Ухвала суду № 41799324, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/77736/11

№ К/9991/77736/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011

у справі № 2а/0570/6944/2011 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Брикет»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Петровському районі м. Донецька

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011, позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Петровському районі м. Донецька від 22.04.2011 № 0000352342 в частині нарахування грошового зобов'язання у сумі 306317,50 грн., у т.ч. 245054,00 - основний платіж, 61263,50 грн. - штрафні санкції; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 24.04.2011 № 0000362342.

У касаційній скарзі ДПІ у Петровському районі м. Донецька просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ДПІ у Петровському районі м. Донецька була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2010, результати якої оформлено актом перевірки № 316/23/00176526.

За наслідками перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) та підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено від'ємне значення податку на прибуток за півріччя, 9 місяців 2010 року на 1867326,00 грн. та податковий кредит за вересень 2008 року, червень, серпень 2010 року на загальну суму 373466,00 грн. за наслідками нікчемного правочину з ТОВ «Фідес-2010» з поставки товару (косо-вугільна продукція). Висновок податкового органу про нікчемність правочину між позивачем та вказаним контрагентом обґрунтований посиланнями на акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Фідес-2010» за серпень 2010 року, згідно з якими це товариство обліковується зі станом 8 «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»; у товариства відсутні трудові ресурси (чисельність працюючих на за 2010 рік - 4 особи), складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності.

За наслідками перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.04.2011 № 0000942300 про визначення ВАТ «Брикет» грошового зобов`язання із податку на додану вартість у сумі 466832,50 грн., у тому числі: 373466,00 грн. за основним платежем та 93366,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (позивач оскаржує суму основного платежу 245054,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 61263,00 грн.) та від 24.04.2011 № 0000362342, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, 2010 рік на 1867329,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що 01.05.2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Фідес-2000» (постачальник) укладено договір № Пс/10-012, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийти та сплатити на умовах, вказаних в договорі, косовугільну продукцію

Факт поставки позивачу косовугільної продукції та сплати ціни за неї підтверджується приєднаними до справи доказами, а саме: копіями податкових та видаткових накладних, платіжних доручень, копіями залізничних накладних на перевезення товару.

Крім того, в матеріалах справи наявні листи ТОВ «Интерколтрейд» (постачальник ТОВ «Фідер-2010»), адресовані ТОВ «Фідес-2010, які свідчать про те, що ТОВ «Интерколтрейд» відвантажено товар (дрібниця коксова), який є власністю ТОВ «Фідес-2010», на склад ТОВ «Брикет».

Косовугільна продукція є основним видом сировини, яка поставляється позивачу за договорами поставки, укладеними із різними постачальниками, і переробка якої (розподіл на фракції) для подальшого продажу є основним видом господарської діяльності позивача.

Оцінка зазначених вище доказів судом зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.(підпункт 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Встановивши в судовому процесі обставини щодо поставки позивачу косовугільної продукції, сплати сум ПДВ ТОВ «Фідес-2010» в ціні цього товару, підтвердження господарських операцій первинними бухгалтерськими документами, а сум ПДВ - податковими накладними, що відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли юридично правильного висновку про неправомірне виключення податковим органом з податкового обліку позивача сум валових витрат та податкового кредиту, що відповідають витратам позивача з придбання косовугільної продукції за операцією з поставки з участю ТОВ «Фідес-2000» та сплаченої цьому постачальнику суми ПДВ.

З огляду на викладене висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що податкові повідомлення-рішення від 22.04.2011 № 0000942300 в частині, що оскаржується позивачем, та № 0000362342, як такі, що прийняті із порушенням законодавства, чинного на час виникнення правовідносин, з приводу прав і обов'язків в якому виник спір, підлягають скасуванню, відповідає встановленим у справі обставинам та правильному застосуванню норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев