Вирок № 41796717, 08.12.2014, Тростянецький районний суд Сумської області

588/1786/14-к

1-кп/588/150/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2014 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючої судді Линник О.С., за участі секретаря Долі Н.В., з участю прокурора Авершиної І.О., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тростянець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014200270000305 від 07.06.2014 р., по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Суми, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 27.03.2012 р. Ковпаківським районним судом м.Суми за ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 26.04.2012 р. Ковпаківським районним судом м.Суми за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 07.06.2012 р. Зарічним районним судом м.Суми за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

- 04.11.2014 р. Зарічним районним судом м.Суми за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, раніше неодноразово судимий за скоєння корисливого злочину, останній раз 07.06.2012 р. за ч.2 ст.185 КК України, судимість не знятя і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин. Так, 07.06.2014 року близько 06 години ранку, ОСОБА_1, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_3, в приміщенні будинку АДРЕСА_3, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи умисел на заволодіння майном ОСОБА_4 та ОСОБА_2, реалізовуючи його, таємно для оточуючих, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку майна ОСОБА_3 - мобільного телефону марки "НТМ М1", чим завдав потерпілій матеріальних збитків, згідно висновку експерта №1139 від 24.07.2014 р., на суму 790 грн. 86 коп.; та майна ОСОБА_2 - золотої каблучки вагою 1,59 г виготовленої із золота 583 проби вартістю 727,58 грн., золотої обручки вагою 1,24 г виготовленої із золота 585 проби вартістю 554,53 грн., золотої обручки вагою 1,82 г виготовленої із золота 585 проби вартістю 813,90 грн., золотих сережок вагою 2,7 г виготовлених із золота 585 проби вартістю 1235,52 грн., золотого ланцюжка вагою 7 г виготовленого із золота 585 проби вартістю 3203,20 грн., золотого кулона вагою 1,5 г виготовленого із золота 585 проби вартістю 686,40 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальних збитків, згідно висновку експерта №427 від 07.06.2014 р. на загальну суму 7220 грн. 83 коп.. Після цього ОСОБА_1 пішов з місця вчинення кримінального правопорушення, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушення визнав повністю та показав, що у червні 2014 року він тимчасово проживав у ОСОБА_3 за адресою по АДРЕСА_3. Проживаючи у вказаному будинку, він бачив, де зберігаються золоті прикраси. Вранці о 6 годині 07 червня 2014 року він прокинувся, та залишаючись непоміченим для ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із серванта взяв золоті прикраси - три обручки, пару сережок, та золотий ланцюжок та кулон, на тумбочці взяв мобільний телефон ОСОБА_3, та із викраденими речами покинув будинок тимчасового проживання. Потім він поїхав до м.Суми, звідки виїхав до м. Києва. Золоті прикраси здав у ломбард, а мобільний телефон продав незнайомій людині. Всі кошти витратив на свої потреби. Цивільний позов, пред'явлений до нього потерпілими визнав у повному обсязі.

Таким чином, заслухавши пояснення обвинуваченого, судом встановлено, що обвинувачений повністю визнає свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погоджується із кваліфікацією вчиненого ним діяння, визнає цивільний позов потерпілих у повному обсязі, а прокурор та потерпілі у судовому засіданні не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин та розміру позовних вимог, тобто обставини справи та позов ніким не оспорюються. З урахуванням думки обвинуваченого, прокурора та потерпілих, які вважають за можливе не досліджувати докази, з'ясувавши, що учасники провадження правильно розуміють зміст вказаних обставин, та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, роз'яснивши учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд постановив ухвалу, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України про визнання недоцільним дослідження доказів на підтвердження події кримінального правопорушення та цивільно-правової відповідальності обвинуваченого щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю, а дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинену повторно.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини що обтяжують та пом'якшують провину.

Так, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, судимості в установленому законом порядку не зняті і не погашені, останній раз судимий за вироком Зарічного районного суду м.Суми 04.11.2014 року до 2 років 1 місяця позбавлення волі, не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває

Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_5, особу винного, який має незняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення не став, продовжує скоювати кримінальні правопорушення, збитки потерпілим не відшкодував, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, і таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Разом із тим суд не вбачає підстав для призначення максимального строку покарання, передбаченого у частині санкції статті за інкримінований обвинуваченому злочин, як про це просять потерпілі, та наполягають на найсуворішій мірі покарання через невідшкодування їм збитків. В даному випадку суд приймає до уваги те, що свою вину у скоєному ОСОБА_1 визнав повністю, та така пом'якшуюча обставина як щире каяття знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. З приводу невідшкодування шкоди обвинуваченим - суд приймає до уваги його покази про те, що він із вересня 2014 р. перебуває під вартою та через об'єктивні обставини позбавлений це зробити. Крім того, обвинувачений без обговорення визнав заявлений до нього цивільний позов щодо відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди, тому з урахуванням визнаного розміру збитків - суд вважає, що потерпілі отримають належну сатисфакцію за їхні порушені майнові та немайнові права.

При призначенні остаточної міри покарання суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 засуджений вироком Зарічного районного суду м.Суми від 04.11.2014 року за вчинення злочинів у жовтні 2013 року та серпні-вересні 2014 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до позбавлення волі строком на два роки один місяць, та з 23.09.2014 року за ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми перебуває під вартою (а.28-30). Вказаний вирок набрав законної сили 05 грудня 2014 року (а.с.88). За таких обставин суд призначає покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та необхідно зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком - час перебування під вартою обвинуваченого із 23.09.2014 року.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування 7220 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 4000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок його неправомірних дій, а потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов до обвинуваченого на суму 790 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок його неправомірних дій. Вказані позовні вимоги підлягають задоволенню, так як визнані обвинуваченим у повному обсязі та розмір позову ніким не оспорювався.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_1 за ухвалою суду від 17.11.2014 р. до набрання чинності вироком суду необхідно залишити тримання під вартою, оскільки наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які буди підставою для застосування йому такого виду запобіжного заходу - не відпали, а інші, більш м'які види запобіжних заходів не можуть бути застосовані через їх недієвість, як то вказано в ухвалі суду від 17.11.2014 року.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 1253 грн. 98 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 368, 370, 371, ч.2,3 ст.373, ст.374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і за цим законом призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки шість місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Зарічного районного суду м.Суми від 04.11.2014 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, та остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки шість місяців.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати із часу обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із 17 години 00 хв. 17 листопада 2014 року та зарахувати йому у строк відбуття покарання час перебування його під вартою за вироком Зарічного районного суду м.Суми від 04.11.2014 року - із 23 вересня 2014 року по 17 годину 00 хв. 17 листопада 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз на суму 1253 грн.98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7220 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 790 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_5, який перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копія вироку суду після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.С. Линник