Ухвала суду № 41795506, 01.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/1734/14-ц 01.12.2014 01.12.2014 01.12.2014

Провадження №22-ц/784/3063/14

Головуючий першої інстанції: Кокорєв В.В.

Категорія - 05 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2014 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів Самчишина Н.В.

Серебрякова Т.В.

із секретарем: Богуславською О.М.

з участю

представників

сторін - ОСОБА_3., ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_7 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.10.2014 р., у справі за

позовом

ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні об'єктами права спільної власності,

встановила:

13.03.2014 р. ОСОБА_8 звернувся з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні об'єктами спільної власності.

Позивач зазначав, що йому та відповідачу у рівних частках належить право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

У спільній власності перебуває і земельна ділянка, на якій розташований зазначений будинок.

Відповідач перешкоджає йому користуватися частиною будинку та земельної ділянки.

Посилаючись на ці обставини позивач просив зобов'язати відповідача надати йому безперешкодний доступ до будинку та земельної ділянки для користування та їх обслуговування.

Позивач також вимагав відшкодувати йому понесені судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.10.2014 р постановлено про задоволення позовних вимог.

Цим рішенням відповідача зобов'язано не чинити перешкод та надати вільний доступ до будинку і земельної ділянки.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 243 грн. 60 коп. у відшкодування судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на необгрунтованість висновків суду та порушення норм матеріального права.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення в межах оскарження, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до приписів ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження належним йому майном.

За положеннями ч. 2 ст. 152 ЗК України такого ж змісту право має і власник земельної ділянки у разі наявності перешкод, які порушують його право користування земельною ділянкою та не пов'язані з позбавленням права володіння нею.

Зазначений позов є негаторним, відповідачем за таким позовом є особа, яка діючи неправомірно, перешкоджає власнику у здійсненні права користування майном.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач є співвласниками садиби, на якій розташований належний їм на праві спільної часткової власності житловий будинок АДРЕСА_1.

ОСОБА_7, який постійно проживає у садибі, перешкоджає позивачу користуватися приміщеннями будинку та земельною ділянкою.

Зазначене підтверджується поясненнями представника відповідача у судовому засіданні, поясненнями свідків та іншими матеріалами справи, яким суд дав належну юридичну оцінку та які не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Такі дії відповідача є неправомірними, оскільки створюють перешкоди співвласнику у реалізації законного права з користування будинком та земельною ділянкою.

Попереднім судовим рішенням, яке набрало законної сили ( а.с-18), відмовлено позивачу у поділі земельної ділянки та у задоволенні зустрічного позову відповідача про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну юридичну оцінку наданим доказам і прийшов правильного висновку про відновлення порушеного права шляхом покладення на відповідача обов'язку не чинити перешкоди позивачу та надати йому вільний доступ до будинку та земельної ділянки, обґрунтовано вважаючи, що саме такий спосіб захисту відповідає дійсним обставинам правопорушення та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність факту вчинення ним перешкод, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються не лише поясненнями сторін та свідків, а також і іншими письмовими доказами, яким суд дав належну юридичну оцінку та які не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Інші доводи також не підлягають врахуванню, оскільки не спростовують висновків судового рішення.

Встановлене не дає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.10.2014 р. - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Н.В.Самчишина

Т. В.Серебрякова