Ухвала суду № 41798833, 12.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Київ К/9991/35896/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 по справі №2а/2570/130/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 17.08.2011 №0000172304/667.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що Податковий кодекс України не обмежує право платника податку заявлятии до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Чернігівської області Державної податкової служби 30.05.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 31.05.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, вимог пункту 50.1 статті 50, пунктів 200.1, 200.3, 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно поданої Публічним акціонерним товариством «Завод «Будмаш» податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сума, яку було заявлено до бюджетного відшкодування склала 98464,00грн. При цьому, вказана сума бюджетного відшкодування складалась із сум, які були вилучені із рядка 25.1 попередніх звітних періодів уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань від 31.03.2011 та включені до рядка 26, а саме: за січень 2009 року - 15963,00грн., за травень 2010 року - 15564,00грн., за червень 2010 року - 20133,00грн., за серпень 2010 року - 6144,00грн., за жовтень 2010 року - 2555,00грн., за квітень 2010 року - 11808,00грн.

Уповоноваженими особами Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області у період з 15.07.2011 по 28.07.2011 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за квітень 2011 року, за результатами якої контролюючим органом складено акт №982/23/00240307 від 01.08.2011.

На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 №0000172304/667, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2011 року на 72167,00грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1,00грн.

Фактичною підставою для зменшення Публічному акціонерному товариству «Завод «Будмаш» суми бюджетного відшкодування став висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, яке полягало у завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року на 72167,00грн. Такий висновок суб'єкта владних повноважень ґрунтується на тому, що позивачем було включено до бюджетного відшкодування за квітень 2011 року суми податку на додану вартість сплачені в ціні товару за минулі періоди.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.3 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, у якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Виходячи зі змісту викладених норм, платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у попередніх податкових періодах постачальникам, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат. При цьому, Податковий кодекс України не обмежує термін «попередній період» лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки, відповідачем не виявлено жодних порушень платником податків правових норм, які безпосередньо регулюють правовідносини щодо проведення платником податку на додану вартість розрахунків з бюджетом. Також, контролюючим органом не виявлено порушень у формуванні позивачем податкового кредиту за будь-який з податкових періодів, що передували звітному, та не наведено обставин, які свідчили б про недобросовісність платника податків.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованістю висновків судів попередніх інстанцій щодо неправомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 17.08.2011 №0000172304/667.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 по справі №2а/2570/130/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв