Постанова № 41799445, 03.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 грудня 2014 року 10:40 справа №826/17076/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот”

до

Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія Укррічфлот” (далі по тексту – позивач, АСК “Укррічфлот”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Подільському районі), в якому, із урахуванням подальшої зміни позовних вимог, просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення від 11 вересня 2014 року №0031541702/53; 2) визнати протиправним та скасувати рішення від 30 липня 2014 року №0022161702; 3) визнати протиправним та скасувати вимогу від 03 листопада 2014 року №Ю-4204-25.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17076/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 20 листопада 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників відповідач та беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 20 листопада 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення ДПІ у Подільському районі про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30 липня 2014 року №0022161702 на підставі матеріалів перевірки від 08 липня 2014 року №3517/26-56-22-01-03/00017733, за наслідками якої донараховано 819 124,87 грн. єдиного внеску, за порушення пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” до АСК “Укррічфлот” застосовано штрафні санкції у розмірі 819 124,87 грн.

За результатами адміністративного оскарження згідно з рішенням Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 05 вересня 2014 року №8366/10/26-15-10-09-25 ДПІ у Подільському районі прийняла рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 вересня 2014 року №0031541702/53 на підставі матеріалів перевірки від 08 липня 2014 року №3517/26-56-22-01-03/00017733, за наслідками якої донараховано 1 638 503,37 грн. єдиного внеску, за порушення пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” до АСК “Укррічфлот” застосовано штрафні санкції у розмірі 819 124,87 грн.

Вказані рішення прийнято відповідачем на підставі акта від 08 липня 2014 року №3517/26-56-22-01-03/00017733 “Про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” код ЄДРПОУ 00017733 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.203р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2013р.” (далі по тексту – акт перевірки).

У висновку акта перевірки зокрема встановлено порушення позивачем вимог пункту 2 частини другої статті 6, пункту 11 частини третьої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, які полягають у наступному: у звіті за грудень 2011 року платником самостійно донараховано своєчасно не нарахованого єдиного внеску за січень 2011 року у розмірі 37,33% у сумі 1 638 221,56 грн., що підтверджено листами Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва.

Згідно з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 03 листопада 2014 року №Ю-4204-25 відповідач повідомляє АСК “Укррічфлот”, що станом на 31 жовтня 2014 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становить 716 250,01 грн., та вимагає сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загально обов’язкове державне соціальне страхування у сумі 716 250,01 грн., у тому числі штрафи - 716 250,01 грн.

Позивач вважає, що вказані вище рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимога про сплату боргу (недоїмки) підлягають скасуванню, мотивуючи позовні вимоги наступним: у звіті за січень 2011 року допущено технічну помилку щодо нарахування єдиного внеску у розмірі 37,33%, яку згодом виправлено самостійно у грудні 2011 року, жодних донарахувань єдиного внеску у грудні 2011 року підприємством не здійснювалось; пункт 11 частини третьої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” пов’язує застосування фінансових санкцій із своєчасним не нарахуванням та не сплатою платником єдиного внеску, а не з помилковим не заповненням певних рядків звіту, який було подано своєчасно. Крім того, позивач посилається на процедурні порушення, допущені відповідачем під час адміністративного оскарження та прийнятті рішення від 11 вересня 2014 року №0031541702/53.

Відповідач у письмовому запереченні підтримав висновки акта перевірки та зазначив про правомірність оскаржуваних рішень.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із позовними вимогами АСК “Укррічфлот”, виходячи з наступних мотивів.

За визначенням статті 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Судом встановлено, що АСК “Укррічфлот” є платником єдиного внеску, а тому на нього покладено обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частина перша статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” зазначає, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п’ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За правилами частини п’ятої статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Відповідно до частин восьмої та десятої статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Матеріали справи підтверджують, що 20 січня 2012 року позивачем подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (далі по тексту - звіт) за грудень 2011 року; у рядку 6.1.1 таблиці 1 звіту вказано суму донарахованого єдиного внеску по класу професійного ризику 37,33% у розмірі 1 638 221,56 грн. у зв’язку із виправленням помилки, допущеної у попередніх періодах, а саме у січні 2011 року.

Згідно даних таблиць звіту за січень 2011 року, поданого 21 лютого 2011 року, вбачається, що у рядку 3.1.1 позивач не відобразив суму донарахованого єдиного внеску по класу професійного ризику 37,33% у розмірі 1 638 221,56 грн.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, за даними бухгалтерських документів, а саме зводів по нарахуванню та утриманню податків, журналів ордери, виписок з головної книги по рахунку 651, платіжними документами, вбачається, що єдиний внесок за січень по класу професійного ризику 37,33% у розмірі 1 638 221,56 грн. був нарахований та утриманий своєчасно, а згідно з відповідними платіжними дорученнями за січень та лютий 2011 року сплачений у повному обсязі.

Сплату у повному обсязі єдиного внеску за січень 2011 року підтверджується також актом звірення розрахунків за платежами, які сплачені до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва від 20 січня 2012 року, складеного між органом Пенсійного фонду України та АСК “Укррічфлот”, та довідкою Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва від 07 червня 2013 року№6827/11 про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Наведене вказує, що відображення у звіті за грудень 2011 року донарахованого єдиного внеску по класу професійного ризику 37,33% у розмірі 1 638 221,56 грн. є нічим іншим як виправленням помилки у зв’язку із помилковим не відображенням вказаної суми у звіті за січень 2011 року при своєчасному нарахуванню, утриманні та сплаті єдиного внеску

Пункт 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” встановлює, що за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у вигляді накладення штрафу у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Зміст цієї правової норми пов’язує притягнення до відповідальності платника єдиного внеску з подією донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та не передбачає застосування штрафних санкцій за помилкове не відображення сум єдиного внеску у відповідному звіті.

Однак, як встановлено вище, у межах спірних правовідносин не своєчасне нарахування єдиного внеску за січень 2011 року не мало місця, що виключає можливість застосування до АСК “Укррічфлот” штрафних санкцій на підставі пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 28 листопада 2013 року №К/800/10924/13, від 28 березня 2014 року №К/9991/79448/12, від 05 червня 2014 року №К/800/56717/13, від 14 серпня 2014 року №К/800/49719/13 та від 18 вересня 2014 року №К15782/13.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що застосування до АСК “Укррічфлот” штрафних санкцій у розмірі 819 124,87 грн. на підставі рішень ДПІ у Подільському районі про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30 липня 2014 року №0022161702 та від 11 вересня 2014 року №0031541702/53 є протиправним, а такі рішення підлягають скасуванню.

Крім того, суд звертає увагу, що рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 вересня 2014 року №0031541702/53, прийняте відповідачем за наслідками адміністративного оскарження, не узгоджується із нормами Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №452.

Так, згідно з положеннями пунктів 4.4 -4.6 розділу IV вказаного Порядку орган доходів і зборів при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржуються, і приймає одне з таких рішень: залишає вимогу або рішення, що оскаржуються, без змін, а скаргу - без задоволення; скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржуються, і не задовольняє скаргу в певній частині; скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржуються, і задовольняє скаргу; направляє скаргу на новий розгляд до відповідного територіального органу доходів і зборів; залишає скаргу без розгляду.

У разі скасування вимоги або рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення органу доходів і зборів вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного органу доходів і зборів.

Рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для скаржника, ніж рішення, яке оскаржувалося.

У разі збільшення органом доходів і зборів суми єдиного внеску, пені та штрафів, які належать до сплати, або недоїмки раніше надіслані вимоги про сплату недоїмки або рішення про нарахування пені та накладення штрафу не відкликаються, а на суму такого збільшення органом доходів і зборів надсилається окрема вимога про сплату недоїмки (рішення про нарахування пені, накладення штрафу).

Таким чином, у разі збільшення органом доходів і зборів суми єдиного внеску, пені та штрафів, які належать до сплати, за результатами розгляду скарги платника, передбачено надсилання на суму такого збільшення окремого рішення про накладення штрафу, а у разі скасування рішення про накладення штрафу воно вважається відкликаним.

Водночас, у рішенні Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 05 вересня 2014 року №8366/10/26-15-10-09-25 за результатами розгляду скарги позивача на рішення від 30 липня 2014 року №0022161702 вказано, що штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску мають бути 819 251,89 грн., тобто більшими, ніж у рішенні від 30 липня 2014 року №0022161702, але одночасно Головне управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вирішило скасувати рішення від 30 липня 2014 року №0022161702.

Тобто, виходячи зі змісту рішення Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 05 вересня 2014 року №8366/10/26-15-10-09-25, рішення від 30 липня 2014 року №0022161702 вважається одночасно відкликаним і таким, що не відкликається, а на суму збільшених штрафних санкцій не надіслано окреме рішення.

В частині позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03 листопада 2014 року №Ю-4204-25 суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до пункту 6.3, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №455, органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

За визначенням пункту 6.2 Інструкції недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом.

Між тим у межах спірних правовідносин відповідачем не надано доказів існування підстав для надсилання позивачу вимоги про сплату недоїмки, а саме: не надано доказів того, що здійснювалось донарахування сум єдиного внеску у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті, або доказів наявності у позивача на кінець календарного місяця боргів зі сплати фінансових санкцій за умови оскарження рішення про застосування таких фінансових санкцій у судовому порядку.

З огляду на викладене та беручи до уваги протиправність застосування до АСК “Укррічфлот” штрафних санкцій на підставі рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30 липня 2014 року №0022161702 та від 11 вересня 2014 року №0031541702/53, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03 листопада 2014 року №Ю-4204-25 є такою, що прийнята передчасно та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Подільському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних рішень та вимоги з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов АСК “Укррічфлот” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30 липня 2014 року №0022161702 та від 11 вересня 2014 року №0031541702/53.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 03 листопада 2014 року №Ю-4204-25.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко