Ухвала суду № 41799284, 17.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року м. Київ К/9991/52440/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в м.Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011

у справі №2а-1870/2511/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод"

до Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011, позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми від 08.04.2011 №00007/2306/28015 та №0000722306/28103.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, червень, вересень, листопад 2008 року, березень квітень, травень, вересень, жовтень 2009 року, січень - квітень 2010 року, за результатами якої складено акт від 25.03.2010 №1989/23-620/00310433/62.

За висновками акта перевірки, позивачем порушено вимоги :

-п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» що призвело до завищення підприємством від'ємного значення річниці поточного звітного періоду, яке було зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації з ПДВ за червень 2008року на суму 3928.21грн, за вересень 2008року на суму 1385,35грн., за листопад 2008року на суму 3327.47 грн.. за березень 2009 року на суму 73474,29грн., за квітень 2009року на суму 66428,81, за травень 2009 року на суму 69725,45грн., вересень 2009року на суму 88206грн., за жовтень 2009року на суму 9484,40 грн., за січень 2010 року на суму 87082,98 грн. , за лютий 2010року на суму 75126грн., за березень 2010року - 77317,90грн., квітень 2010 року 100446грн.;

- п.п. 7.2.3 п. 7.2. п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в наслідок чого підприємство завищило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2008року в сумі 3928,21грн., за жовтень 2008року на суму 1385,35грн., за грудень 2008 року на суму 3327,47грн.;

-7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з чим, підприємством занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за березень 2008 року на суму 73474,29грн..

На підставі цього акту винесено податкові повідомлення-рішення:

- №00007/2306/28015 від 08.04.2011, яким позивачу зменшено суму заявлену до відшкодування з ПДВ за липень, жовтень та грудень 2008 року на загальну суму 8641,03грн.;

- №0000722306/28103 від 08.04.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, у розмірі 91 842,86 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 73 474,29 грн. та штрафні санкції в сумі 18 368,57 грн..

За результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності за період, що перевірявся, податковим органом встановлено, що контрагенти позивача не включали, або включали не в повному об'ємі податкових зобов'язань суми ПДВ, що стало підставою для винесення вищевказаних податкових повідомлень - рішень, якими зменшено позивачу заявлену до відшкодування суму з ПДВ за липень, жовтень та грудень 2008 року на загальну суму 8641,03 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, у розмірі 91 842,86 грн..

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, як виплаває з акту перевірки, є висновок податкового органу про несплату або неповну сплату контрагентами позивача податку на додану вартість до бюджету.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем не встановлено під час перевірки відсутності фактичної поставки товару позивачеві за спірними операціями, та не проведення ним розрахунків за отриманий товар, а також не надано таких доказів і в суді.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун