрунтувавши таку позицію обставинами, викладеними у письмових запереченнях, зокрема, тим, що Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоайдарський елеватор» не являється державним підприємством, а відповідно до Статуту є дочірнім підприємством акціонерного товариства, заснованим на власності акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Хліб України», яке в свою чергу, являється органом управління Дочірнього підприємства. Міністерство аграрної політики та продовольства України, не має повноважень з управління Дочірнім підприємством і відповідно не має правових підстав для прийняття щодо такого суб'єкта господарювання будь-якого із передбачених пп. пп. 96.2.1, 96.2.2, 96.2.3, 96.2.4, п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України рішення, у зв'язку з чим відсутні підстави для звернення стягнення податкового боргу на кошти Міністерства аграрної політики та продовольства України у порядку ст. 96.3 Податкового кодексу України.

Третя особа, своїх пояснень з приводу заявлених позовних вимог не висловила.

Суд, розглянувши доводи та заперечення сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»» зареєстровано Новоайдарською районною державною адміністрацією 08.09.1993 року, № 13711200000000175.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична особа внесена до ЄДРПОУ з кодом 05516375. Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»» взято на податковий облік в Старобільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області 25.10.1993 року запис № 42.

З матеріалів справи вбачається, що за Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»» з 2011 року обліковується заборгованість, яка постійно зростає та станом на 01.09.2014 року складає 287 387,59 грн. у тому числі: 253 170,01 грн. - основного боргу та 34 217,58 грн. - пеня, яка складається з наступних видів: земельний податок з юридичних осіб - 151 853,01 грн. (138998,78 грн. - основного боргу 12854,23 грн. - пеня); податок на доходи найманих працівників - 16 122,01 грн. (15820,63 грн. - основний борг, 301,38 грн. - пеня); податок на додану вартість - 119 412,57 грн. (98 350,60 грн. - основний борг, 21 061,97 грн. - пеня).

З метою погашення вищезазначеної заборгованості Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області направлялося звернення Голові правління Державної акціонерної компанії «Хліб України» в порядку ст. 96 Податкового кодексу України щодо погашення податкового боргу Новоайдарського елеватора, відповідь на яке отримано не було, після чого Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулася до Міністерства аграрної політики України щодо можливості прийняття рішення:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади до сфери якого належить Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»» у відповідності до п. 96.1.1 ст. 96 Податкового кодексу України;

- затвердження плану досудової санації Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»» за рахунок коштів державного бюджету у відповідності до п. 96.2.2 ст.96 Податкового кодексу України;

- ліквідацію Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»» елеватор у відповідності до п. 96.2.3 ст.96 Податкового кодексу України;

- виключення Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»» із переліку об'єктів державної власності, що не підлягає приватизації у відповідності до закону з метою порушення у справі про банкрутство у порядку, встановленому законодавством України відповідно до п. 96.2.4 ст. 96 Податкового кодексу України.

Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області у відповідь на звернення отримала лист від Державної акціонерної компанії «Хліб України» на виконання доручення Міністерства аграрної політики України, в якому не було прийнято позитивного рішення щодо виділення коштів на погашення податкової заборгованості Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»», що і зумовило звернення позивача до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, звернутих до Міністерства аграрної політики та продовольства України, звертає увагу на наступне.

Статтею 96 Податкового кодексу України врегульовано погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації та комунальних підприємств.

Пунктом 96.2 даної статті передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.2.1. надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

96.2.2. досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

96.2.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.2.4. виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Одночасно пунктом 96.3. ст. 96 Податкового кодексу України визначено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

Вказана стаття передбачає погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

У взаємозв'язку з наведеним, слід також зазначити, що підпунктом 87.3.5. ПК України визначено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств.

Згідно із цією нормою порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Наказом ФДМУ від 29.12.2010 № 1954, зареєстрованим в Мінюсті України 24 січня 2011 р. за № 109/18847 затверджено Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства (далі -Положення № 1954), яким передбачено складання підприємством та затвердження органом, уповноваженим управляти державним майном, переліку майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, за загальними правилами, викладеними у п. 87.5. та 95.22. ПК України, у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби. Зокрема, орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Відтак, для цілей звернення податкового органу до Міністерства з поданням та стягнення з нього сум податкового боргу, податковий орган має довести вжиття нею вичерпних заходів щодо погашення Державним підприємством податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до Міністерства та звернення з позовом до нього.

Зокрема, для цілей стягнення боргу Підприємства з Міністерства, Державна податкова інспекція має, крім іншого, довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень п. 96.2. ПК України та приписів Положення № 1954, може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі ж наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства, в контексті положень п. 87.5. та 95.22. ПК України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості) або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоайдарський елеватор» не являється державним підприємством, а відповідно до Статуту є дочірнім підприємством акціонерного товариства, заснованим на власності акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Хліб України».

Порядок створення державного підприємства регламентовано Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 73 Господарського кодексу України Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство».

Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Згідно ст. 74. Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом.

Статутний капітал державного комерційного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.

Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Збитки, завдані державному комерційному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, які було визнано судом неконституційними або недійсними, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

Державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворене у державне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, порядок створення акціонерного товариства регламентовано Цивільним кодексом України та Законом України «Про акціонерні товариства».

Так, ст. 3 Законом України «Про акціонерні товариства» та ст. 152 Цивільного кодексу України визначено, що Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство.

Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми акціонерне товариство).

Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

Відповідно до ст. 4 Законом України «Про акціонерні товариства» акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Таким чином, за своїми поняттями, способами утвореннями, здійсненням господарської діяльності підприємства, а саме «Державне підприємство» та «Акціонерне товариство» не тотожні поняття.

Крім того, вказана стаття передбачає прийняття органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків одного з перелічених рішень.

Разом з тим, Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії ««Хліб України» «Новоайдарський елеватор»» не належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №1000 «Про утворення Державної акціонерної компанії «Хліб України» постановлено утворити Державну акціонерну компанію «Хліб України» у формі відкритого акціонерного товариства, Міністерству сільського господарства і продовольства за участю Компанії організувати перетворення державних підприємств, зазначених у додатках № 1, 2 і 3, у державні відкриті акціонерні товариства у порядку, визначеному Указом Президента України від 15 червня 1993 р. N 210 ( 210/93 ) «Про корпоратизацію підприємств» (із змінами, внесеними Указами Президента України від 21 серпня 1993 р. N 354, 13 грудня 1993 р. N 580 та від 22 січня 1994 р. N 20), передбачивши передачу до статутного фонду Компанії акцій відкритих акціонерних товариств:

100 відсотків - створених на базі підприємств, зазначених у додатку № 1;

не менш як 51 відсоток - створених на базі підприємств і організацій, зазначених у додатку N 2;

не менш як 34 відсотки - створених на базі підприємств і організацій, зазначених у додатку N 3.

Відповідно до ч. 8 ст. 63 Господарського кодексу України у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Статутом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ««Хліб України» «Новоайдарський елеватор»» визначено, що єдиним засновником (власником) Підприємства є Державна акціонерна компанія «Хліб України».

Згідно пунктів 4.2, 4.3, 4.4 Статуту Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»» визначено, що майно підприємства складається з основних фондів та оборотних коштів, інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства, що є власністю Компанії, закріплюється за підприємством і належить йому на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, підприємство володіє та користується зазначеним майном. Майно підприємства створюється за рахунок внесків Компанії та в результаті власної господарської діяльності. Підприємство має право розпоряджатись закріпленим за ним на праві оперативного управління майном, що є власністю Компанії і належить до основних фондів підприємства лише з дозволу правління Компанії.

Таким чином органом управління Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Новоайдарський елеватор»» є Державна акціонерна компанія «Хліб України».

Одним із основних обов'язків Дочірнього підприємства, визначених у п. 5.2 Статуту підприємства, є забезпечення своєчасної оплати податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством, здійснювати будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт оновних фондів.

Також, згідно п. 2.5 Статуту Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Новоайдарський елеватор»», підприємство має право здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить чинному законодавству і відповідає цілям передбаченим цим Статутом.

Більше того, відповідно до п. 4.2 Статуту Дочірнє підприємство може набувати майно в результаті власної господарської діяльності.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.01.2014 року № 39 «Про повноваження щодо управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики України» визначено перелік підприємств які відносяться до сфери управління Мінагрополітики України, Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»» до вказаного переліку не входить.

Також, суд звертає увагу на те, що листами від 16.07.2010 року № 37-11-1-15/11644 та 11.08.2011 року № 37-11-3-15/12246 на звернення податкових органів Мінагрополітики України надавало відповіді, що органом управління Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»» являється Державна акціонерна компанія «Хліб України», якою підготовлено пропозиції та надіслано відповідні матеріали на розгляд Міністерству економіки України щодо перспектив подальшої діяльності збиткових дочірній підприємств, у тому числі Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Новоайдарський елеватор».

До того ж, як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, податковий орган звертався саме до Державної акціонерної компанії «Хліб України», як органу управління дочірнього підприємства з листом від 21.06.2012 року № 2556/8/19-001 про прийняття рішення відповідно до ст. 96 Податкового кодексу України щодо Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Новоайдарський елеватор».

З огляду на те, що Міністерство аграрної політики та продовольства України не має повноважень з управління Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії ««Хліб України» Новоайдарський елеватор»», у міністерстві відсутні правові підстави для прийняття щодо такого суб'єкта господарювання будь-якого із передбачених пп. пп. 96.2.1, 96.2.2, 96.2.3, 96.2.4 п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України рішення. Відтак, відсутні підстави для звернення стягнення податкового боргу на кошти Міністерства аграрної політики та продовольства України у порядку ст. 96.3 вказаного Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, а відповідно вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності зі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шейко Т.І.

Судді Дегтярьова О.В.

Скочок Т.О.