Ухвала суду № 41798997, 27.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Київ К/800/29952/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельник" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства "Будівельник" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Будівельник" (далі - ПП "Будівельник") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року позов ПП "Будівельник" задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі задоволено. Скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ПП "Будівельник" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ПП "Будівельник" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року та залишити у силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Приморському районі проведена камеральна (електронна) перевірка даних, задекларованих ПП "Будівельник" у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2013 року. За результатами перевірки складено акт №868/22-8/31073058 від 09 серпня 2013 року.

Перевіркою встановлено заниження або завищення (таблиця 8) суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках, та відповідальність платника, передбачену п. 123.1 ст. 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки ДПІ у Приморському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0000012280 від 28 серпня 2013 року, яким ПП "Будівельник" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 100000, 50 грн., у т.ч. 66667, 00 грн. за основним платежем, та 33333, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП "Будівельник" включило до складу податкового кредиту за червень 2013 року суму ПДВ у розмірі 66666, 67 грн. за податковою накладною №1 від 07 травня 2013 року, отриманою від постачальника ТОВ "Сумма Україна", яка не була внесена до Єдиного реєстру податкових накладних.

22 липня 2013 року ПП "Будівельник" направило в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПІ у Приморському районі податкову декларацію з ПДВ за червень 2013 року, з додатком 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість", додатком 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", додатком 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних)" та скаргою за вих. №47 від 22 липня 2013 року. До скарги додані копії банківської виписки та податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що ПП "Будівельник" всупереч вимогам пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не додало до заяви копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання товарів/послуг. Надана копія банківської виписки не є розрахунковим документом у розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що ПП "Будівельник" безпідставно включено суму до податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі є правомірним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Будівельник".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельник" залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров