Рішення № 41793940, 08.12.2014, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2749/14-ц

2/683/1127/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Матвіюк О.В.

з участю: позивача ОСОБА_1 та його представника -

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1 до Іршиківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області про встановлення факту батьківства та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Іршиківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області і просить встановити факт батьківства ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Малашівка Старокостянтинівського району, відносно нього, а саме, що померлий є його батьком, а також визнати за ним в порядку спадкування після смерті батька право на земельну частку (пай) в агроспілці «Нива» Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 2,85 в умовних кадастрових гектарах, що належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0321574 від 12 травня 1997 року.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ОСОБА_3 є його батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. До складу спадщини увійшло право на земельну частку (пай) в агроспілці «Нива» розміром 2,85 в умовних кадастрових гектарах. Він прийняв спадщину після смерті батька шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Однак, оформити свої спадкові права він не в змозі через втрату сертифікату на право на земельну частку (пай). Крім того, у свідоцтві про його народження відомості про батька записано зі слів матері, оскільки батьки не перебували в офіційному шлюбі, і його батьком значиться ОСОБА_4. Проте, в дійсності його батьком був ОСОБА_3, який за життя визнавав його своїм сином, виховував та утримував до повноліття. Після смерті матері у 1988 році він продовжував спілкуватись з батьком, доглядав його, допомагав у веденні господарства, провів поховання батька, прийняв спадщину та проживає у належному батькові будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач - Іршиківська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області подала письмову заяву про розгляд справи у відсутності свого представника, позовні вимоги визнає.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз»ясень, даних в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) в судовому порядку встановлюється факт батьківства чи визнання батьківства, а заяви про встановлення таких фактів можуть бути подані як матір»ю, опікуном чи піклувальником дитини, так і самою дитиною після досягнення повноліття. При цьому, суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, а заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 01 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 До складу спадкового майна увійшло право на земельну частку (пай) агроспілки «Нива» Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 2,85 в умовних кадастрових гектарах, що належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0321574 від 12 травня 1997 року. На день своєї смерті ОСОБА_3 був зареєстрований і проживав один в АДРЕСА_1.

Зі змісту свідоцтва про народження позивача, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого повторно 29 січня 1974 року Іршиківською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області вбачається, що в графі «Батько» записаний ОСОБА_4, а в графі «Мати» - ОСОБА_5.

Згідно актового запису про народження ОСОБА_1 №8 від 29 січня 1956 року, а також витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00014721032 від 14 листопада 2014 року, вбачається що в актовому записі про народження позивача відомості про його батька записано за вказівкою матері.

За повідомленням виконкому Іршиківської сільської ради №362 від 08 серпня 2014 року згідно записів у погосподарській книзі за 1974-1976 роки батьком ОСОБА_1 значиться ОСОБА_3

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, який був сусідом ОСОБА_3, та ОСОБА_3, який є рідним братом померлого ОСОБА_3, кожен окремо, показали, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу й під час спільного проживання у них народився син ОСОБА_1 Свідки підтвердили, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 та їх син ОСОБА_1 проживали разом й за життя ОСОБА_3 визнавав позивача своїм сином й відносини між ними були як між батьком і сином.

Оцінивши усі надані докази, в їх сукупності, суд вважає доведеним факт визнання батьківства ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1

Відповідно до роз»ясень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ч.1 ст.529 ЦК УРСР в редакції 1963 року).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.549 цього Кодексу спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3 фактично в управління і розпорядження спадковим майном вступив його син ОСОБА_1, що підтверджується довідкою Іршиківської сільської ради №363 від 08 серпня 2014 року. Інших спадкоємців, які б у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи №602/2014 року, яка заведена 05 вересня 2014 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлого ОСОБА_3

Таким чином, єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1

Відповідно до роз»ясень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

16 вересня 2014 року державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину до майна після смерті ОСОБА_3 через відсутність документів, які б підтверджували родинні відносини між померлим та позивачем, а також через відсутність правовстановлюючого документу на право на земельну частку (пай).

Разом з тим, за повідомленням управління Держземагенства у Старокостянтинівському районі від 18 вересня 2014 року, а також згідно довідки про нормативну грошову оцінку сертифіката на земельну частку (пай) від 18 вересня 2014 року на ім»я ОСОБА_3, мешканця с. Малашівка, в книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) агроспілки «Нива» 12 травня 1997 року зареєстровано сертифікат серії ХМ№0321574 на 2,85 умовних кадастрових гектара, який виданий на підставі розпорядження Старокостянтинівської райдержадміністрації №386-р від 06 травня 1996 року. Сертифікат отримано на руки ОСОБА_3 03 липня 1997 року, про що свідчить підпис в книзі реєстрації.

Оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім»я ОСОБА_3 втрачено, про що позивачем поміщено оголошення в місцеву газету "Життя Старокостянтинівщини", він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) агроспілки «Нива» у розмірі 2,85 в умовних кадастрових гектарах, що належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0321574 від 12 травня 1997 року.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.524, ч.1 ст.529, ч.1 та ч.2 ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Встановити факт визнання батьківства ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) агроспілки «Нива» Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 2,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення частки в натурі, що належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0321574 від 12 травня 1997 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: