Рішення № 41799405, 08.12.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

«08» грудня 2014 року справа № 927/1769/14

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Агрохімцентр»,

02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23/4 літ. Б

Відповідач: Приватне підприємство «Смолянка - Агро»,

16333, Чернігівська область, Куликівський район, с. Смолянка, вул. Козлова, 25

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 120000,00 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Конопля Ю.М. довіреність № б/н від 08.01.2014 р., представник

В судовому засіданні 08.12.2014 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватним акціонерним товариством «Агрохімцентр» подано позов до Приватного підприємства «Смолянка - Агро» про стягнення заборгованості в сумі 120000,00 грн., з якої 100000,00 грн. сума основного боргу, 20000,00 грн. сума штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 70-33Р від 16.05.2013 р.

Позивач у судовому засіданні 27.11.2014 р. зазначив про часткове погашення суми основного боргу відповідачем в розмірі 20000,00 грн. після подачі позову до суду, в підтвердження викладених обставин останнім надано належним чином завірену копію платіжного доручення № 1759 від 18.11.2014 р., що долучена судом до матеріалів справи (а.с. 42).

Відповідач відзивом на позов та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 80000,00 грн. визнав, проти стягнення штрафу в сумі 20000,00 грн. заперечив (а.с.43-45).

У судове засідання 08.12.2014 р. позивач не з'явився, уповноваженого представника не направив. 04.12.2014 р. на адресу суду від позивача надійшов лист № 130-01ю/368 від 02.12.2014 р., згідно якого останнім заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника у судовому засідання 08.12.2014 р. Судом заявлене клопотання задоволено.

Відповідачем у судовому засіданні 08.12.2014 р. повідомлено про часткове погашення суми основного боргу в розмірі 30000,00 грн. після подачі позову до суду, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 1792 від 28.11.2014 р., № 1811 від 05.12.2014 р. (а.с. 62-63). Крім того, останнім заявлено усне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 5000,00 грн. відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши повноважного представника відповідача, господарський суд , встановив:

Приватним акціонерним товариством «Агрохімцентр» та Приватним підприємством «Смолянка - Агро» укладено договір поставки від 16.05.2013 р. № 70-33Р, за умовами якого у визначені договором строки, продавець (позивач) зобов'язався на платній основі передати у власність покупця (відповідача) засоби захисту рослин, мінеральні добрива та насіння іменовані- товар, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити на користь продавця його вартість у відповідності до умов договору. Товар за договором може передаватись у власність покупця як однією, так і декількома партіями, кожна з них оформлюється окремою специфікацією до договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.1 договору) (а.с. 7).

Розділом 2 договору «Асортимент, обсяги, терміни поставки та розрахунків» сторони погодили, що найменування товару, асортимент, кількість, ціна за одиницю, умови оплати, порядок і строки поставки й оплати товару, базис поставки та інші погоджені сторонами умови, визначаються в специфікаціях до договору, які погоджуються сторонами. Загальна вартість договору визначається шляхом складання вартості товару, що зазначена в специфікаціях до договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так, відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 3.1 договору продавець зобов'язаний передати покупцеві товар належної якості, у кількості, асортименті, в строки та у місці, які визначені у специфікаціях договору, погоджених сторонами.

На виконання умов договору сторонами були підписані специфікації від 16.05.2013 р., 06.06.2013 р., 10.06.2013 р., 18.06.2013 р., 02.07.2013 р. (додаток до договору № 1, 2, 3, 4, 5) (а.с. 8-10), згідно яких сторонами погоджено найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю, умови оплати, порядок і строки поставки й оплати товару, базис поставки.

Згідно умов договору поставки № 70-33Р від 16.05.2013 р. та специфікацій № 1 від 16.05.2013 р., № 2 від 06.06.2013 р., № 3 від 10.06.2013 р., № 4 від 18.06.2013 р., № 5 від 02.07.2013 р., позивачем, на підставі видаткових накладних № Аг-0000676 від 17.05.2013 р. на суму 50479,20 грн., № Аг-0000852 від 07.06.2013 р. на суму 43748,64 грн., № Аг-0000866 від 10.06.2013 р. на суму 67305,60 грн., № Аг-0000957 від 20.06.2013 р. на суму 90862,56 грн., № Аг-0001024 від 04.07.2013 р. на суму 1932,00 грн. (а.с. 12, 14, 16, 18, 20), було поставлено, а відповідачем, на підставі довіреностей № 57 від 16.05.2013 р., № 71 від 07.06.2013 р., № 73 від 10.06.2013 р., № 76 від 18.06.2013 р., № 84 від 02.07.2013 р. (а.с. 13, 15, 17, 19, 21), - отримано товар на загальну суму 254328,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 13.03.2014 року сторони дійшли згоди продовжити термін дії розрахунків в сумі 113073,41 грн. до 15 серпня 2014 р. (а.с. 11).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар розрахувався частково в сумі 154328,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 790 від 17.05.2013 р. на суму 10095,84 грн., № 842 від 06.06.2013 р. на суму 8749,73 грн., № 850 від 17.06.2013 р. на суму 13461,12 грн., № 862 від 26.06.2013 р. на суму 18172,51 грн., № 1094 від 28.10.2013 р. на суму 1932,00 грн., № 1097 від 28.10.2013 р. на суму 34998,91 грн., № 1203 від 03.12.2013 р. на суму 53844,48 грн., № 1339 від 27.03.2014 р. на суму 3073,41 грн., № 1739 від 30.10.2014 р. на суму 10000,00 грн. (а.с. 22-24).

На день подачі позову до суду (14.11.2014 р. - дата поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилалась позовна заява до суду) заборгованість відповідача за поставлений товар згідно умов спірного договору складала 100000,00 грн.

Відповідачем після подачі позову до суду було частково погашено суму основного боргу в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1759 від 18.11.2014 р., № 1792 від 28.11.2014 р. та № 1811 від 05.12.2014 р. (а.с. 42, 62-63).

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмета спору.

З урахуванням вищевикладеного, провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 50000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення залишку основного боргу в розмірі 50000,00 грн. є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що продавець має право за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті, у встановлені договором строки, нарахувати покупцю штраф в розмірі 20 % від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем пред'явлено до стягнення 20000,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань згідно спірного договору.

Відповідач відзивом на позов проти стягнення штрафу в сумі 20000,00 грн. заперечив, зазначивши що заявлені штрафні санкції є надмірно великими порівняно до розміру основної заборгованості, а затримка в погашені боргу не призвела до нанесення збитків іншим учасникам господарських відносин. У судовому засіданні 08.12.2014 р. останнім заявлено усне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 5000,00 грн. на підставі ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що він є сільськогосподарським підприємством і його дохід напряму залежить від цін на сільськогосподарську продукцію, а також наголосив на тому, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів на погашення наявної заборгованості, на виконання умов спірного договору ним було сплачено 204328,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, нарахування та пред'явлення позивачем до стягнення 20000,00 грн. штрафу, на думку відповідача, є надмірно великими штрафними санкціями порівняно до залишкової суми основної заборгованості. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не було доведено наявність збитків, завданих відповідачем неналежним виконанням умов спірного договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. За приписами ч. 2 ст. 218 вказаного Кодексу учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено право суду зменшити належні до сплати штрафні санкції, що є надмірно великими порівняно із збитками кредитора. При цьому судом повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, суд, враховуючи, що основним видом діяльності відповідача є саме сільське господарство, зокрема, вирощування зернових культур, бобових і насіння олійних культур, розведення великої рогатої худоби, свиней, тощо (а.с. 37-39), враховуючи, що відповідачем було погашено суму основної заборгованості згідно умов спірного договору в розмірі 204328,00 грн., а також надмірно великий розмір штрафних санкцій заявлених до стягнення - 20000,00 грн., - порівняно до суми залишкової заборгованості в сумі 50000,00 грн., суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання останнього, зменшивши розмір штрафу до 10000,00 грн. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору повністю покладаються на відповідача з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 50000,00 грн.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Смолянка - Агро» (16333, Чернігівська область, Куликівський район, с. Смолянка, вул. Козлова, 25, р/р 26008311421 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 34739782) на користь Приватного акціонерного товариства «Агрохімцентр» (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23/4 літ. Б, р/р 26000440884 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 23497084) - 50000,00 грн. основного боргу, 10000,00 грн. штрафу, 2400,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 09.12.2014р.

Суддя І.Г.Мурашко

.