Рішення № 41799381, 24.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21793/14 24.11.14За позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лиманський»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн»

про стягнення 1099406,99 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Білецький О.В., Веселовська С.А., Мойсеєнко В.М. (представник за довіреністю); від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Лиманський» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» (далі - Відповідач) 1099406,99 грн. заборгованості та санкцій за договором № 12/11-2012 від 12.11.2012 поставки виноматеріалів.

Позов мотивований неналежним виконанням Відповідачем своїх обов'язків оплатити поставлений Позивачем товар.

Відповідач подав відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечує, позаяк між сторонами укладалося два договори поставки виноматеріалів, та якщо просумувати сплачені по обом договорам платежі, має місце переплата, а не заборгованість як вважає Позивач.

У судові засідання представники Відповідача не з'являлися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2012 між Позивачем, як постачальником, та Відповідачем, як покупцем було укладено договір поставки виноматеріалів № 12/11-2012 (далі - Договір), за умовами якого Позивач зобов'язався здійснити поставку, а Відповідача прийняти та сплатити вартість виноматеріалів врожаю 2012 року, кількість та вартість яких визначена в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно специфікації № 1 до Договору сторони визначили, що Позивач протягом січня 2013 року - жовтня 2013 року здійснить поставку виноматеріалів на суму 7417980 грн., а згідно специфікації № 2 протягом травня 2013 року - серпня 2013 року поставить виноматеріалів вартістю 159000 грн.

За умовами п. 3.1 Договору Покупець надає Постачальнику замовлення на придбання в письмовій формі факсом, поштою або через мережу інтернет, або в усній формі з посиланням на найменування, кількість та вартість товару.

Так, матеріалами справи підтверджується виконання Позивачем своїх зобов'язань щодо поставки Відповідачу виноматеріалів на підставі Договору та специфікацій на загальну суму 1839568 грн. 78 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними: РН-0000060 від 01.03.2013, № РН-0000092 від 27.03.2013, № РН-0000121 від 11.04.2013, № РН - 0000139 від 24.04.2013, № РН-0000157 від 16.05.2013, № РН-0000159 від 17.05.2013, № РН-0000169 від 22.05.2013 та № РН-0000179 від 28.05.2013, та довіреностями до них на отримання ТМЦ (копії залучено до справи).

За умовами специфікацій Відповідач сплачує вартість товару на умовах відстрочки платежу 60 днів з моменту поставки кожної партії товару, тому остання дата, коли повинна була бути оплачена вартість останньої партії поставленого товару згідно вищеописаних накладних - 27 липня 2013 року.

Станом на 29.09.2014 за поставлену Позивачем Відповідачу на підставі Договору та вищеописаних накладних продукцію рахується непогашеною заборгованість в розмірі 839628 грн. 03 коп.

Претензій щодо якості та комплектності вищевказаного поставленого Позивачем товару, а також щодо обумовленої Договором супроводжувальної документації, від Відповідача не надходило, проте і повної оплати також проведено не було. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Щодо заперечень Відповідача проти позову з посиланням на існування ще другого договору поставки виноматеріалів № 4 від 12.06.2012 та внесення загалом Відповідачем коштів по обидвом договорам в більшому розмірі, та в зв'язку з цим відсутністю спірної заборгованості по Договору № 12/11-2012 від 12.11.2012, суд зазначає наступне.

З огляду на сукупний аналіз норм статей 1089, 1090 ЦК України, ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року N 22) вбачається, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Зі звичаю ділового обороту сторін, що склався до звернення до суду з даним позовом, дійсно вбачається досягнення згоди між сторонами щодо зарахування Позивачем деяких переплат Відповідача по Договору № 4 від 12.06.2012 в рахунок погашення заборгованостей по Договору № 12/11-2012 від 12.11.2012.

Проте Відповідач не довів перед судом, що наведеними в картці субконто усіма переплатами, на які він посилається, було погашено спірну заборгованість по Договору в розмірі 839628 грн. 03 коп., оскільки зазначена картка містить у тому числі й інші призначення платежів, ніж оплата/погашення заборгованостей по Договору № 12/11-2012 від 12.11.2012, та натомість, наведені у картці платежі, що містили в призначенні платежу посилання на оплату за спірним Договором № 12/11-2012 від 12.11.2012 вже були враховані Позивачем до звернення до суду з даним позовом, та враховуючи їх Позивач і заявляє до стягнення 839628 грн. 03 коп.

Відповідачем також не наведено норм закону, згідно з якими Позивач був зобов'язаний автоматично, без досягнення між сторонами згоди самостійно змінювати призначення платежу та зараховувати кошти переплат в погашення саме спірної заборгованості за Договором, та отже зменшення спірного розміру заборгованості Відповідачем не доведено.

Факт наявності у Відповідача вищевказаної заборгованості, яка не була погашена на час подання позову та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, тому заявлені позовні вимоги про стягнення 839628 грн. 03 коп. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України;

- пені відповідно до п. 6.4 Договору, на підставі статей 546, 549 ЦК України, з урахуванням скороченого строку нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Перевіривши наведені Позивачем у позові розрахунки вищевказаних санкцій, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, та зокрема оскільки вони не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а відтак, позовні вимоги про стягнення 94987,91 грн. пені, 40814,54 грн. 3% річних та 123976,51 грн. інфляційних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір, за звернення Позивача до суду з даним позовом відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача, а в частині переплати - повертається з Державного бюджету України.

Судовий збір, за звернення Позивача до суду з заявою про забезпечення позову, в зв'язку з відмовою суду в задоволенні цієї заяви, згідно з положеннями статті 49 ГПК України покладається на Позивача та йому не відшкодовується.

При цьому, суд приймає до уваги, що оскільки заява про забезпечення позову була подана разом з позовної заявою, то сплачена за її подання сума судового збору входить в суму судового збору, що сплачувалась з позовом, а в частині переплати - повертається з Державного бюджету України.

Тобто, 20161,14 грн. судового збору стягується з Відповідача, 1827 грн. - відноситься на Позивача на йому не відшкодовується та 1986,36 грн. - повертається Позивачу з Державного бюджету України в зв'язку з переплатою.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» (м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, літера А; ідентифікаційний код 36805359) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лиманський» (57550, Миколаївська обл., Очаківський район, село Куцуруб, вул. Очаківська, 120; ідентифікаційний код 00414078) 839628 (вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 03 коп. заборгованості, 94987 (дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 91 коп. пені, 40814 (сорок тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 54 коп. 3% річних, 123976 (сто двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 51 коп. інфляційних, а також 20161 (двадцять тисяч сто шістдесят одну) грн. 14 коп. судового збору. Видати наказ.

Повернути Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Лиманський» (57550, Миколаївська обл., Очаківський район, село Куцуруб, вул. Очаківська, 120; ідентифікаційний код 00414078) з Державного бюджету України 1986 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 36 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2014

Суддя Сташків Р.Б.