Ухвала суду № 41798804, 12.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Київ К/9991/58085/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 по справі №2-а-2558/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, яка є правонаступником Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.11.2011 №0004811510 та №0004821510.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Саноіл» показників у декларації з податку на прибуток за II квартали 2011 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 10.09.2012 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 24.09.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 129 Конституції України, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.11.2011 уповноваженими особами Харківської об'єднаної державної податкової інспекції було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл» за II квартал 2011 року, за результатами якої контролюючим органом складено акт №2474/15-114/31610072.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Саноіл» вимог статті 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, зокрема, у рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» відображено суму 7002338,00грн., в той час, як повинно бути відображено суму 0,00грн. (за І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011 року) складає 7002338,00грн., у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядку 04.9) у сумі 7938693,00грн.)

На підставі висновків викладених у акті перевірки №2474/15-114/31610072 від 04.11.2011 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.11.2011 №0004821510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2364442,00грн. та №0004811510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1066716,00грн.

Згідно поданої позивачем декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові роки було включено в розмірі 7938693,00грн. (рядок 04.9 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року).

З урахуванням наданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011 року, об'єкт оподаткування за І квартал 2011 року склав збиток у розмірі 7002338,00грн., який було перенесено до декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року (рядок 06.6 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період (від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року).

Позивачем було подано до податкового органу декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року згідно якої, з урахуванням рядка 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період (від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) об'єкт оподаткування рядок 07 декларації склав збиток у розмірі 2364442,00грн. Таким чином, позивач рядку 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалися за II квартал 2011 року, зазначив від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 7002338,00грн., в який перенесло показник, відображений в рядку 04.9 декларації, складеної за І квартал 2011 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку), а саме: від'ємне значення в сумі 7002338,00грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Саноіл» та податковим органом виникли у зв'язку із відображенням позивачем у податковій звітності за І та II квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення 2010 року, що на думку відповідача, не узгоджується із положеннями пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при «формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Так, відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією не враховано той факт, що в періоді до 01.04.2011 положення Податкового кодексу України не діяли, натомість діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відтак позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, мав керуватися положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з вимогами пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З аналізу наведених норм вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судами встановлено, що позивачем, згідно зі статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з пунктом 6.1 статті 6 пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було від'ємне значення (збитки) минулих періодів) і на суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

З наведених законодавчих положень випливає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, висновки викладені в акті перевірки №2474/15-114/31610072 від 04.11.2011 про порушення позивачем вимог статті 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України є необґрунтованими, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення №0004811510 та №0004821510 від 21.11.2011 - безпідставними.

Враховуючи вищевикладене та за встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 по справі №2-а-2558/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв